розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5, в особі представника ОСОБА_6, на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 21 лютого 2017 року у складі головуючого-судді Василюк Т. В. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 07 вересня 2017 року у складі головуючого-судді Мельничук О. Я., Крайник Н. П., Савуляк Р. В.,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що 27 березня 2016 року близько 18-30 год. неподалік свого будинку по АДРЕСА_1 її за праву ногу покусала собака, яка належить сусідці ОСОБА_5 Після укусу собаки позивач на наступний день звернулась до лікаря-травматолога, який зазначив про те, що їй завдані наступні тілесні ушкодження: укус собаки з внутрішньої поверхні третини правого стегна, гематома розміром 2х0,5 см. та призначив лікування. Крім того, вона зверталася до Трускавецького міського відділу поліції із відповідною заявою, в результаті чого відносно відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 154 КУпАП України.

Позивач зазначала про те, що внаслідок укусу собаки вона зазнала моральних страждань, а саме: дуже злякалася, перехвилювалася, отримала болючі ушкодження правої ноги, втратила сон через біль у м'язах, отримала незручності під час ходьби.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 просила стягнути з відповідача ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 5 тис. грн.

Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 21 лютого 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 1 тис. грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачу, в зв'язку з укусом собаки, яка належить відповідачу, завдано моральної шкоди, оскільки вина відповідача у заподіянні позивачу тілесних ушкоджень, які завдані укусом собаки, доведена, а також судом ураховано душевні хвилювання та фізичний біль, які перенесла позивач.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 07 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що судом першої інстанції не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_5, в особі представника ОСОБА_6, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів попередніх інстанцій ґрунтується на припущеннях, оскільки позивачем не надано доказів того, що через укус собаки вона зверталася до лікарів з приводу неврозу, страху, безсоння, болі у м'язах, у зв'язку з чим їй було завдано моральної шкоди. Крім того, моральна шкода в сумі 1 тис. грн, яка визначена судом, є занадто великою для заявника, оскільки його пенсія складає 1 130,00 грн. також судами не враховано, що ним була відшкодована позивачу моральну шкода в розмірі 100 грн про що остання написала розписку.

06 жовтня 2017 року суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження в указаній справі.

15 та 16 листопада 2017 року ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_8 подали заперечення на касаційну скаргу, вказуючи на те, що оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для їх скасування немає.

Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України (1618-15) ), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

31 травня 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Частинами першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 27 березня 2016 року близько 18- 00 год по АДРЕСА_1 Львівської області ОСОБА_4 укусила за праву ногу собака, яка належить ОСОБА_7

28 березня 2016 року, 07 та 08 квітня 2016 року ОСОБА_4 зверталася до Трускавецької міської лікарні з приводу укусу собаки, що підтверджується медичною картою амбулаторного хворого ОСОБА_4

Вказаний факт також підтверджується листом КП "Трускавецька міська лікарня" від 09 грудня 2016 року № 1759/02 з якого вбачається, що ОСОБА_4 зверталася до лікаря травматолога-реабілітолога 28 березня 2016 року з приводу укусу собаки, у зв'язку з чим було завдано наступні ушкодження: укушена рана по внутрішній поверхні нижньої третини правого стегна, гематома розміром 2,0х0,5 см правого стегна та призначено амбулаторне лікування.

Крім того, за вказаним фактом відносно ОСОБА_5, як власника собаки, складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене частиною другою статті 154 КУпАП (порушення правил тримання собак і котів).

Постановою Трускавецького міського суду Львівської області від 15 квітня 2016 року ОСОБА_5 звільнено від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, та закрито провадження у справі, у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.

Вказаною постановою встановлена вина ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною другою статті 154 КУпАП.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 61 ЦПК України в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваних рішень, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Вирішуючи даний спір та задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що в матеріалах справи містяться належні та допустимі докази наявності та доведеності вини відповідача у заподіянні позивачу моральної шкоди внаслідок укусу собаки, які виразилися в душевних хвилюваннях, фізичному болю та стражданнях, а саме: безсонні через отриманий стрес та болі у м'язах, незручності під час ходьби, загальної слабкості та виснаженості. Визначаючи розмір моральної шкоди, суди виходили із характеру та обсягу страждань позивача, тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, часу необхідного для відновлення попереднього стану та врахували вимоги розумності і справедливості.

Доводи заявника про відсутність у матеріалах справи доказів, які б підтверджували те, що, позивач зверталася до лікарів з приводу неврозу, страху, безсоння, болі у м'язах не можуть свідчити про те, що позивачу не було завдано моральної шкоди, в зв'язку з укусом собаки.

Крім того, доводи заявника про те, що розмір моральної шкоди, визначений судом, є занадто великим, є необгрунтованим, оскільки при визначенні розміру моральної шкоди судами враховано характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням ступеня вини відповідача, а також вимоги розумності і справедливості.

Також посилання заявника в касаційній скарзі на те, що нею було відшкодовано моральну шкоду позивачу в розмірі 100 грн, що підтверджується розпискою ОСОБА_4, спростовується матеріалами справи, які не містять вказаної розписки.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.