розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 травня 2016 року у складі судді Загороднюка В. І. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 30 серпня 2016 року у складі колегії суддів: Бабія А. П., Варикаші О. Д., Станкевича В. А.,

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) (далі - ЦПК України (1618-15) ) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного підприємства "Прогрес-Риелт" (далі - ПП "Прогрес-Риелт"), треті особи: приватне підприємство "Перспектива-Ріелтор" (далі - ПП "Перспектива-Ріелтор"), товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд сприяння добудові" (далі - ТОВ "Фонд сприяння добудові"), про невиконання договору про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна.

Позовна заява мотивована тим, що20 березня 2007 року між нею та

ПП "Прогрес-Риелт" був укладений договір № ПВ-4-116 про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, відповідно до якого підприємство зобов'язувалось передати у її власність пай, тобто безумовне майнове право на новозбудоване майно, а саме - квартиру під будівельним номером АДРЕСА_1 житлового комплексу з вбудовано-прибудованими об'єктами торгівлі та обслуговування, що розташований у АДРЕСА_2 а вона зобов'язувалась прийняти пай і сплатити за нього підприємству суму у розмірі 151 742 грн 50 коп., строк сплати якої за договором становить

10 днів від дати підписання договору.

Зазначала, що сплата нею встановленої договором суми підтверджується квитанцією від 23 липня 2007 року. Відповідно до пункту 4.3 Договору орієнтовний строк закінчення будівництва і прийняття об'єкта до експлуатації -

4 квартал 2008 року.

Крім того, 20 березня 2007 року між нею та ПП "Прогрес-Риелт" був укладений договір № ПВ-4-117 про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, відповідно до умов якого підприємство зобов'язувалось передати у її власність пай, тобто безумовне майнове право на новозбудоване майно, а саме - квартиру під будівельним номером НОМЕР_3, загальною площею 33,2 кв. м, розташовану

на 5 поверсі в секції АДРЕСА_2 а вона зобов'язувалась прийняти пай і сплатити за нього підприємству суму у розмірі 151 742 грн 50 коп., строк сплати якої за договором становить 10 днів від дати підписання договору.

Сплата обумовленої договором суми підтверджується квитанцією про сплату

від 23 липня 2007 року. Відповідно до пункту 4.3 договору орієнтовний строк закінчення будівництва і прийняття об'єкта до експлуатації - 4 квартал 2008 року.

Вказувала на те, що ПП "Прогрес-Риелт" не виконало умов вищезазначених договорів № ПВ-4-116 та № ПВ-4-117, укладених 20 березня 2007 року.

При її зверненні до підприємства з питань виконання ним умов вказаних договорів з'ясувалося, що 31 липня 2009 року ПП "Перспектива-Ріелтор" підписало з ПП "Прогрес-Риелт" договір, який дає право компанії

ПП "Перспектива-Ріелтор" приймати від ПП "Прогрес-Риелт" на себе обов'язки з передачі фізичним та юридичним особам майнових прав на новозбудоване майно в об'єкті нерухомості - житловому комплексі, що розташований у АДРЕСА_2. Крім того, листом від 21 січня 2015 року № 3 їй було повідомлено про те, що ПП "Перспектива-Ріелтор" не є правонаступником

ПП "Прогрес-Риелт" та у зв'язку з тим, що в період кризи (2007-2010 роки) будівництво було призупинено і компанія ПП "Прогрес-Риелт" не змогла із-за економічних труднощів продовжувати фінансування будівництва, було прийнято рішення передати добудову об'єкта компанії ПП "Перспектива-Ріелтор" та

ТОВ "Фонд сприяння добудові".

Крім того, зазначала, що свої обов'язки за договорами про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, укладеними 20 березня 2007 року між нею та ПП "Прогрес-Риелт", вона виконала у повному обсязі. У свою чергу,

ПП "Прогрес-Риелт" порушило умови вищезазначених договорів в частині строку закінчення будівництва об'єкта - жилого комплексу з вбудовано-прибудованими об'єктами торгівлі та обслуговування, що розташований у м. Одесі по

АДРЕСА_2, та в частині зміни замовника будівництва на

ПП "Перспектива-Ріелтор" та ТОВ "Фонд сприяння добудові", без відповідної домовленості та її згоди, як кредитора.

