треті особи: служба у справах дітей Куп'янської міської ради Харківської області, Куп'янський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області;

представник служби у справах дітей Куп'янської міської ради Харківської області - ОвереднаНаталія Леонідівна;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3на рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 3 листопада 2016 року у складі судді Коваленко О. А. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 17 січня 2017 року у складі колегії суддів: Бурлаки І. В., Карімової Л. В., Малінської С. М.,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У вересні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи: служба у справах дітей Куп'янської міської ради Харківської області, Куп'янський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про скасування усиновлення.

Позовна заява мотивована тим, що 26 грудня 2007 року між ним та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб, який за рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 9 липня 2015 року розірвано. Від шлюбу вони мають дочку - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

До шлюбу з ним ОСОБА_4 від першого шлюбу мала неповнолітнього сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. Маючи намір скласти міцну сім`ю та за проханням відповідачки, він погодився усиновити її сина від першого шлюбу.

За рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 20 грудня 2011 року ним було усиновлено неповнолітнього ОСОБА_7 та змінено усиновленому прізвище та по батькові на "ОСОБА_7" і "ОСОБА_7" з внесенням відповідних змін до актового запису про народження усиновленого.

Зазначив, що після усиновлення між ним та ОСОБА_4 стали виникати постійні сварки, непорозуміння, у зв'язку з чим рішенням суду шлюб між ними розірвано. ОСОБА_4 склала іншу сім'ю, проживає окремо.

У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про стягнення з нього аліментів на усиновленого і рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області суду від 13 березня 2015 року з нього стягнуто аліменти на усиновленого ним сина ОСОБА_4

Вказав, що між ним та усиновленим відсутні будь-які відносини як батька та дитини, вони проживають окремо один від одного і він не може виконувати свої батьківські обов'язки відносно неповнолітнього ОСОБА_7, який уникає будь-яких спілкувань з ним, ОСОБА_7 відомо, що він не є його батьком, відноситься до нього з неповагою, як і його мати.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд скасувати усиновлення ним неповнолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (до усиновлення - ОСОБА_7); зобов'язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану по м. Куп'янську Харківської області внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_7 від 17 січня 2003 року № 06, виключивши відомості про нього, як батька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 3 листопада 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що розірвання шлюбу між сторонами не звільняє відповідача від обов'язків по утриманню та вихованню усиновленої дитини і саме по собі не є безумовною підставою для скасування усиновлення і буде суперечити інтересам дитини.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 17 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позивачем не доведено наявності підстав для скасування усиновлення, визначених статтею 238 СК України, а висновком служби у справах дітей Куп'янської міської ради Харківської області від 26 грудня 2016 року підтверджено, що для дитини таємниця усиновлення зберігається і скасування усиновлення суперечить інтересам дитини.

У лютому 2017 року ОСОБА_3 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не звернули уваги на те, що згідно з висновком служби у справах дітей Куп'янської міської ради Харківської області від 26 грудня 2016 року між усиновлювачем та дитиною наявні проблеми у взаємовідносинах, усиновлювач не забезпечує дитині сімейного виховання. При цьому апеляційний суд єдиною підставою збереження усиновлення вважає дотримання таємниці усиновлення, хоча він наголошував, що дитина не називає його "татом".

Вважав, що надав докази того, що у вихованні дитини він не приймав участі через проблеми у взаємовідносинах з дитиною, яка уникає спілкування з ним, не відповідає на дзвінки, не відвідує та не спілкується з ним, вони не відчувають один до одного родинних почуттів, тобто усиновлення ним дитини суперечить її інтересам. Таким чином він не може забезпечити усиновленому сімейного виховання.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знаходились у зареєстрованому шлюбі з 26 грудня 2007 року, який рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 9 липня 2015 року було розірвано.

За рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 20 грудня 2011 року ОСОБА_3 було усиновлено сина ОСОБА_4 - неповнолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та внесено зміни до актового запису від 17 січня 2003 року № 06 у Куп'янськ-Вузловській селищній раді Харківської області про народження ОСОБА_7, зазначивши його прізвище з "ОСОБА_7" на "ОСОБА_7" і по батькові з "ОСОБА_7" на "ОСОБА_7", у розділі "батько" вирішено зазначити ОСОБА_3

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого повторно 14 лютого 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Куп'янську реєстраційної служби Куп'янського міськрайонного управління юстиції Харківської області, батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, зазначений ОСОБА_3

Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 9 липня 2015 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Висновком служби у справах дітей Куп'янської міської ради Харківської області від 26 грудня 2016 року № 05-32/970 встановлено, що для дитини - ОСОБА_7, таємниця усиновлення зберігається і в інтересах дитини скасування усиновлення є недоцільним.

Відповідно до статті 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Відповідно до частини першої статті 238 СК України усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання; дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення; між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків.

За змістом статті 14 Європейської конвенції про усиновлення, ратифікованої Законом України від 15 лютого 2011 року № 3017-IV, лише за рішенням компетентного органу усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним. Найвищі інтереси дитини завжди мають перевагу. Усиновлення може бути скасовано до досягнення дитиною повноліття лише на підставі серйозних обставин, передбачених законом

Вирішуючи спір, суди, вірно застосувавши наведені вище положення СК України (2947-14) , дійшли правильного висновку про відсутність підстав, передбачених частиною першою статті 238 СК України, для скасування усиновлення, а розірвання шлюбу між сторонами саме по собі не є підставою для скасування усиновлення дитини. Доказів, які б підтверджували, що між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливим виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків, позивачем суду не надано, що є його процесуальним обов'язком (частина перша статті 60 ЦПК України 2004 року). Не містять таких доказів і матеріали касаційної скарги. При цьому судами правильно враховано висновок служби у справах дітей Куп'янської міської ради Харківської області від 26 грудня 2016 року про недоцільність скасування усиновлення.

У зв'язку з наведеним посилання касаційної скарги на те, що скасування усиновлення буде суперечити інтересам дитини, є безпідставними.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають, а направлені виключно на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Суди дали належну правову оцінку наданим позивачем доказам, у зв'язку з чим доводи касаційної скарги є безпідставними.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_3залишити без задоволення.

Рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 3 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 17 січня 2017 року залишити без змін.