Постанова
Іменем України
27 червня 2018 року
м. Київ
справа № 2-5810/10
провадження № 61-10364 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С.Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м. Одеси у складі судді Домусчі Л. В. від 26 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області у складі колегії суддів:
Гончаренко В. М., Короткова В. Д., Таварткіладзе О. М., від 06 жовтня
2016 року,
ВСТАНОВИВ :
У червні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про відшкодування майнової і моральної шкоди.
Позовну заяву мотивовано тим, що 04 червня 2008 року він виконував обов'язки для громадської організації "Соціал-християнський рух за права трудящих м. Одеси та Одеської області", а відповідач перешкоджав організації зборів та застосував до нього фізичне насильство, заподіявши йому тілесні ушкодження. Вказував, що за фактом його побиття відповідачем, слідчим відділом Приморського районного відділу головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області порушена кримінальна справа, у якій його визнано потерпілим. Внаслідок неправомірних дії відповідача, він проходив лікування і витратив значні кошти на придбання ліків, у зв'язку із чим просив стягнути з ОСОБА_5 на його користь 32 222 грн 42 коп. майнової шкоди.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада
2015 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів причинного зв'язку між протиправними діями відповідача та шкодою.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 06 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що вирок відносно ОСОБА_5 за фактом нанесення 04 червня 2008 року позивачу тілесних ушкоджень не виносився, матеріали справи не містять доказів причетності відповідача до вчинення щодо позивача протиправних дій.
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення із ухваленням нового рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що ним було надано достатньо доказів на підтвердження наявності протиправності дій відповідача та причинного зв'язку між протиправними діями останнього та завданою шкодою. Крім того, вказує, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено за участю судді, який не входив до складу колегії, що розглядає справу.
У грудні 2016 року від ОСОБА_5 надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він посилається на безпідставність доводів скарги та законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
22 лютого 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 18 ЦПК України 2004 року цивільні справи у судах апеляційної інстанції розглядаються колегією у складі трьох суддів, головуючий з числа яких визначається в установленому законом порядку.
За змістом частини сьомої цієї статті суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретної справи визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 11-1 ЦПК України 2004 року встановлено, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу цієї справи, автоматизованою системою документообігу Апеляційного суду Одеської області було визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - Гончаренко В. М., судді: Комаровська Н. В., Коротков В. Д. (а. с. 216 т. 1).
Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, склад колегії суддів неодноразово змінювався, зокрема 12 травня та 23 серпня 2016 року, проте до такого складу суддя Таварткіладзе О. М. не входив (а. с. 234 т. 1, а. с. т. 2).
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів
від 05 жовтня 2016 року, автоматизованою системою документообігу Апеляційного суду Одеської області визначено такий склад колегії: Гончаренко В. М. - головуючий суддя; судді: Журавльов О. Г., Коротков В. Д. (а. с. 29 т. 2).
Із журналу судового засідання від 06 жовтня 2016 року вбачається, що при апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції склад суддів відповідав визначеному автоматизованою системою документообігу суду складу (а. с. 33 т. 2).
Проте, із змісту оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
від 06 жовтня 2016 року (а. с. 37-42 т. 2) вбачається, що склад суду змінився, зокрема замість судді Журавльова О. Г. зазначено суддю
Таварткіладзе О. М., від імені якого підписано судове рішення.
Матеріали справи не містять даних про те, що персональний склад колегії суддів, визначений протоколом від 05 жовтня 2016 року, змінився у порядку, передбаченому Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України
від 26 листопада 2010 року (із відповідними змінами).
Отже, ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 06 жовтня 2016 року постановлено суддею, який не входив до складу колегії, що розглянула цю справу, тому доводи касаційної скарги в цій частині є обґрунтованими.
Пунктом 4 частини першої статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу.
Частиною четвертою статті 411 ЦПК України передбачено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та постановлена з порушення норм процесуального права, що в силу пункту 4 частин першої та четвертої статті 411 ЦПК України є підставою для її скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 06 жовтня 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: О. В. Білоконь
Б.І. Гулько
Є. В. Синельников
С.Ф. Хопта