Постанова
Іменем України
04 липня 2018 року
м. Київ
справа № 766/10241/17
провадження № 61-1064св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4 у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5,
представник позивача - ОСОБА_6,
відповідачі: публічне акціонерне товариство "МегаБанк", публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", Корабельний районний відділ державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, Державне підприємство "Сетам", ОСОБА_7, ОСОБА_8,
треті особи: ОСОБА_9 в інтересах малолітнього ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, служба у справах дітей виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради, ОСОБА_13, ОСОБА_14,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дочки - ОСОБА_5, до публічного акціонерного товариства "МегаБанк", публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, державного підприємства "Сетам", ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: ОСОБА_9, який діє в інтересах малолітнього - ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, служба у справах дітей виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради, ОСОБА_13, ОСОБА_14, про визнання недійсними електронних торгів та актів державних виконавців про проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, скасування реєстрації права власності на квартиру, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником - ОСОБА_6, на рішення Апеляційного суду Херсонської області від 08 грудня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Учервні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дочки - ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства "МегаБанк" (далі - ПАТ "МегаБанк"), публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), Корабельного районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області далі - ВДВС Корабельного РУЮ у м. Херсоні), державного підприємства "Сетам", ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсними електронних торгів за протоколами та актів державних виконавців про проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, скасування реєстрації права власності на квартиру, відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що у провадженні ВДВС Корабельного РУЮ у м. Херсоні перебували на виконанні зведені виконавчі провадження про солідарне стягнення з ОСОБА_13, ОСОБА_14 на користь ПАТ "МегаБанк", ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_9 коштів. У процесі виконання рішень суду ВДВС Корабельного РУЮ у м. Херсоні звернув стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка належала в рівних частинах по 1/3 частині ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_4 У період з 30 червня 2016 року по 02 липня 2016 року ДП "Сетам" були проведені електронні торги з реалізації вказаної квартири. За результатами електронних торгів їх переможцями стали ОСОБА_7 (власник 2/3 частин спірної квартири) та ОСОБА_8 (власник 1/3 частин спірної квартири). Після здійснення розрахунків покупцями за придбане майно ВДВС Комсомольського РУЮ було складено акти про проведення електронних торгів, на підставі яких ОСОБА_7 і ОСОБА_8 зареєстрували своє право власності на вказану квартиру. Вона, як співвласник спірної квартири, проживає у квартирі з 1994 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народилася дочка - ОСОБА_5, яка зареєстрована та проживає у вказаній квартирі. 16 червня 2012 року нею, ОСОБА_13, ОСОБА_14, з однієї сторони, та ОСОБА_9, з іншої сторони, було укладено нотаріально посвідчений попередній договір купівлі-продажу належної їм квартири. Згідно з пунктом 3.1.7 даного договору вони, продавці, зобов'язалися передати квартиру для вільного користування ОСОБА_9, комплект ключів та звільнити квартиру від належних їм речей протягом одного дня з дати укладення основного договору. Основний договір між ними та ОСОБА_9 укладено не було. На момент проведення електронних торгів вона і її малолітня дитина проживали у цій квартирі. Проте ВДВС Корабельного РУЮ м. Херсона не звертався до територіального органу опіки та піклування служби у справах дітей для одержання дозволу на реалізацію квартири, в якій проживає її малолітня дитина. Її родина не має іншого житла, яке б змогло забезпечити всі потреби дитини. Вважає, що ВДВС Корабельного РУЮ м. Херсона при проведенні торгів порушив законні права і інтереси малолітньої дитини, які підлягають відновленню. Крім цього, вважає, що протиправними діями ВДВС Корабельного РУЮ м. Херсона їй завдано моральної шкоди, яка полягає в моральних стражданнях, пов'язаних з втратою квартири та основного місця проживання її і її малолітньої дитини і їй довелося додавати додаткових зусиль для організації свого життя та життя дитини, погіршилося самопочуття, через моральні страждання дитини погіршився її рівень навчання в школі, вона не може сконцентруватись на навчанні, а постійно переживає моральні страждання з приводу майбутнього місця проживання.
