Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: КратаВ. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - публічне акціонерне товариство "Омега Банк",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2017 року у складі судді: Соболєвої І. П. та постанову апеляційного суду Запорізької області від 22 лютого 2018 року у складі суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Воробйової І. А.,

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ПАТ "Омега Банк", про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 серпня 2008 року між ним та ВАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Омега Банк", укладено кредитний договір № 0703/0808/71-167 на отримання кредиту в іноземній валюті в розмірі 38 000 доларів США.

ОСОБА_4 вважав кредитний договір № 0703/0808/71-167 від 27 серпня 2008 року недійсним, оскільки на момент його укладання в ВАТ "Сведбанк" була відсутня індивідуальна ліцензія на надання кредиту в іноземній валюті.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що 07 грудня 2007 року Національний банк України видав ПАТ "Сведбанк" банківську ліцензію № 38, та дозвіл № 38-2 на право здійснювати банківські операції, тобто на момент укладення кредитного договору - 27 серпня 2008 року, банк мав право на здійснення валютних операцій, а отже умови кредитного договору не суперечать чинному законодавству і підстав для визнання його недійсним немає.

Постановою апеляційного суду Запорізької області від 22 лютого 2018 року заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2017 року залишене без змін.

Постанова мотивована тим, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права і постановив законне та обґрунтоване рішення.

У травні 2018 року ОСОБА_4 подав касаційну скаргу на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 22 лютого 2018 року, в якій просить оскаржені рішення скасувати і прийняти нове про задоволення позовних вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 вважає неправильними висновки судів про те, що на підставі банківської ліцензії № 38, та дозволу № 38-2, виданих 07 грудня 2007 року Національним Банком України, ПАТ "Сведбанк" мав право здійснювати валютні операції на валютному ринку України. У зв'язку із цим вважає помилковими висновки судів про відстуність підстав для недійсності спріного кредитного договору.

Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України (зокрема: постанова Верховного Суду України від 25 грудня 2013 у справі № 6-78цс13; постанова Верховного Суду України від 11 травня 2016 у справі № 6-806цс16).

Суди встановили, що 27 серпня 2008 року між ОСОБА_4 та ВАТ "Сведбанк", яке змінило назву на ПАТ "Сведбанк" та в подальшому перейменовано на ПАТ "Омега Банк", укладено кредитний договір № 0703/0808/71-167, відповідно до умов якого позивачу надано кредит в іноземній валюті на загальну суму 38 000 дол. США зі сплатою 11,9 % річних на строк до 27 серпня 2028 року включно. ВАТ "Сведбанк" змінило назву на ПАТ "Сведбанк" та в подальшому перейменовано на ПАТ "Омега Банк".

07 грудня 2007 року Національний банк України видав ПАТ "Сведбанк" банківську ліцензію № 38, та дозвіл № 38-2 на право здійснювати банківські операції.

Встановивши, що на момент укладення кредитного договору (27 серпня 2008 року), банк мав право на здійснення валютних операцій, суди зробили обґрунтований висновок, що умови кредитного договору не суперечать чинному законодавству і підстав для визнання його недійсним немає.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 22 лютого 2018 року залишити без змін.