У зв'язку з вказаними діями зі сторони відповідачів нормальне функціонування її життя було порушено, вона була позбавлена того, на що розраховувала при укладанні 20 березня 2007 року договорів про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна № ПВ-4-116 та № ПВ-4-117, а саме - на спокій та проживання у своїй власній квартирі з 2008 року, внаслідок чого значно погіршився стан її здоров'я.

За таких обставин, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд зобов'язати відповідачів передати їй майнові права згідно договорів № ПВ-4-116, № ПВ-4-117 про пайову участь у будівництві об'єктів нерухомого майна від 20 березня 2007 року, укладених між нею та ПП "Прогрес-Риелт", надати акти передачі майнових прав та інші документи, що необхідні для одержання свідоцтв про право власності на дві однокімнатні квартири, майнові права мають бути необмежені забороною щодо їх передачі та стягнути з відповідачів на її користь моральну шкоду у розмірі 1 млн. грн.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 травня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано ПП "Прогрес-Риелт" передати ОСОБА_1 майнові права згідно договорів за № ПВ-4-116 та № ПВ-4-117 про пайову участь у будівництві об'єктів нерухомого майна

від 20 березня 2007 року, укладених між ОСОБА_1 та ПП "Прогрес-Риелт". Зобов'язано ПП "Прогрес-Риелт" надати ОСОБА_1 акти передачі майнових прав та інші документи, що необхідні для одержання свідоцтв про право власності на дві однокімнатні квартири. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення районного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 виконала свої зобов'язання за договорами про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна № ПВ-4-116 та № ПВ-4-117 від 20 березня 2007 року, повністю сплативши вартість за вказані в них паї, тобто вчинила дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу майнових прав передбачених вказаними договорами. Тому суд першої інстанції правильно визнав обґрунтованими твердження позивачки про визнання її власником майнових прав на об'єкт інвестування в об'єкті будівництва, зобов'язання передати у власність позивачки документи, необхідні для оформлення права власності на спірне житлове приміщення і зобов'язати

ПП "Прогрес-Риелт" передати ОСОБА_1 майнові права згідно договорів за № ПВ-4-116 та № ПВ-4-117 про пайову участь у будівництві об'єктів нерухомого майна від 20 березня 2007 року та надати акти приймання передачі майнових прав та інші документи, що необхідні для одержання свідоцтв про право власності на дві однокімнатні квартири.

Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, то позивачкою не доведено факт заподіяння їй моральних чи фізичних страждань або втрат немайновогохарактеру, тому з урахуванням положень статей 23, 1167 ЦК України відмовлено у відшкодуванні моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 30 серпня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Приморського районного суду

м. Одеси від 12 травня 2016 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. ОСОБА_1 виконала свої зобов'язання за договорами про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна № ПВ-4-116 та № ПВ-4-117 від 20 березня 2007 року, тому її правомірно визнано власником майнових прав на об'єкт інвестування в об'єкті будівництва та задоволено позов в частині зобов'язання передати у власність позивачки

документи, необхідні для оформлення права власності на спірне житлове приміщення. В частині стягнення моральної шкоди у розмірі 1 млн. грн відмовлено, оскільки наявність вищевказаних договірних відносин з одним із відповідачів, з яким існують договірні відносини інших відповідачів, а також встановлені судом першої інстанції обставини і положення статей 23, 1167 ЦК України виключають наявність підстав для задоволення вказаної позовної вимоги.

У касаційнійскарзі, поданій у вересні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та змінити рішення районного суду та зобов'язати

ПП "Перспектива-Рієлтор" та ТОВ "Фонд сприяння добудові" надати домовленість про зміну, яка відбулась у договорах № ПВ-4-116 та № ПВ-4-117, які укладені з ПП "Прогрес-Риелт" про пайову участь у будівництві об'єктів нерухомого майна від 20 березня 2007 року, зазначивши квартири, які закінчені будівництвом та здані до експлуатації, та стягнути з ПП "Прогрес-Риелт",

ПП "Перспектива-Рієлтор", ТОВ "Фонд сприяння добудові" моральну шкоду у розмірі 1 млн. грн.

Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення є незаконними, необґрунтованими та ухвалені з порушенням норм матеріального права та неправильним застосуванням норм процесуального права. Зазначала, що суди, зобов'язавши ПП "Прогрес-Риелт" виконати умови договорів про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, а саме: передати майнові права та акти передачі майнових прав та інші документи, що необхідні для одержання свідоцтв про право власності на дві однокімнатні квартири, тим самим звільнив

ПП "Перспектива-Рієлтор" то ТОВ "Фонд сприяння добудові" від виконання ними зобов'язань, встановленими договором від 31 липня 2009 року між

ПП "Перспектива-Рієлтор" та ПП "Прогрес-Риелт" про передачу зобов'язань щодо передачі фізичним та юридичним особам майнових прав на новозбудоване майно в об'єкті будівництва - жилий комплекс з вбудовано-прибудованими об'єктами торгівлі та обслуговування, що розташований у м. Одесі по

АДРЕСА_2, за договорами, що були укладені між нею та підприємством. Тобто, ПП "Прогрес-Риелт", з яким у позивачки були договірні відносини, у 2009 році у порушення закону, без її згоди, як сторони у договорі, передав свої зобов'язання ПП "Перспектива-Рієлтор", тим самим розірвавши із нею договірні стосунки. Також посилалася на те, що суди безпідставно відмовили у стягненні з відповідачів моральної шкоди.

Відзив на касаційну скаргу не подано.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У лютому 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами встановлено, що 20 березня 2007 року між ПП "Прогрес-Риелт" та ОСОБА_1 (далі - пайовик) було укладено договір № ПВ-4-116 про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, відповідно до

пункту 1.1. якого вказаний договір за своїм правовим змістом є договором купівлі-продажу майнових прав відповідно до Цивільного кодексу України (435-15) . Відповідно до пункту 2 договору під паєм сторони розуміли безумовне майнове право на квартиру під будівельним номером № НОМЕР_1, загальною площею

33,2 кв. м, розташовану на 2 поверсі в секції НОМЕР_2 жилого комплексу з вбудовано-прибудованими об'єктами торгівлі та обслуговування, що розташований у АДРЕСА_2 (після здання зазначеного житлового комплексу до експлуатації), що після державної реєстрації

(за ініціативою пайовика) стає правом власності пайовика на новозбудоване майно як на нерухомість. Згідно із пунктом 3.1. договору підприємство взяло на себе зобов'язання передати у власність пайовика пай, а пайовик зобов'язувалась прийняти і сплатити за нього підприємству суму договору. Відповідно до

пункту 5.1. сума договору становила 151 742 грн 50 коп. Згідно із пунктом 4.3. договору орієнтований строк закінчення будівництва та прийняття об'єкта будівництва до експлуатації - четвертий квартал 2008 року.

ОСОБА_1 було повністю сплачено кошти за договором № ПВ-4-116 про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна від 20 березня

2007 року у розмірі 151 742 грн 50 коп., що підтверджується квитанцією № 62049 від 23 березня 2007 року.

Крім того, 20 березня 2007 року між ПП "Прогрес-Риелт" та ОСОБА_1 було укладено договір № ПВ-4-117 про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, відповідно до пункту 2 якого під паєм сторони розуміли безумовне майнове право на квартиру під будівельним номером № НОМЕР_3, загальною площею 33,20 кв. м, розташовану на 5 поверсі в секції НОМЕР_2 жилого комплексу з вбудовано-прибудованими об'єктами торгівлі та обслуговування, що розташований у АДРЕСА_2 (після здання зазначеного житлового комплексу до експлуатації), що після державної реєстрації (за ініціативою пайовика) стає правом власності пайовика на вказану квартиру як на нерухомість. Згідно із пунктом 3.1. договору підприємство взяло на себе зобов'язання передати у власність пайовика пай, а пайовик зобов'язувалась прийняти і сплатити за нього підприємству суму договору. Відповідно до пункту 5.1. сума договору становила 151 742 грн 50 коп. Згідно із пунктом 4.3. договору орієнтований строк закінчення будівництва та прийняття об'єкта будівництва до експлуатації - четвертий квартал 2008 року.

ОСОБА_1 було також повністю сплачено кошти за договором

№ ПВ-4-117 про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна

від 20 березня 2007 року у розмірі 151 742 грн 50 коп., що підтверджується квитанцією № 62054 від 23 березня 2007 року.