З урахуванням викладеного, просила визнати недійсними електронні торги за протоколом від 02 липня 2016 року з придбання ОСОБА_7 лоту НОМЕР_1;- електронні торги за протоколом від 02 липня 2016 року, складеним ДП "Сетам", з придбання ОСОБА_7 лоту НОМЕР_2; електронні торги за протоколом від 02 липня 2016 року, складеним ДП "Сетам" з придбання ОСОБА_8 лоту НОМЕР_3; акти державних виконавців ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні про проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_4, скасувати реєстрацію прав власності ОСОБА_7, ОСОБА_8 на квартиру АДРЕСА_1 та відновити її за ОСОБА_4, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, стягнути з ВДВС Корабельного РУЮ у м. Херсоні на її користь 50 тис. грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 06 вересня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано недійсними електронні торги за протоколом від 02 липня 2016 року; електронні торги за протоколом від 02 липня 2016 року, електронні торги за протоколом від 02 липня 2016 року, а також акти державних виконавців ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні про проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна за вказаною адресою. Скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_7, ОСОБА_8 на квартиру АДРЕСА_1 та відновлено реєстрацію за ОСОБА_4, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вирішено питання про стягнення судових витрат. У решті позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що вказана квартира на момент виставлення на електронні торги належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_4, тому неповнолітня дитина позивача, яка була і є членом сім'ї власників квартири, мала право користування на дане житло, оскільки реєстрація неповнолітньої дитини в квартирі, з урахуванням того, що її місце проживання є місце проживання її батьків (частина четверта статті 29 ЦК України) породжує ті правові наслідки, які підлягають захисту відносно неповнолітньої дитини.
Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 08 грудня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_15, в інтересах ОСОБА_7, ОСОБА_16, в інтересах ОСОБА_8 та ПАТ "МегаБанк" задоволено. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06 вересня 2017 року скасовано в частині визнання недійсними електронних торгів за протоколом від 02 липня 2016 року, складеним ДП "Сетам" з придбання ОСОБА_7 лоту НОМЕР_1, в частині визнання недійсними електронних торгів за протоколом від 02 липня 2016 року, складеним ДП "Сетам" з придбання ОСОБА_7 лоту НОМЕР_2, в частині визнання недійсними електронних торгів за протоколом від 02 липня 2016 року, складеним ДП "Сетам" з придбання ОСОБА_8 лоту НОМЕР_3, в частині визнання недійсними актів державних виконавців ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні про проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_4, в частині скасування реєстрації права власності ОСОБА_7, ОСОБА_8 на вказану квартиру, в частині відновлення реєстрації права власності за ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_4 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - скасовано й ухвалено в цій частині нове рішення, яким у позові в цій частині відмовлено. Це ж рішення в частині стягнення з ПАТ "МегаБанк", ПАТ КБ "ПриватБанк", ВДВС Корабельного РУЮ у м. Херсоні, Державного підприємства "Сетам", ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 судових витрат по 160 грн з кожного скасовано. У решті це рішення в апеляційному порядку не переглядалось, як таке, що не оскаржувалось.
Апеляційний суд, скасовуючи частково рішення районного суду, виходив з того, що на час проведення електронних торгів ОСОБА_4 та її дочка ОСОБА_5 були зняті з реєстрації 16 червня 2012 року за вказаною адресою та перестали там проживати у зв'язку із укладенням попереднього договору щодо продажу у майбутньому цієї квартири та отриманням за цим договором авансу у вигляді більшої частки від суми вартості квартири за договором. Цього ж дня ОСОБА_5 (від імені якої діяла її мати - ОСОБА_4) придбала іншу квартиру за іншою адресою та зареєстрована була в ній ще до проведення електронних торгів. Отже, у зв'язку із тим, що ОСОБА_5 не мала права користування та не користувалася спірною квартирою на час проведення торгів, то їх проведення без дозволу органу опіки та піклування не порушили її права.
