У вересні 2016 року Червоноградська місцева прокуратура Львівської області звернулась до суду з позовом до Гірницької селищної ради Львівської області, ОСОБА_3, третя особа - виконавчий комітет Червоноградської міської ради Львівської області, в якому просила: визнати незаконним та скасувати рішення Гірницької селищної ради Львівської області від 11 грудня 2015 року № 11 "Про затвердження проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального гаража в смт Гірник"; визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,0048 га для будівництва індивідуального гаражу по АДРЕСА_1, гараж НОМЕР_1 в смт Гірник, видане 05 січня 2016 року реєстраційною службою Червоноградського міського управління юстиції ОСОБА_3; внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно запис про скасування запису про право власності, внесеного 15 грудня 2015 року державним реєстратором Червоноградського міського управління юстиції Львівської області; витребувати із володіння ОСОБА_3 та повернути у власність територіальної громади смт Гірник Львівської області земельну ділянку площею 0,0048 га, розташовану по АДРЕСА_1 стягнути із відповідачів 5 512 грн судового збору, сплаченого за подання позову немайнового характеру

Позов мотивовано тим, що спірна земельна ділянка була передана Гірницькою селищною радою Львівської області у власність ОСОБА_3, який, будучи депутатом даної селищної ради, при голосуванні за відповідне рішення - "Про затвердження проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального гаража в смт Гірник", не повідомив про наявний реальний конфлікт інтересів та вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів (голосував "за" на сесії ради), у зв'язку з чим його визнано винним за частиною першою та частиною другою статті 172-7 КУпАП.

ОСОБА_3 на підставі цього рішення ради зареєстрував право власності на виділену йому земельну ділянку.

Оскільки оскаржуване рішення було прийнято внаслідок вчинення депутатом ради ОСОБА_3. корупційного адміністративного правопорушення, це рішення підлягає скасуванню, що є підставою для скасування й виданого свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 20 січня 2017 року у складі судді Кріля М. Д. позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення Гірницької селищної ради Львівської області від 11 грудня 2015 року № 11 "Про затвердження проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального гаража в смт Гірник";

визнано недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,0048 га для будівництва індивідуального гаражу по АДРЕСА_1, гараж НОМЕР_1 в смт Гірник, видане 05 січня 2016 року реєстраційною службою Червоноградського міського управління юстиції ОСОБА_3

витребувано із володіння ОСОБА_3 та повернуто у власність територіальної громади смт Гірник Львівської області земельну ділянку площею 0,0048 га, розташовану по АДРЕСА_1

Стягнуто з ОСОБА_3 та з Гірницької селищної ради Львівської області на користь прокуратури Львівської області по 2756 гривень судового збору з кожного.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт корупційного діяння ОСОБА_3 встановлено судовим рішенням від 18 травня 2016 року, яке набрало законної сили, що дає підстави для визнання незаконним та скасування рішення Гірницької селищної ради №11 від 11 грудня 2015 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального гаража в смт Гірник", визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку площею 0,0048 га для будівництва індивідуального гаражу по АДРЕСА_1, гараж НОМЕР_1 в смт Гірник, видане 05 січня 2016 року реєстраційною службою Червоноградського міського управління юстиції ОСОБА_3 та витребування в ОСОБА_3 земельної ділянки для передачі її на користь громади в особі Гірницької селищної ради.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 04 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що наявність потенційного або реального конфлікту інтересів не тягне за собою автоматичної недійсності прийнятих рішень колегіального органу та лише у визначених законом випадках може вплинути на втрату правомочності органу.

Усунення депутата ОСОБА_3 від голосування при прийнятті оскаржуваного рішення внаслідок конфлікту інтересів не призводить до втрати правомочності колегіального органу (Гірницької селищної ради), не впливає на юридичний факт наявності більшості голосів при прийнятті оскаржуваного рішення, тому вказане рішення відповідає вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Оскаржуване рішення Гірницької селищної ради №11 від 11 грудня 2015 року є ненормативним актом, звернене конкретно до

ОСОБА_3, застосовано одноразово і після реалізації вичерпало свою дію, його скасування не породжує наслідків для власника земельної ділянки, оскільки в нього виникло право володіння земельною ділянкою, і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заступник прокуратура Львівської області, не погоджуючись з рішенням апеляційного суду та посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалене ним рішення із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення селищної ради відповідатиме чинному законодавству лише за умови виконання депутатом Гірницької селищної ради ОСОБА_3 зобов'язань, покладених на нього пунктів 1, 2 частини першої статті З, частини першої статті 28 Закону України "Про запобігання корупції" щодо регулювання конфлікту інтересів під час прийняття оскаржуваного рішення. Недотримання ОСОБА_3 вимог вказаного Закону при прийнятті оскаржуваного рішення свідчить про його незаконність, незважаючи на вирішальність його голосу, оскільки таке прийнято в умовах реального конфлікту інтересів.

У відзиві на касаційну скаргу Гірницька селищна рада Львівської області не погодилась з доводами позивача та просила залишити без змін рішення апеляційного суду, посилаючись на його законність і обґрунтованість.