Відповідно до пункту 6.1. договорів про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна № ПВ-4-116 та № ПВ-4-117 від 20 березня 2007 року після внесення 100 % суми договору та протягом35 робочих днів з дати надання підприємству рішення про закінчення будівництва об'єкта будівництва і прийняття його до експлуатації підприємство зобов'язується передати пайовику пай та документи, що підтверджують прийняття об'єкта будівництва до експлуатації, а пайовик зобов'язується прийняти пай та документи по акту приймання-передачі.

Таким чином, викладене свідчить про те, що зобов'язання ПП "Прогрес-Риелт" щодо передачі паю відповідно до умов договорів про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна № ПВ-4-116 та № ПВ-4-117 від 20 березня 2007 року виникає при умові закінчення будівництва об'єкта будівництва і прийняття його до експлуатації.

При цьому, судами було встановлено, що 31 липня 2009 року між

ПП "Перспектива-Ріелтор" та ПП "Прогрес-Риелт" було укладено договір, відповідно до якого з дати його підписання ПП "Перспектива-Ріелтор" має право приймати від ПП "Прогрес-Риелт" на себе зобов'язання щодо передачі фізичним та юридичним особам майнових прав на новозбудоване майно в об'єкті будівництва - жилий комплекс з вбудовано-прибудованими об'єктами торгівлі та обслуговування, що розташований у АДРЕСА_2, за договорами, що були укладені між ПП "Прогрес-Риелт" та пайовиками.

Відповідно до листа від 21 січня 2014 року № 03, наданого ПП "Перспектива-Ріелтор" на заяву ОСОБА_1 22 жовтня 2014 р. за вх. № 83

від 22 грудня 2014 року у зв'язку із тим, що в період кризи (2007-2010 роки) будівництво було призупинено і ПП "Прогрес-Риелт" не змогло у зв'язку з економічними труднощами продовжувати фінансування будівництва було прийнято рішення передати добудову об'єкта компанії ПП "Перспектива-Ріелтор" та ТОВ "Фонд сприяння добудові". Також було прийнято рішення змінити проект (19 серпня 2011 року Укрдержбудекспертизою був затверджений "Звіт про внесення змін в проект ІІ, ІІІ, черги будівництва житлового комплексу", що будується за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_2") в сторону зміни обсягів будівництва, зміни торкнулися і проектних рішень. У зв'язку з цим, будівельний номер квартир позивачки в договорі може не збігатися з будівельними номером і розмірами запропонованих квартир. Крім того, позивачці було повідомлено, що за нею заброньована квартира НОМЕР_4 площа квартири 43,17 кв. м., та квартира НОМЕР_5 площа квартири 42,38 кв. м. Плановий термін прийняття до експлуатації секції № 3 житлового будинку № 3 (м. Одеса, АДРЕСА_2, шестисекційний будинок, корпус 4), розташованого за адресою: м. Одеса,

АДРЕСА_2 - третій квартал 2015 року. Для вирішення поставлених питань, ОСОБА_1 було запрошено до відділу продаж ПП "Перспектива-Ріелтор".

Відповідно до комплексного висновку державного підприємства центральної служби Укрінвестекспертизи стосовно проекту будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими об'єктами громадського призначення по

АДРЕСА_2 у м. Одесі від 25 грудня 2007 року та генерального плану М 1:500 розробленого ТОВ "Прогрес А-2" визначено, що житловий будинок НОМЕР_6 житловий комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями - шестисекційний шістнадцятиповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованим спортивним центром і приміщеннями громадського призначення.

Тобто, на дату укладання договорів щодо придбання спірних квартир, зазначені квартири були розташовані в секції 7.1. житлового будинку НОМЕР_7.

Відповідно до висновку від 30 грудня 2010 року № 435/10 щодо корегування проекту житлового комплексу з вбудовано-прибудованими об'єктами громадського призначення за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_2 в частині зміни поверховості, об'ємно-планувальних рішень та технічно-економічних показників (друга та третя черги будівництва) та генерального плану М 1:1000, розробленого товариством з обмеженою відповідальністю "БудНДІпроект", на другу чергу передбачено будівництво двох блокованих трисекційних дев'ятиповерхових житлових будинків з підвалами, технічними поверхами та одноповерховими стилобатами з боку АДРЕСА_2

Тобто, у зв'язку з коригуванням проекту спірні квартири розташовані у секції НОМЕР_8 (за генеральним планом 6.3).