У січні 2018 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та залишити в силі рішення районного суду в цій частині, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судове рішення апеляційного суду є незаконним, необґрунтованим й таким, що ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Крім того, апеляційний суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не звернув уваги на те, що спірна квартира на момент виставлення на електронні торги належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_4, тому неповнолітня дитина ОСОБА_4, яка була і є членом сім'ї власників квартири, мала право користування цим житло.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
29 березня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" передбачено, що для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право на яке або право користування яким мають діти, необхідний дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.
Відповідно до пункту 4.5.7. Інструкції з організації примусового виконання рішень (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), затвердженої наказом Міністерством юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 6 пункту 3 Розділу ІІ "Передача майна на реалізацію" Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, який був чинний на час проведення електронних торгів, державний виконавець готує проект заявки на реалізацію арештованого майна і направляє його начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі до Системи для проведення реалізації майна разом із такими документами (в електронній або паперовий формі), зокрема, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копією дозволу органів опіки та піклування або відповідним рішенням суду.
Згідно зі статтею 29 ЦК Українимісцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла 14 років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від 10 до 14 років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає.
Передбачене статтею 177 СК України, статтею 17 Закону України "Про охорону дитинства" та статтею 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" положення про необхідність отримання попереднього дозволу органу опіки і піклування на укладення батьками договору щодо майна, право на яке має дитина, спрямоване на захист майнових прав дітей, тому підставою для визнання недійсним договору щодо майна, право на яке має дитина, за позовом її батьків є порушення майнових прав дитини внаслідок укладення такого договору, а не сам по собі факт відсутності попереднього дозволу органу опіки і піклування на укладення такого договору.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині в частині визнання недійсними електронних торгів за протоколом від 02 липня 2016 року, складеним ДП "Сетам" з придбання ОСОБА_7 лоту НОМЕР_1, в частині визнання недійсними електронних торгів за протоколом від 02 липня 2016 року, складеним ДП "Сетам" з придбання ОСОБА_7 лоту НОМЕР_2, в частині визнання недійсними електронних торгів за протоколом від 02 липня 2016 року, складеним ДП "Сетам" з придбання ОСОБА_8 лоту НОМЕР_3, в частині визнання недійсними актів державних виконавців ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні про проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_4, в частині скасування реєстрації права власності ОСОБА_7, ОСОБА_8 на вказану квартиру, в частині відновлення реєстрації права власності за ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_4 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, обґрунтовано виходив з того, що положення статті 29 ЦК України поширюється на фізичну особу у віці від 10 до 14 років, проте ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1) на момент початку електронних торгів було більше 14 років, тому ОСОБА_5, згідно частини другої статті 29 ЦК України, має право вільно обирати собі місце проживання.
При цьому апеляційний суд вірно виходив з того, що на час проведення електронних торгів ОСОБА_4 та її дочка ОСОБА_5 були зняті з реєстрації 16 червня 2012 року за вказаною адресою та перестали там проживати у зв'язку із укладенням попереднього договору щодо продажу у майбутньому цієї квартири та отриманням за цим договором авансу у вигляді більшої частки від суми вартості квартири за договором. Оскільки ОСОБА_5 не мала права користування та не користувалася спірною квартирою на час проведення торгів, то їх проведення без дозволу органу опіки та піклування не порушило її права. Позивачем у справі не доведено належними доказами того факту, що на момент проведення електронних торгів чотирнадцятирічна дочка ОСОБА_4 - ОСОБА_5 мала право користування чи право власності на спірну квартиру.
Отже, у зв'язку із тим, що ОСОБА_5 не мала права користування та не користувалася спірною квартирою на час проведення торгів, то їх проведення без дозволу органу опіки та піклування не порушило її права.
Аналізуючи наведене, є вірним висновок апеляційного суду про те, що позивачем не доведено порушення її прав та прав її дочки на момент проведення електронних торгів, а тому в позові слід відмовити.
Доводи касаційної скарги не дають правових підстав для встановлення неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду. При вирішенні вказаної справи суд правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_6, залишити без задоволення.
Рішення Апеляційного суду Херсонської області від 08 грудня 2017 рокузалишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ф. Хопта
О.В. Білоконь
Є.В. Синельников