Постанова
Іменем України
13 червня 2018 року
м. Київ
справа № 638/5814/16-ц
провадження № 61-22757 св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя - доповідач),
суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Фаловської І. М., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - комунальне підприємство "Харківводоканал",
представник позивача - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача - ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу комунального підприємства "Харківводоканал" на рішення апеляційного суду Харківської області від 03 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Швецової Л. А., Бровченка І. О., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ :
У квітні 2016 року комунальне підприємство "Харківводоканал" (далі - КП "Харківводоканал") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, в якому просило стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 11 868,02 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідачі мешкають за адресою: АДРЕСА_1, користуються послугами з централізованого водопостачання та водовідведення, але не сплачують грошові кошти за отримані послуги, а саме: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 червня 2011 року по 29 лютого 2016 року у розмірі 6000,40 грн, за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 лютого 2011 року по 29 лютого 2016 року у розмірі 3305,37 грн. Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача з урахуванням інфляційних витрат 2300,47 грн, три відсотки річних 261,78 грн.
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 5 серпня 2016 року позовні вимоги КП "Харківводоканал" задоволені частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь КП "Харківводоканал" заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 11774,93 грн за період з 01 червня 2011 року по 31 березня 2014 року.
У задоволені позову КП "Харківводоканал" до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01 квітня 2014 року до 31 березня 2014 року відмовлено.
Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь КП "Харківводоканал" судові витрати в розмірі 1378 грн, з кожного по 689 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заборгованість по оплаті комунальних послуг підлягає стягненню з відповідачів у солідарному порядку, оскільки повнолітні члени сім`ї наймача в силу статті 64 ЖК України несуть солідарну відповідальність по зобов'язаннях, що випливають з договору найма житлового приміщення.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що з відповідачів підлягає солідарному стягненню на користь позивача сума заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення за період з 01 червня 2011 року по 31 березня 2014 року в розмірі 11774,93 грн, тобто в межах яких позивачем було подано заяву про видачу судового наказу.
У задоволені позову комунального підприємства "Харківводоканал" про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01 квітн6я 2014 року до 31 березня 2014 року відмовлено, у зв'язку з невиконанням позивачем вимог частини третьої статті 118 ЦПК України 2004 року, відповідно до якої позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 03 квітня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення суду першої інстанції змінено.
Зменшено суму, що підлягає солідарному стягненню з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь КП "Харківводоканал" за період з 01 червня 2011 року по 31 березня 2014 року, з 11774,93 грн до 3490,16 грн.
Суму судового збору в розмірі 689 грн на користь КП "Харківводоканал" вирішено компенсувати за рахунок держави.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції неправильно визначено суму заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачів за надані послуги водопостачання та водовідведення за період з 01 червня 2011 року по 31 березня 2014 року. За вказаний період відповідачам нараховано до сплати 3947,22 грн. Останні сплатили 80 грн та отримали субсидію в розмірі 377,06 грн.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що сума заборгованості, яка підлягає солідарному стягненню з відповідачів, складає 3490,16 грн (3947,22 грн - 80 грн - 377,06 грн).
У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, КП "Харківводоканал", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалене ним рішення в частині зменшення суми, що підлягає стягненню в солідарному порядку та залишити заочне рішення суду першої інстанції без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що мотивувальна частина рішення апеляційного суду не містить висновків щодо вирішення питань, передбачених статтею 214 ЦПК України 2004 року. Апеляційний суд безпідставно відмовив у стягненні інфляційних витрат та 3% річних.
Відповідачі не скористалися своїм правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів".
Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення
змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
14 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом установлено, що відповідачі є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на підставі відкритого абонентського особового рахунку за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно зведеної карточки абонента за відповідачами існує заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 17441,78 грн, із них: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 червня 2011 року по 29 лютого 2016 року у розмірі 6000,40 грн, за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 лютого 2011 року по 29 лютого 2016 року у розмірі 330537 грн, інфляційні витрати 2300,47 грн, три відсотки річних 261,78 грн.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2014 року КП "Харківводоканал" відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги центрального водопостачання за період з 01 січня 1999 року по 31 березня 2014 року.
Статтею 67 ЖК України встановлено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну і теплову енергію й ін. послуги) визначається за затвердженими у встановленому порядку тарифами.
Згідно зі статтею 68 ЖК України споживачі зобов'язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) , постачання холодної та гарячої води, плата за житлово-комунальні послуги вноситься власниками квартир, наймачами та орендарями щомісяця, не пізніше 20 числа, що настає за розрахунковим. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води та теплової енергії або до затверджених нормативів (норм) споживання.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Повнолітні члени сім'ї наймача, в силу положень статті 64 ЖК України, несуть солідарну відповідальність по зобов'язаннях, що випливають з договору найма житлового приміщення.
З урахуванням положень пункту З частини першої статті 96, частини третьої статті 118 ЦПК України 2004 року, редакція якого була чинною на момент розгляду справи, суд першої інстанції, з яким у цій частині погодився апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для солідарного стягнення з відповідачів в суми заборгованості за період з 01 червня 2011 року по 31 березня 2014 року.
Встановивши, що за надані послуги водопостачання та водовідведення за період з 01 червня 2011 року по 31 березня 2014 року відповідачам нараховано до сплати 3947,22 грн, ними сплачено за вказаний період 80 грн та отримано субсидії у розмірі 377,06 грн, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що сума заборгованості, яка підлягає солідарному стягненню з відповідачів складає 3490,16 грн, у зв'язку з чим, виправив допущену судом першої інстанції помилку у визначенні суми заборгованості, шляхом зміни ухваленого ним рішення у цій частині.
Доводи касаційної скарги позивача правильності висновків апеляційного суду щодо визначення суми заборгованості не спростовують та зводяться до необхідності переоцінки доказів без зазначення яких саме, а також обмежуються посиланнями на загальні норми цивільного права стосовно прострочення грошового зобов'язання.
Судом правильно стягнуто заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення з відповідачів лише за той період, який охоплювався заявою про видачу судового наказу, у прийнятті якої відмовлено ухвалою суду від 18 квітня 2014 року, що узгоджується з положеннями пункту З частини першої статті 96, частини третьої статті 118 ЦПК України 2004 року, редакція якого була чинною на момент розгляду справи.
Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судового рішення виключно в межах, які безпосередньо стосуються правильності застосування місцевим та апеляційним судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Згідно статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів на підставі статті 410 ЦПК України залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу комунального підприємства "Харківводоканал" залишити без задоволення.
Рішення апеляційного суду Харківської області від 03 квітня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. О. Лесько
В. В. Пророк
І. М. Фаловська
С.П. Штелик ' 'br'