треті особи: Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва Алла Михайлівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2017 року у складі судді Ярмоли О. В. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 17 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагєєва В. О., Яворського М. А.,

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра"), треті особи: Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - Білоцерківський МВ ДВС ГТУЮ у Київській області), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва А. М., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовна заява мотивована тим, що 04 грудня 2007 року вона уклала із

ПАТ "КБ "Надра" кредитний договір на суму 65 145 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,70 % річних. Для забезпечення виконання умов кредитного договору 04 грудня 2007 року між нею та банком укладений договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1. За умовами вказаних договорів взяті у кредит кошти зобов'язалась повернути до 03 грудня 2032 року. Однак 27 липня 2013 року її було взято під варту і вона утримується у Київському слідчому ізоляторі. Білоцерківським МВ ДВС ГТУЮ у Київській області

14 вересня 2016 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з неї на користь ПАТ "КБ "Надра" боргу у розмірі 975 721,60 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Лише

12 жовтня 2016 року вона дізналась про винесення вказаної постанови та про наявність вимог відповідача щодо дострокового стягнення коштів за кредитним договором та штрафних санкцій. Постанова була винесена на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу КобелєвоїА. М., вчиненого 29 січня 2015 року. Вказувала на те, що з

27 липня 2013 року вона знаходиться в місцях позбавлення волі та не отримувала від банку ніяких листів і вимог щодо погашення суми заборгованості за кредитним договором, тому не мала можливості подати нотаріусу обґрунтовані заперечення щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди, а отже у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Ураховуючи викладене, просила суд визнати виконавчий напис від 29 січня

2015 року № 37, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А. М., про звернення стягнення на квартиру

АДРЕСА_1 таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано виконавчий напис

від 29 січня 2015 року № 37, вчинений приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А. М., про звернення стягнення на квартиру

АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, таким, що не підлягає виконанню.

Рішення районного суду мотивовано тим, що на порушення вимог статті 35 Закону України "Про іпотеку" ПАТ "КБ "Надра" належним чином не вручило іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання, а нотаріус у порушення Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України не перевірила, чи попередив кредитор боржника про здійснення виконавчого напису, не перевірила відомості про найменування і місце проживання чи місце знаходження боржника

ОСОБА_1, яка на час вчинення виконавчого напису була позбавлена волі, перебуваючи у Київському слідчому ізоляторі.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 17 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Надра" відхилено. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2017 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та надавши належну оцінку зібраним у справі доказам, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову

ОСОБА_1. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

При цьому погодився з висновками районного суду про те, що відсутні докази належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень та попередження про звернення стягнення. Вважав, що звернення стягнення на предмет іпотеки мало місце у позасудовому порядку і іпотекодавець був позбавлений можливості висувати свої заперечення щодо вчинення нотаріусом виконавчого напису, а неотримання зазначеної письмової вимоги про усунення порушень є істотним, вплинуло на права та обов'язки іпотекодавця.

У касаційнійскарзі ПАТ "КБ "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просило скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові ОСОБА_1

Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. При цьому суди попередніх інстанцій неповно з'ясували усі фактичні обставини справи, не дослідили і не надали належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, не сприяли повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду. Крім того, ПАТ "КБ "Надра" посилалося на те, що 01 грудня 2014 року відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України на адресу, зазначену в іпотечному договорі, ОСОБА_1 було направлено повідомлення - письмову вимогу про усунення порушень, що підтверджується описом вкладення в цінний лист з відміткою про надіслання, при цьому жодним нормативно-правовим документом не передбачено зобов'язання нотаріусів перевіряти адресу перебування чи розшукувати іпотекодавців при вчиненні виконавчих написів. Таким чином,

ПАТ "КБ "Надра" було надано всі необхідні документи відповідно до вимог чинного законодавства України для вчинення виконавчого напису.

У травні 2018 року представник ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що судові рішення є законними і обґрунтованими.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

26 лютого 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судом установлено, що 04 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "Надра" укладений кредитний договір про надання кредиту у розмірі

65 145 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,70 % річних. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором цього ж дня сторони уклали договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, яка належить їй на підставі договору купівлі-продажу

від 04 грудня 2007 року.

