Постанова

Іменем України

02 липня 2018 року

м. Київ

справа № 751/2873/17

провадження № 61-7836св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н.О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газтранс-ойл",

представник відповідача - Борода Андрій Вікторович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтранс-ойл" на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27 вересня 2017 року у складі судді Маслюк Н. В. та на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 08 листопада 2017 року у складі суддів: Страшного М. М., Бечка Є. М., Євстафіїва О. К.,

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтранс-ойл" (далі - ТОВ "Газтранс-ойл") про зміну формулювання причин звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, вихідної допомоги, грошової компенсації за невикористану відпустку.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_4 зазначала, що з 01 серпня 2016 року прийнята на роботу на посаду головного бухгалтера ТОВ "Газтранс-ойл". 23 грудня 2016 року вона звернулася до директора із заявою про звільнення її з займаної посади з 10 березня 2017 року на підставі статті 38 КЗпП України. Відпрацювавши останній робочий день 10 березня 2017 року, трудову книжку вона не отримала, повного розрахунку при звільненні відповідач з нею не провів. Після повторного її звернення до відповідача щодо проведення розрахунку при звільненні відповідач не відреагував. Згодом вона дізналась про своє звільнення з роботи з 24 квітня 2017 року на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.

ОСОБА_4, посилаючись на положення статті 235 КЗпП України та порушення відповідачем вимог трудового законодавства, просила суд зобов'язати відповідача змінити дату та формулювання причин її звільнення з роботи із внесенням відповідного запису у трудову книжку, стягнути з відповідача на її користь 896,49 грн невиплаченої заробітної плати, 7 606,98 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, 8 452,50 грн вихідної допомоги та 1351,79 грн грошової компенсації за невикористану відпустку.

Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27 вересня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково, змінено дату та формулювання причини звільнення позивача з посади головного бухгалтера ТОВ "Газтранс-ойл" з 25 квітня 2017 року згідно пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України (за прогул без поважних причин) на 10 березня 2017 року (за власним бажанням) згідно частини першої статті 38 КЗпП України із внесенням відповідного запису у трудову книжку, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 351,79 грн компенсації за невикористану відпустку, 7606,98 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (без врахування обов'язкових відрахувань до бюджету і державних цільових фондів), 2500 грн витрат на правову допомогу, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь держави 1280 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення позивача з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, проведено відповідачем з порушенням норм трудового законодавства.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 08 листопада 2017 року рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 вересня 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції при розгляді справи не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

У грудні 2017 року ТОВ "Газтранс-ойл" звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 вересня 2017 року та на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 08 листопада 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є необґрунтованими, оскільки ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. В порушення вимог законодавства суди, вирішуючи спір, врахували лише надані позивачем докази, при цьому не надали правової оцінки обставинам, на які посилався відповідач, та не врахували надані ним докази.

09 лютого 2018 року касаційну скаргу ТОВ "Газтранс-ойл" на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 вересня 2017 року та на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 08 листопада 2017 року передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі, витребувано з Новозаводського районного суду м. Чернігова зазначену справу та зупинено виконання рішення суду першої інстанції до завершення розгляду касаційної скарги.

05 березня 2018 року вказана справа надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду та 06 березня 2018 року передана судді - доповідачу.

21 березня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_4 на касаційну скаргу ТОВ "Газтранс-ойл" на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 вересня 2017 року та на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 08 листопада 2017 року, який мотивований тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно із положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суди встановили, що 01 серпня 2016 року ОСОБА_4 прийнята на роботу в ТОВ "Газтранс-ойл" головним бухгалтером.

23 грудня 2016 року ОСОБА_4 подала директору ТОВ "Газтранс-ойл" заяву про її звільнення з роботи за власним бажанням з 10 березня 2017 року. Зазначена заява зареєстрована у журналі реєстрації вхідних документів відповідача за № 231216-01.

У зв'язку зі звільненням із займаної посади головного бухгалтера відповідно до поданої ОСОБА_4 заяви, 10 березня 2017 року в останній робочий день перед звільненням вона здала, а директор ТОВ "Газтранс-ойл" Гавриленко М. Г. прийняв справи згідно з актом прийняття-передачі справ, який підписаний сторонами.

10 березня 2017 року відповідач з ОСОБА_4 розрахунку не провів, трудову книжку їй не видав.

14 березня 2017 року позивач надіслала відповідачу поштою лист - вимогу про проведення з нею розрахунку та видачу трудової книжки, додавши до нього копію заяви про звільнення від 23 грудня 2016 року, отриману відповідачем 15 березня 2017 року.

Відповідач на спростування встановлених судом обставин належних та допустимих доказів не надав.

Відповідно до частини першої статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Власник зобов'язаний звільнити працівника за власним бажанням у строки, які вказав сам працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою (частина друга статті 38 КЗпП України).

З 13 березня 2017 року позивач на роботу не виходила.

З огляду на встановлені обставини правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для зміни дати і формулювання причин звільнення.

Звільнення позивача на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України 25 квітня 2017 року проведено відповідачем з порушенням вимог трудового законодавства.

Враховуючи наявність у відповідача заборгованості перед позивачем по заробітній платі, що не оспорюється відповідачем, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_4

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді даної справи неправильно застосовані норми матеріального права чи порушені норми процесуального права, оскільки зводяться до переоцінки доказів, які були досліджені та оцінені судами з додержанням норм процесуального права, що виходять за межі компетенції касаційного суду.

Інші доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на обставини чи докази, якими спростовуються встановлені судом обставини.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Ураховуючи те, що ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2018 року зупинено виконання рішення Новозаводського районного суду Чернігівської області від 27 вересня 2017 року до завершення розгляду касаційної скарги, тому виконання рішення на підставі частини третьої статті 436 ЦПК України підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтранс-ойл" залишити без задоволення.

Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 08 листопада 2017 рокузалишити без змін.

Поновити виконання Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27 вересня 2017 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. І. Крат

' 'p' ' 'br'