Постанова

Іменем України

13 червня 2018 року

м. Київ

справа № 753/11806/14-ц

провадження № 61-9346св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Універсал Банк",

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

третя особа - Дарницький районний відділ державної міграційної служби України в м. Києві

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на рішення Апеляційного суду м. Києва у справі від 01 червня 2016 року у складі суддів: Слободянюк С. В., Лапчевської О. Ф., Махлай Л. Д.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У червні 2014 року публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Дарницький районний відділ державної міграційної служби України в м. Києві, про звернення стягнення на предмет іпотеки та примусове виселення.

Позовна заява мотивована тим, що 14 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 205 423 дол. США зі сплатою 12,45 % річних на строк до 10 грудня 2037 року. З метою забезпечення виконання вказаного кредитного зобов'язання між банком і ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, згідно з яким останній передав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, а з ОСОБА_3 - договір поруки. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 888 251,15 грн. Ураховуючи те, що рішення суду від 18 грудня 2012 року не виконано, кредит не повернуто, ПАТ "Універсал Банк" звернувся з вищевказаним позовом до суду.

На підставі викладеного ПАТ "Універсал Банк" просило у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 14 грудня 2007 року в розмірі 1 888 251,15 грн, що стягнута рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року, звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки від 14 грудня 2007 року, нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2, шляхом продажу цього житлового приміщення на прилюдних торгах за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) ; виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1.

Справа переглядалась судами неодноразово.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 листопада 2014 року (у складі судді Сирбул О. Ф.) в задоволенні позову ПАТ "Універсал Банк" відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 26 березня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 14 грудня 2007 року в розмірі 1 888 251,15 грн, що стягнута рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки від 14 грудня 2007 року, нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, яка належить па праві приватної власності ОСОБА_2, шляхом продажу цього житлового приміщення на прилюдних торгах за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) . Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з цієї квартири.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 липня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Апеляційного суду м. Києва від 26 березня 2015 року в частині вимог про виселення скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. У решті рішення суду залишено без змін.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 02 листопада 2015 року рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про виселення скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов у цій частині задоволено.

Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки, із зняттям їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою у Дарницькому районному відділі державної міграційної служби України в м. Києві. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2016 року рішення апеляційного суду м. Києва від 02 листопада 2015 року в частині позову ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа - Дарницький районний відділ державної міграційної служби України в м. Києві, про виселення скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в частині вирішення вимог про виселення. В іншій частині рішення апеляційного суду не переглядалось.

При новому розгляді справи рішенням Апеляційного суду м. Києва

від 01 червня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у зверненні стягнення на предмет іпотеки скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення.

В рахунок погашення заборгованості позичальника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_3, перед кредитором ПАТ "Універсал Банк" за кредитним договором від 14 грудня 2007 року, станом на 05 грудня 2011 року у сумі 1 888 251,15 грн, що стягнута рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року, з яких: 1 571 650,16 грн - заборгованість по кредиту, 315 799,36 грн - заборгованість за відсотками, 801,63 грн - заборгованість за підвищеними відсотками, звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно із договором іпотеки від 14 грудня 2007 року: нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2, шляхом продажу цього житлового приміщення на прилюдних торгах за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

На період дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) зупинено виконання рішення.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що жиле приміщення, яке передано в іпотеку має загальну площу 94,70 кв. м. Відсутні дані, які б підтверджували наявність у відповідачів іншого житла. Враховуючи положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) суд дійшов висновку, що підлягають до задоволення вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, яка стягнута з відповідачів за рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року.

У касаційній скарзі, поданій у липні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ "Універсал Банк", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просилог скасувати рішення апеляційного суду в частині відмови у примусовому виселенні та в частині зупинення виконання рішення, ухвалити у цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132-2 ЖК Української РСР, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті (частина четверта статті 132-2 цього Кодексу).

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просив відхилити касаційну скаргу, посилаючись на те, що рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим.

20 лютого 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Установлено, що у цій справі у червні 2014 року ПАТ "Універсал Банк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Дарницький районний відділ державної міграційної служби України в м. Києві, про звернення стягнення на предмет іпотеки та примусове виселення.

Останньою ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2016 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 02 листопада 2015 року в частині позовних вимог про виселення скасовано та справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Отже, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ не переглядав рішення Апеляційного суду м. Києва від 02 листопада 2015 року в частині позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, тому позовні вимоги в цій частині також не могли бути предметом розгляду при новому розгляді справи апеляційним судом.

Частиною четвертою статті 338 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, визначено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Висновками та мотивами, з яких скасовано рішення, необхідно вважати положення мотивувальної та резолютивної частин ухвали суду касаційної інстанції щодо наявності передбачених статтею 338 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, підстав для скасування судового рішення і передачі справи на новий розгляд та їх кваліфікації процесуальним законодавством як таких.

Отже, під час нового розгляду у суді апеляційної інстанції підлягали розгляду позовні вимоги ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа - Дарницький районний відділ державної міграційної служби України в м. Києві про виселення.

Справу в частині вирішення позовних вимог ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа - Дарницький районний відділ державної міграційної служби України в м. Києві (далі - Дарницький РВ ДМСУ в м. Києві), про звернення стягнення на предмет іпотеки було вирішено, і вона в частині цих позовних вимог новому розгляду не підлягала.

Разом з тим, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 01 червня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у зверненні стягнення на предмет іпотеки скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення.

В рахунок погашення заборгованості позичальника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_3, перед кредитором ПАТ "Універсал Банк" за кредитним договором від 14 грудня 2007 року, станом на 05 грудня 2011 року у сумі 1 888 251,15 грн, що стягнута рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року, з яких: 1 571 650,16 грн - заборгованість по кредиту, 315 799,36 грн - заборгованість за відсотками, 801,63 грн - заборгованість за підвищеними відсотками, звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно із договором іпотеки від 14 грудня 2007 року: нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2, шляхом продажу цього житлового приміщення на прилюдних торгах за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

На період дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) зупинено виконання рішення.

Отже, апеляційний суд помилково розглянув вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, однак не розглянув позовні вимоги про виселення.

Таким чином, апеляційний суд всупереч нормам процесуального права під час нового розгляду справи помилково розглянув повторно спір

ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа - Дарницький РВ ДМСУ в м. Києві, про звернення стягнення на предмет іпотеки. Разом з тим, ці позовні вимоги були вирішені рішенням Апеляційного суду м. Києва від 26 березня

2015 року, рішення в цій частині набрало законної сили.

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною третьою та четвертою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

Оскільки апеляційний суд порушив норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, то немає правових підстав для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду м. Києва у справі від 01 червня 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. О. Лесько

В. В.Пророк

І. М.Фаловська

С. П. Штелик ' 'br'