розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 - на постанову апеляційного суду Житомирської області від 31 січня 2018 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Шевчук А. М., Талько О. Б.,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІ Менеджмент" (далі - ТОВ "ТРІ Менеджмент") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нафта-Трейд" (далі - ТОВ "Компанія "Нафта-Трейд"), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Авалон-Інтенсив" (далі - ТОВ "Авалон-Інтенсив"), про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання договору іпотеки недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що 24 вересня 2015 року між товариством та акціонерним товариством "Балтік Інтернешнл Банк" (далі - АТ "Балтік Інтернешнл Банк") укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого товариство придбало автозаправну станцію по АДРЕСА_1.

У липні 2016 року з інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно товариство дізналося про те, що між ТОВ "Авалон-Інтенсив" та ОСОБА_2 було незаконно укладено договір купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна, яке 14 липня 2016 року ОСОБА_2 передано в іпотеку ТОВ "Компанія "Нафта-Трейд".

Вважало, що ТОВ "Авалон-Інтенсив" не мало право на відчуження належної товариству автозаправної станції, а ОСОБА_2 на її передачу в іпотеку. Отже, спірне нерухоме майно вибуло з власності товариства поза його волею.

З урахуванням викладеного ТОВ "ТРІ Менеджмент" просило суд витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 автозаправну станцію на АДРЕСА_1 та визнати договір іпотеки від 14 липня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Авалон-Інтенсив", недійсним.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 19 січня 2017 року позов ТОВ "ТРІ Менеджмент" залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 6 липня 2016 року придбав у ТОВ "Авалон-Інтенсив" спірне нерухоме майно. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27 вересня 2013 року, видане ТОВ "Авалон-Інтенсив" на спірну автозаправну станцію, у встановленому законом порядку недійсним не визнавалося, отже товариство мало право на відчуження цього майна, а ОСОБА_2 є добросовісним набувачем автозаправної станції.

Останньою постановою апеляційного суду Житомирської області від 31 січня 2018 року апеляційна скарга ТОВ "ТРІ Менеджмент" задоволена, рішення суду першої інстанції скасовано. Позов ТОВ "ТРІ Менеджмент" задоволено. Визнано договір іпотеки, укладений 14 липня 2016 року між ТОВ "Компанія "Нафта-Трейд" та ОСОБА_2, недійсним. Витребувано в ОСОБА_2 на користь ТОВ "ТРІ Менеджмент" нерухоме майно автозаправну станцію, яка розташована на АДРЕСА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що право власності ТОВ "Авалон-Інтенсив" на спірне нерухоме майно було припинено у зв'язку зі зверненням стягнення на нього як на предмет іпотеки, тобто це товариство втратило статус правомочного власника вказаного нерухомого майна. Докази переходу права власності на автозаправну станцію від ТОВ "ТРІ Менеджмент" до ТОВ "Авалон-Інтенсив" відсутні. Отже, спірне нерухоме майно вибуло з володіння ТОВ "ТРІ Менеджмент" не з його волі, оскільки ТОВ "Авалон-Інтенсив" не мало законного права на його відчуження.

Крім того, заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 грудня 2013 року, яким визнано недійсним іпотечний договір від 6 серпня 2012 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Мобільний термінал" (далі - ТОВ "Мобільний термінал") та АТ "Балтік Інтернешнл Банк", де предметом іпотеки є спірна автозаправна станція і на підставі якого АТ "Балтік Інтернешнл Банк" набуло право власності на спірне нерухоме майно, як іпотекодержатель, не впливає на суть спору.

При цьому апеляційний суд виходив із того, що правові наслідки за цим рішенням суду не наступили, оскільки договір купівлі-продажу автозаправної станції від 24 вересня 2015 року, укладений між АТ "Балтік Інтернешнл Банк" та ТОВ "ТРІ Менеджмент" не визнано недійсним.

Таким чином, порушене право ТОВ "ТРІ Менеджмент" підлягає захисту шляхом витребування його нерухомого майна із володіння ОСОБА_2

Також, уважав, що автозаправну станцію передано ОСОБА_2 ТОВ "Компанія "Нафта-Трейд" в іпотеку поза волею власника цього майна, ТОВ "ТРІ Менеджмент", тому договір іпотеки є недійсним.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 - просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що видане ТОВ "Авалон-Інтенсив" свідоцтво про право власності на спірне нерухоме майно від 27 вересня 2013 року у встановленому законом порядку недійсним не визнавалось, та на момент відчуження йому автозаправної станції на підставі договору купівлі-продажу від 6 липня 2016 року було дійсним. На момент вчинення вказаного правочину інформація про реєстрацію права власності за АТ "Балтік Інтернешнл Банк" чи ТОВ "ТРІ Менеджмент" у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була відсутня. Тобто ТОВ "Авалон-Інтенсив" мало як єдиний законний власник усі права для відчуження спірного нерухомого майна ОСОБА_2, а ним це майно набуте відповідно до положень закону. ТОВ "ТРІ Менеджмент" не надано доказів щодо належності йому спірної автозаправної станції.

У квітні 2018 року ТОВ "ТРІ Менеджмент" подало відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою. Товариство є єдиним законним власником спірного нерухомого майна, яке вибуло з володіння поза його волею.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У березні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом установлено, що станом на 27 січня 2012 року автозаправна станція на АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,1220 га були зареєстровані на праві власності за ТОВ "Мобільний термінал", яке 6 серпня 2012 року передало їх в іпотеку АТ "Балтік Інтернешнл Банк".

29 липня 2013 року між АТ "Балтік Інтернешнл Банк", ТОВ "Мобільний термінал" та ТОВ "Авалон-Інтенсив" укладено попередній договір про передачу зазначеного нерухомого майна в статутний фонд останнього із збереженням іпотеки.

27 вересня 2013 року ТОВ "Авалон-Інтенсив" зареєструвало за собою право власності на спірне майно.

24 вересня 2015 року АТ "Балтік Інтернешнл Банк" провело перереєстрацію права власності на автозаправну станцію на АДРЕСА_1 за собою на підставі умов іпотечного договору (іпотечного застереження), укладеного 6 серпня 2012 року між ТОВ "Мобільний термінал" та АТ "Балтік Інтернешнл Банк", у зв'язку з непогашенням заборгованості за кредитним договором від 12 червня 2012 року, укладеним між АТ "Балтік Інтернешнл Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Вірго Намі".

Цього ж дня між АТ "Балтік Інтернешнл Банк" та ТОВ "ТРІ Менеджмент" укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна з відстроченням платежу, за умовами якого позивач прийняв у власність майно АЗС (автозаправну станцію), що знаходиться на АДРЕСА_1.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24 вересня 2015 року право власності на автозаправну станцію за ТОВ "ТРІ Менеджмент" зареєстровано 24 вересня 2015 року.

6 липня 2016 року ТОВ "Авалон-Інтенсив" на підставі договору купівлі-продажу продало ОСОБА_2 нерухоме майно - автозаправну станцію, загальною площею 60,7 кв. м по АДРЕСА_1 у м. Житомирі.

За змістом п. 1.3 вказаного договору нерухоме майно належить ТОВ "Авалон-Інтенсив" згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, видане 27 вересня 2013 року реєстраційною службою Житомирського міського управління юстиції.

14 липня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Компанія "Нафта-Трейд" укладено договір іпотеки спірного майна.

Відповідно до інформаційної довідки від 29 чернвя 2016 року власником АЗС у м. Житомирі на АДРЕСА_1 є ТОВ "ТРІ Менеджмент".

Згідно з інформаційними довідками від 06 і 08 липня 2016 року власником вказаної нерухомості зазначено ТОВ "Авалон-Інтенсив".

У інформаційній довідці від 14 липня 2016 року власником спірної нерухомості вказано ОСОБА_2

За фактами заволодіння об'єктами нерухомості ТОВ "ТРІ Менеджмент" та несанкціонованого втручання в роботу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що призвело до підробки інформації про власника майна, Службою безпеки України відкриті кримінальні провадження, що підтверджується матеріалами досудового розслідування кримінального провадження.

Відповідно до висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатами розгляду скарги ТОВ "ТРІ Менеджмент" на дії приватних нотаріусів від 8 вересня 2016 року встановлено, що зі сканованих копій документів, наявних в електронній реєстраційній справі станом на 07 липня 2016 року відомості про активні, скасовані або припинені записи про право власності ТОВ "ТРІ Менеджмент" на АЗС, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у Державному реєстрі прав відсутні.

При цьому заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26 грудня 2013 року визнано недійсним іпотечний договір від 6 серпня 2012 року, укладений між ТОВ "Мобільний термінал" та АТ "Балтік Інтернешнл Банк".

Згідно з частиною шостою статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У статті 41 Конституції України, статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з частиною першою статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК України). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред'явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК України.

У зв'язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК України звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів (пункт 22 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" (v0005740-14) ).

Такі ж висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 10 жовтня 2012 року № 6-117цс12.

Суд апеляційної інстанції, вважаючи, щоспірне майно вибуло з володіння власника ТОВ "ТРІ Менеджмент" не з його волі, оскільки за фактами заволодіння об'єктами нерухомості ТОВ "ТРІ Менеджмент" та несанкціонованого втручання в роботу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що призвело до підробки інформації про власника майна, відкриті кримінальні провадження та, відхиляючи Висновок комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатами розгляду скарги ТОВ "ТРІ Менеджмент" на дії приватних нотаріусів від 8 вересня 2016 року, не звернув увагу на те, що відкриття кримінального провадження не має преюдиційного значення для вирішення цієї справи за нормами процесуального законодавства і не надав правової оцінки вказаному висновку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не виконав вказівки суду касаційної інстанції, які містилися в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 жовтня 2017 року, і дійшов передчасного висновку про задоволення позову, обґрунтовуючи рішення припущеннями.

Крім того, встановивши, що 24 вересня 2015 року АТ "Балтік Інтернешнл Банк" провело перереєстрацію права власності на спірну автозаправну станцію за собою на підставі умов іпотечного договору (іпотечного застереження) від 6 серпня 2012 року, укладеного між ТОВ "Мобільний термінал" та АТ "Балтік Інтернешнл Банк", у зв'язку з непогашенням заборгованості за кредитним договором від 12 червня 2012 року, суд апеляційної інстанції помилково вважав, що заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 грудня 2013 року, яким визнано недійсним іпотечний договір від 6 серпня 2012 року, укладений між ТОВ "Мобільний термінал" та АТ "Балтік Інтернешнл Банк", не впливає на суть спору, адже вказаним рішенням визнано зазначений іпотечний договір недійсним.

Таким чином, не виконавши вказівки суду касаційної інстанції, які містилися в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 жовтня 2017 року, апеляційний судне дослідив чи мало право ТОВ "Авалон-Інтенсив" правові підстави як власник майна для продажу спірного нерухомого майна ОСОБА_2, яке набуто відповідно до вимог законодавства та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та дійшов передчасного висновку про задоволення позову.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції, ухвалюючи судове рішення в справі, неправильно застосував норми матеріального права, порушивши норми процесуального права. Тому судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до цього суду.

Відповідно до пункту першого частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалене з порушення норм процесуального права, що в силу пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.