Відповідно до пункту 2 договору, укладеного 31 липня 2009 року між

ПП "Перспектива-Ріелтор" та ПП "Прогрес-Риелт", правовідносини, внаслідок яких здійснюється встановлення прямих договірних відносин між замовником (ПП "Перспектива-Ріелтор") та пайовиками, регулюватимуться відповідними договорами, угодами або додатковими угодами про внесення змін в договори про пайову участь в будівництві об'єкта нерухомого майна, окремими договорами, які будуть укладатися за досягнутими домовленостями між пайовиком та замовником. У зазначених договорах буде передбачено відповідну заміну сторони підприємства в договорі про пайову участь в будівництві об'єкта нерухомого майна. Інші умови договорів будуть встановлюватися безпосередньо за домовленістю сторін договору.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною другою статті 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Реалізація ПП "Перспектива-Ріелтор" свого права на прийняття зобов'язань

ПП "Прогрес-Риелт" може бути здійснено лише з волі ПП "Перспектива-Ріелтор" на підставі договорів (угод, тощо) вільно укладених ПП "Перспектива-Ріелтор" із визначенням умов таких договорів на розсуд ПП "Перспектива-Ріелтор". Таким чином, відсутні будь-які договірні або інші законі підстави для примушення ПП "Перспектива-Ріелтор" укладати будь-які договори щодо прийняття зобов'язань ПП "Прогрес-Риелт" перед пайовиками, у разі якщо у ПП "Перспектива-Ріелтор" не має на це волі або якщо таке прийняття зобов'язань не відповідає інтересам ПП "Перспектива-Ріелтор".

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судами також встановлено, що на час вирішення спору об'єкт будівництва, а саме - житловий комплекс з вбудовано-прибудованими об'єктами торгівлі та обслуговування, що розташований у АДРЕСА_2, ще не готовий до введення до експлуатації, тобто з боку відповідача - ПП "Прогрес-Риелт" не виконані умови договорів про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна № ПВ-4-116 та № ПВ-4-117 від 20 березня 2007 року, що призводить до порушення прав позивачки, як пайовика.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із статтею 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до частини першої статті 178 ЦК України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Згідно із частиною першою статті 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Виходячи з пункту 6.1. договорів про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна № ПВ-4-116 та № ПВ-4-117 від 20 березня 2007 року ОСОБА_1 може отримати у власність закріплені за нею паї після введення об'єкту будівництва до експлуатації.

До завершення будівництва проінвестованого об'єкта нерухомого майна та прийняття його до експлуатації інвестору належить не право власності на цей об'єкт, а майнові права на нього.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із статтею 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, виходили із того, що позивачкою були повністю виконані умови договорів про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна № ПВ-4-116 та № ПВ-4-117 від 20 березня 2007 року. Тому суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 є власником майнових прав на об'єкт інвестування в об'єкті будівництва, у зв'язку із чим зобов'язав ПП "Прогрес-Риелт" передати у власність позивачки документи, необхідні для оформлення права власності на спірні житлові приміщення і зобов'язав ПП "Прогрес-Ріелт" передати останній майнові права згідно договорів за № ПВ-4-116 та № ПВ-4-117 про пайову участь у будівництві об'єктів нерухомого майна від 20 березня 2007 року та надати акти передачі майнових прав та інші документи, що необхідні для одержання свідоцтв про право власності на дві однокімнатні квартири.

Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, то позивачкою не доведено факт заподіяння їй моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, тому суди з урахуванням положень статей 23, 1167 ЦК України дійшли вірного висновку про відмову у відшкодуванні моральної шкоди.

Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про зміну рішення суду першої інстанції, яким позивачка просила зобов'язати

ПП "Перспектива-Ріелтор" та ТОВ "Фонд сприяння добудові" надати домовленість про зміну, яка відбулась у договорах № ПВ-4-116 та № ПВ-4-117

від 20 березня 2007 року, які укладені з ПП "Прогрес-Риелт" про пайову участь у будівництві об'єктів нерухомого майна, зазначивши квартири, які закінчені будівництвом та здані до експлуатації, але такі позовні вимоги у справі ОСОБА_1 не заявлялися і судом не розглядалися.

Доводи касаційної скаргивисновки судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. При вирішенні вказаної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.

Відповідно до частин першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.