01 грудня 2014 року ПАТ КБ "Надра" направило на адресу ОСОБА_1 вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором протягом 30 днів з дати направлення цієї вимоги із попередженням, що згідно зі статтею 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольняти свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

29 січня 2015 року ПАТ КБ "Надра" звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А. М. із заявою про вчинення виконавчого напису, до якої додано копію кредитного договору

від 07 листопада 2007 року; оригінал договору іпотеки від 07 листопада

2007 року; досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором разом з описом вкладення в цінний лист та фіскальним чеком; розрахунок заборгованості позичальника станом на 27 листопада 2014 року; установчі документи банку; копію паспорта позичальника.

Згідно з розрахунком, наданим банком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитом, у тому числі прострочена, складає 59 795,43 доларів США, що еквівалентно 704 659,54 грн, заборгованість зі сплати відсотків, у тому числі прострочена, - 14 697,73 доларів США, що еквівалентно 173 205,52 грн, прострочення сплати кредита - 1 645,07 доларів США, що еквівалентно

19 386,38 грн, порушення умов додаткової угоди - 6 514,50 доларів США, що еквівалентно 76 770,16 грн, всього сума заборгованості 82 652,73 доларів США, що еквівалентно 974 021,60 грн.

29 січня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А. М. вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, за рахунок коштів від продажу якої запропоновано задовольнити вимоги стягувача - ПАТ КБ "Надра": основний борг у розмірі 59 795,43 доларів США, що еквівалентно 704 659,54 грн, відсотки у розмірі 14 697,73 доларів США, що еквівалентно 173 205,52 грн, пеня у розмірі 1 645,07 доларів США, що еквівалентно 19 386,38 грн, штраф у розмірі

6 514,50 доларів США, що еквівалентно 76 770,16 грн, плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом у розмірі 1 700 грн.

12 вересня 2016 року ПАТ "КБ "Надра" звернулося до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження. Постановою державного виконавця від 14 вересня 2016 року відкрито виконавче провадження за виконавчим написом № 37 від 29 січня

2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "Надра" боргу у розмірі 975 721,60 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1

Згідно з довідкою Київського слідчого ізолятору управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області від 22 листопада 2016 року ОСОБА_1 взята під варту 27 липня 2013 року.

11 жовтня 2016 року постанова про відкриття виконавчого провадження надійшла до Київського слідчого ізолятору управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області та була вручена засудженій ОСОБА_1

Згідно з частинами першою та третьою статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пред'являючи позов, ОСОБА_1 посилалась на те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не перевірив отримання нею письмової вимоги про погашення боргу.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється статтями 87, 88 Закону України "Про нотаріат", постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" (1172-99-п) , а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (z0282-12) .

Відповідно до пунктів 1.1, 3.1, 3.2 глави 16 Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (1172-99-п) .

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суди, правильно застосувавши положення статей 87- 89 Закону України "Про нотаріат", дійшли вірного висновку про те, що ПАТ "КБ "Надра" не вручило, відповідно до вимог закону, іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання, а нотаріус в порушення Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України не перевірила, чи попередив кредитор боржника про здійснення виконавчого напису, відтак вчинила виконавчий напис на підставі поданих документів, що не підтверджують безспірності заборгованості. Отже, звернення стягнення на предмет іпотеки мало місце у позасудовому порядку і іпотекодавець був позбавлений можливості висувати свої заперечення щодо вчинення нотаріусом виконавчого напису, а неотримання ним письмової вимоги про усунення порушень вплинуло на права та обов'язки іпотекодавця.

Доводи касаційної скарги ПАТ "КБ "Надра" про те, що виконавчий напис нотаріуса відповідає діючому законодавству та відсутні обґрунтовані підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню, є безпідставними, оскільки в порушення вимог закону боржник не була повідомлена не менш ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань, відтак, заборгованість, на яку вчинено виконавчий напис, не є безспірною.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи те, що висновки судів відповідають встановленим у справі обставинам, рішення судів ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, відповідно до положень статті 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" залишити без задоволення.