Постанова
Іменем України
13 червня 2018 року
м. Київ
справа № 155/1670/15
провадження № 61-11749св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Горохівська міська рада Горохівського району Волинської області,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3, на ухвалу апеляційного суду Волинської області від 29 травня 2017 року у складі судді Русинчук М. М.,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її двоюрідна тітка - ОСОБА_4, після смерті якої залишилося спадкове майно, що знаходиться на території Горохівської міської ради Горохівського району Волинської області, яке вона хотіла б успадкувати. При зверненні до Горохівської державної нотаріальної контори для оформлення права на спадщину з'ясувалося, що у неї немає доказів на підтвердження того, що вона є двоюрідною племінницею ОСОБА_4
Зазначені обставини перешкоджають ОСОБА_1 оформити спадщину, тому вона просила суд встановити факт, що ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є її двоюрідною тіткою.
Рішенням Горохівського районного суду від 27 жовтня 2015 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1, яка є двоюрідною племінницею померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4
Не погодившись з указаним судовим рішенням, ОСОБА_2 як особа, яка не брала участі у справі, у червні 2016 року звернулася до суду з апеляційною скаргою на вказане рішення суду першої інстанції, згодом уточнивши її заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження. У своїх доводах апеляційної скарги посилається на те, що вона як спадкоємець четвертої черги за законом відповідно до статті 1264 ЦК України має право на спадкування спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 22 липня 2016 року було відкрито апеляційне провадження без вирішення питання щодо поновлення вказаній особі строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 07 жовтня 2016 року рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_2 скасовано, заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду з підстав, передбачених частиною шостою статті 235 ЦПК України.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 квітня 2017 року ухвалу апеляційного суду Волинської області від 07 жовтня 2016 року скасовано, а справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
У своїх висновках касаційний суд вказував на те, що апеляційному суду при наявності для цього підстав необхідно вирішити питання про поновлення ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження рішення Горохівського районного суду Волинської області від 27 жовтня 2015 року.
29 травня 2017 року ухвалою апеляційного суду Волинської області апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_2 на рішення Горохівського районного суду Волинської області від 27 жовтня 2015 року повернуто особі, яка її подала.
У червні 2017 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду Волинської області від 29 травня 2017 року, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, і направити справу для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, не звернув увагу на пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 (v0007700-08) , в якому вказано, що до спадкоємців четвертої черги належить не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
У серпні 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подав до суду заперечення, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Волинської області від 29 травня 2017 року залишити без змін.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
01 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено, що звертаючись із заявою про встановлення факту родинних відносин, ОСОБА_1 посилалася на те, що після смерті її двоюрідної тітки ОСОБА_4 відкрилася спадщина, оформити яку вона не змогла, оскільки немає доказів що вона є двоюрідною племінницею ОСОБА_4
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_2 як особа, яка не брала участі у справі, посилалася на те, що вона як спадкоємець четвертої черги за законом відповідно до статті 1264 ЦК України має право на спадкування після смерті ОСОБА_4
Повертаючи апеляційну скаргу особі, яка не брала участі у справі, ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції посилався на те, що рішенням апеляційного суду Волинської області від 20 вересня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Горохівської міської ради Волинської області, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на спадкове майно та встановлення факту проживання однією сім'єю відмовлено (справа № 155/1850/15-ц). ОСОБА_2 не є спадкоємцем четвертої черги за законом відповідно до статті 1264 ЦК України, а тому не має права на спадкування після смерті ОСОБА_4
Однак з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись не можна.
Відповідно до частини першої статті 292 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду скарги) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 вересня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення апеляційного суду Волинської області від 20 вересня 2016 року скасовано, рішення Горохівського районного суду Волинської області від 05 липня 2016 року, яким позов ОСОБА_2 задоволено частково, встановлено факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 однією сім'єю з 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 - дня смерті останньої, залишено в силі. Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом четвертої черги на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та на земельну ділянку площею 0,010 га відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку після смерті ОСОБА_4
Апеляційний суд у порушення норм процесуального права не взяв до уваги пояснення ОСОБА_2, внаслідок чого позбавив їїправа на апеляційне оскарження судового рішення як складової частини права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
У зв'язку з наведеним висновки апеляційного суду щодо повернення апеляційної скарги особі, яка не брала участі у справі, ОСОБА_2 є необґрунтованими.
Оскільки оскаржувану ухвалу постановлено із порушенням норм процесуального права, вона відповідно до статті 400 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Горохівського районного суду від 27 жовтня 2015 року.
Керуючись статтями 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3, задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Волинської області від 29 травня 2017 року скасувати, справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: В. І. Журавель
В.М. Коротун
В. І. Крат
В.П. Курило