Заперечуючи проти доводів касаційної скарги Гірницька селищна рада Львівської області посилалась на те, що розглядаючи на сесії, яка відбулася 11 грудня 2015 року, питання порядку денного, прийняла рішення №11, яким затвердила ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для будівництва та обслуговування індивідуального гаража в смт Гірник. Як вбачається з протоколу сесії селищної ради від 11 грудня 2015 року, на сесії булі присутні 10 депутатів, відповідно до частини дванадцятої статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сесія ради була повноважною, оскільки в її пленарному засіданні брало участь більше половини депутатів від загального складу ради. У голосуванні із 11 депутатів приймали участь у голосуванні - 11. Всі 11 осіб проголосували "за" по зазначеному питанню, в тому числі за рішення № 11 голосував і ОСОБА_3, який порушив вимоги статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", не вжив передбачених законом заходів щодо недопущення конфлікту інтересів.

Сам факт голосування та визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_3, передбаченого частинами першою, другою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не вплинув на волевиявлення громади селища по питанню передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_3 "За" проголосувало 10 осіб, тобто переважна більшість (10 із 11), один голос ОСОБА_3 не вплинув на об'єктивність прийняття рішення та його законність.

Посилаючись на наведене, Гірницька селищна рада Львівської області вважає, що оскаржуване позивачем рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Інші учасники судового процесу не скористалися своїм правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів".

Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення

змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом установлено, що 29 грудня 2014 року на ім'я Гірницького селищного голови ОСОБА_1 надійшла заява жителя АДРЕСА_1, ОСОБА_3 про розгляд на черговій сесії питання надання дозволу на виготовлення детального плану території кварталу, обмеженими вулицями Січових Стрільців, Грушевського, Тарновського та проїздом біля церкви Введення Пресвятої Богородиці, яким передбачити можливість будівництва індивідуального гаража в районі будинку АДРЕСА_1.

Рішенням Гірницької селищної ради Львівської області № 11 від 11 грудня 2015 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального гаража в смт Гірник", вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3, згідно якого передано останньому у приватну власність земельну ділянку площею 0,0048 га для будівництва індивідуального гаражу по АДРЕСА_1, гараж НОМЕР_1 в смт Гірник Львівської області.

ОСОБА_3 на момент голосування даного рішення був депутатом Гірницької селищної ради Львівської області та проголосував "за" прийняття останнього.

05 січня 2016 року реєстраційною службою Червоноградського міського управління юстиції ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,0048 га для будівництва індивідуального гаражу по АДРЕСА_1, гараж НОМЕР_1 в смт Гірник.

Постановою Червоноградського міського суду Львівської області заступника прокурора Львівської області на рішення апеляційного суду Львівської області від 04 травня 2017 року від 18 травня 2016 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за частинами першою, другою статті 172-7 КУпАП, оскільки останній всупереч приписам статті 28 Закону України "Про запобігання корупції" 11 грудня 2015 року не вжив передбачених законом заходів недопущення конфлікту інтересів та взяв участь у голосуванні сесії селищної ради щодо виділення йому земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального гаража в смт Гірник Львівської області.

Дана постанова суду набрала законної сили 29 травня 2016 року.

Звернувшись до суду з даним позовом, прокуратура у якості підстави для визнання незаконним і скасування рішення Гірницької селищної ради Львівської області № 11 від 11 грудня 2015 року та у зв'язку із цим визнання недійсним та скасування свідоцтва про права власності на земельну ділянку, посилається на порушення депутатом Гірницької селищної ради ОСОБА_3 зобов'язань, покладених на нього пунктами 1, 2 частини першої статті З, частини першої статті 28 Закону України "Про запобігання корупції". Притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за допущене ним порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" (1700-18) вважає безумовною підставою для визнання прийнятого на сесії селищної ради рішення та визнання недійсним виданого на його підставі свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

Разом з тим, такі доводи є помилковими з огляду на наступне.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування" - правомочний склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу ради.

Відповідно до частини 4 статті 45 Закону України "Про місцеве самоврядування" рада вважається повноважною за умови обрання не менш як 2/3 депутатів від загального складу ради.

Частиною 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених законом.

Частиною другою статті 35 Закону України "Про запобігання корупції" у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься у протокол засідання колегіального органу.

У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідними колегіальним органом.

Частиною першою статті 67 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено, що нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Аналізуючи зміст наведених норм Закону України "Про боротьбу з корупцією" (356/95-ВР) суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що наявність потенційного або реального конфлікту інтересів не тягне за собою автоматичної недійсності прийнятих рішень колегіального органу та лише у визначених законом випадках може вплинути на втрату правомочності органу.

На пленарному засіданні Гірницької селищної ради від 11 грудня 2015 року "за" оскаржуване рішення (рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3, площею 0,0048 га, для будівництва та обслуговування індивідуального гаража в АДРЕСА_1, земельна ділянка №1) проголосувало 11 депутатів, в тому числі й ОСОБА_6, (проти 0, утрималось 0), при достатній кількості для прийняття рішення - 8 голосів.

Встановивши вказані обставини, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що навіть за умов усунення депутата ОСОБА_3 від голосування при прийнятті оскаржуваного рішення внаслідок конфлікту інтересів, колегіальний орган (Гірницька селищна рада) не втратив би своєї правомочності, з урахуванням кількості депутатів, які голосували на сесії за оскаржуване прокурором рішення, участь ОСОБА_3 не вплинуло на юридичний факт наявності більшості голосів при прийнятті оскаржуваного рішення. Вказане рішення прийнято колегіальним органом, правомочним складом більшістю голосів, відповідає вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Крім того, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що рішення Гірницької селищної ради №11 від 11 грудня 2015 року є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, а відтак його скасування не породжує наслідків для власника земельної ділянки, оскільки в нього виникло право володіння земельною ділянкою, і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судового рішення виключно в межах які безпосередньо стосуються правильності застосування апеляційним судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.