Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",

представники позивача: Казак ГаннаВасилівна, Тавровський Сергій Григорович,

відповідачі: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

третя особа - ОСОБА_9,

представник третьої особи та ОСОБА_8 - ОСОБА_10,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"на ухвалу апеляційного суду Одеської області у складі колегії суддів: Калараш А. А., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О. від 26 жовтня 2017 року,

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"(далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа - ОСОБА_9, про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_9 належним чином не виконував свої зобов'язання за кредитним договором від 13 березня 2007 року № 11126299000, право вимоги за яким за договором купівлі-продажу перейшло від АКІБ "УкрСиббанк" до ПАТ "Дельта Банк". Утворилась заборгованість, яка станом на 06 серпня 2015 року складає 3 334 250,35 грн, у рахунок погашення якої позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 Комінтернівського району Одеської області, житловою площею 39,9 кв. м, загальною площею 71,2 кв. м, яка на праві власності належить відповідачам, шляхом визнання права власності на неї за ПАТ "Дельта Банк".

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 21 листопада 2016 року позов ПАТ "Дельта Банк" залишено без розгляду.

Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи позивач повторно не з'явився 21 листопада 2016 року в судове засідання, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" відхилено, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України 2004 року правильно залишив позов без розгляду з підстав повторної неявки позивача у судове засідання.

У листопаді 2017 року ПАТ "Дельта Банк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить зазначену ухвалу апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ПАТ "Дельта Банк" була направлена електронною поштою до Комінтернівського районного суду Одеської області, тому у суду не було підстав залишати позов без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України 2004 року.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

14 травня 2018 року до Верховного Суду надійшла вказана справа.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Установлено, що 07 вересня 2015 року ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області було відкрито провадження в указаній справі та призначено судове засідання на 02 листопада 2015 року.

У зв'язку із неявкою в судове засідання учасників справи розгляд справи неодноразово відкладався на 03 березня, 01 червня, 19 вересня та 21 листопада 2016 року.

Так, 19 вересня 2016 року об 11-30 год позивач у судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений в установленому законом порядку (а. с. 98). У зв'язку із цим розгляд справи було відкладено на 21 листопада 2016 року на 10-30 год., про що позивач також був повідомлений належним чином (а. с. 103).

21 листопада 2016 року позивач повторно не з'явились в судове засідання (а. с. 104).

Пунктом 3 частиною першою статті 207 ЦПК України 2004 року передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Залишаючи позовну заяву ПАТ "Дельта Банк" без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, правильно виходив із того, що оскільки позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судових засідань 19 вересня та 21 листопада 2016 року, повторно до судового засідання не з'явився, то його позовна заява підлягала залишенню без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України 2004 року.

Доводи позивача про надсилання до суду першої інстанції заяви про розгляд справи за його відсутності не узгоджуються з матеріалами справи.

Разом із тим, частиною другою статті 207 ЦПК України 2004 року передбачено, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Аналогічні положення містяться і в частині другій статті 257 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення апеляційного суду без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду