Постанова
Іменем України
06 червня 2018 року
м. Київ
справа № 461/700/16-ц
провадження № 61-5454св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М., Крата В. І., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Львівобленерго",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа - Львівське комунальне підприємство "Цитадель Центр",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" на рішення Галицького районного суду міста Львова від 15 червня 2016 року у складі судді Романюк В. Ф. та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 17 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Копняк С. М., Крайник Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2016 року публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" (далі - ПАТ "Львівобленерго") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Львівське комунальне підприємство "Цитадель Центр", про відшкодування вартості електричної енергії необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення.
Позовна заява мотивована тим, що у Галицькому районі Львівського міського відділення електропостачання ПАТ "Львівобленерго" за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстрований побутовий споживач та не відкрито особовий рахунок. 27 лютого 2015 року за вказаною адресою було зафіксовано порушення Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , а саме: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, після вимкнення з порушенням схеми обліку з розподільчого поверхового щитка.
Згідно з рішенням комісії ВРПС ЛМЕМ від 27 березня 2015 року відповідачі завдали ПАТ "Львівобленерго" своїми протиправними діями збитки згідно розрахунку у розмірі 6 150,12 грн. Розмір збитків визначався за Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (z0782-06) .
Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 15 червня 2016 року в задоволенні позову ПАТ "Львівобленерго" в особі Львівського міського відділення електропостачання відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено винних дій відповідачів, якими вони заподіяли матеріальні збитки позивачеві. Відповідачі та інші мешканці будинку неодноразово зверталися до балансоутримувача будинку, а також до енергопостачальної організації щодо встановлення приладів обліку електроенергії, які ними придбані, проте останні не вчинили жодних дій стосовно цього. Крім того, не доведено самовільне підключення електроустановки до мережі позивача відповідачами по справі.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 17 листопада 2016 року рішення Галицького районного суду міста Львова від 15 червня 2016 року залишено без змін.
Постановляючи ухвалу про залишення без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність вини відповідачів у заподіянні шкоди, відсутністю причинного зв'язку між заподіяними збитками та винними діями відповідачів.
У грудні 2016 року ПАТ "Львівобленерго" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Галицького районного суду міста Львова від 15 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 17 листопада 2016 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на момент складання акту про порушення ПКЕЕН були новими споживачами для ПАТ "Львівобленерго" та не мали договірних відносин про користування електричною енергією з ПАТ "Львівобленерго". Відповідачі були проінформовані щодо укладення договору про порядок користування електричною енергією листом ПАТ "Львівобленерго" від 11 березня 2011 року № 145-1697. Однак необхідні дії відповідачами виконані лише в 2015 році.
Крім того, судами не зазначено, що нарахування вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН не відповідають методиці та не взято до уваги те, що норми ПКЕЕН, Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) та методики не передбачають наявності чи відсутності вини особи при порушенні ПКЕЕН.
У лютому 2017 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення, в якому просить постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги та залишити рішення суду попередніх інстанцій без змін.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу Україниу (1618-15) редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У статті 388 ЦПК України зазначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
29 січня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду не відповідають.
Судами встановлено, що02 квітня 2012 року контролерами ПАТ "Львівобленерго" за адресою: вулиця Устияновича, 8 Б квартира 11, місто Львів, було зафіксовано порушення Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , а саме: самовільне підключення електроустановки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, зокрема підключення енергоустановки споживача без виконання технічних умов і оформлення особового рахунку та взяття приладу на облік у ЛКП.
Після складання акту від 02 квітня 2012 року ПАТ "Львівобленерго" звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕН у розмірі 4 107,57 грн.
Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 13 травня 2013 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 28 листопада 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 квітня 2014 року, у задоволенні позову ПАТ "Львівобленерго" до ОСОБА_1 про відшкодування вартості електричної енергії відмовлено. Рішення судів мотивовані тим, що позивачем не доведено винних дій відповідача, яким вона заподіяла матеріальні збитки позивачеві. Відповідач, як і інші мешканці будинку, неодноразово зверталася до балансоутримувача будинку, до енергопостачальної організації щодо встановлення приладів обліку електроенергії, які ними придбані, проте останні не вчинили жодних дій стосовно цього. Крім того, не доведено самовільне підключення електроустановки до мережі позивача відповідачем по справі.
27 лютого 2015 року за адресою: АДРЕСА_2, контролерами ПАТ "Львівобленерго" було зафіксовано порушення Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , а саме: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, після вимкнення з порушення схеми обліку з розподільчого поверхового щитка.
ЛКП "Каменяр центр", яке є балансоутримувачем будинку, не провело розподілу електроенергії місць загального користування будинку № 8 Б та квартир № № 7, 11, 12 цього будинку з виготовленням відповідної технічної документації.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність вини відповідачів у заподіянні шкоди, відсутністю причинного зв'язку між заподіяними збитками та винними діями відповідачів.
З такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони зроблені судами без належного з'ясування дійсних обставин справи, дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, з огляду на таке.
Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, Законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , ПКЕЕ та Методикою.
Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується сплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно із частиною четвертою статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Згідно з пунктом 3 ПКЕЕН споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки.
Відповідно до пункту 1.4 Методики розрахунку вартості робіт з підключення електроустановок споживачів до електричних мереж ліцензіата та інших додаткових робіт і послуг, пов'язаних із ліцензованою діяльністю, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25 грудня 2008 року № 1522 із наступними змінами та доповненнями, виконання додаткових робіт (послуг) здійснюється на підставі договору, який укладається між замовником і виконавцем згідно з чинним законодавством України. Виконавець - ліцензіат з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом; замовник - фізична або юридична особа, яка виявила бажання замовити додаткові роботи (послуги) (п. 1.2 Методики). Згідно з пунктом 1.5 Методики, перелік додаткових робіт (послуг) наведений в додатку 1 до цієї Методики. Відповідно до додатку 1 до Методики під пунктом 1 серед додаткових робіт (послуг) є видача технічних умов. Отже, технічні умови видаються замовнику лише на умовах відповідного Договору на підготовку та видачу технічних умов. Згідно з вимогами зазначеної Методики видача технічних умов є платною додатковою роботою (послугою), вартість якої визначається за цією Методикою.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на момент складання акту про порушення ПКЕЕН були новими споживачами для ПАТ "Львівобленерго" та не мали договірних відносин про користування електричною енергією з ПАТ "Львівобленерго". Тому для отримання технічних умов на приєднання до електричних мереж ПАТ "Львівобленерго" квартири АДРЕСА_2 відповідно до вимог чинного законодавства, ОСОБА_1 необхідно було укласти Договір на підготовку та видачу технічних умов, оплатити кошторис витрат за підготовку та видачу технічних умов у порядку, передбаченому Договором, та укласти з ПАТ "Львівобленерго" договір про користування електричною енергією, про що відповідач була проінформована у листі ПАТ "Львівобенерго" від 11 березня 2011 року №145-1697, який знаходиться в матеріалах справи, але не виконала зазначених вимог. Однак такі дії були вчинені відповідачами лише у 2015 році, що підтверджується ухвалою суду, де зазначено, що технічні умови були виготовлені та оплачені ОСОБА_2 Стороною не наведено жодного посилання на законодавчий акт, яке б звільняло останніх від оплати вартості виготовлення технічних умов.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачі протягом років споживали електроенергію безобліково та безоплатно.
Пунктом 48 ПКЕЕ передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення правил користування електричною енергією, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, пошкодження приладу обліку.
Відповідно до вимог статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Згідно з пунктом 53 ПКЕЕН у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
27 лютого 2015 року за адресою: АДРЕСА_2, було складено акт про порушення ПКЕЕН від 27 лютого 2015 року № 05407, в якому зафіксовано безоблікове споживання електроенергії, шляхом самовільного підключення електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, після вимкнення з порушенням схеми обліку з розподільчого поверхового щитка.
Даний акт згідно з пунктом 53 ПКЕЕН був складений трьома представниками енергопостачальника та в присутності представника споживача електричної енергії ОСОБА_5, який був ним підписаний та у відповідності до пункту 53 ПКЕЕН є дійсним.
Відповідно до пункту 53 ПКЕЕН на підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від постачання електричної енергії у випадку виявлення факту самовільного підключення, а також визначити величину вартості необлікованої електричної енергії у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення (Методикою), затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (z0782-06) . Згідно з розрахунками протокол від 27 березня 2015 року № 05407 засідання комісії ВРПС ЛМЕМ по розгляду актів про порушення ПКЕЕН розмір вартості необлікованої електричноеї енергії становив 6105,12 грн., що відповідачі повинні відшкодувати ПАТ "Львівобленерго".
Згідно з пунктом 37 ПКЕЕН енергопостачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.
Зважаючи на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, адже самовільне підключення електричної проводки до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку, без офіційного дозволу енергопостачальника та без технічних умов є порушенням Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 (1357-99-п) року.
Встановлено, що відповідач зверталася до ПАТ "Львівобленерго" з питаннями заключення договору на підставі самовільно встановленого та під'єднаного в установленому порядку приладу обліку, ототожнюючи поняття технічні умови із самовільно встановленим приладом обліку.
Оскільки відповідачі добровільно відшкодувати завдані ПАТ "Львівобленерго" збитки відмовляються, слід стягнути з відповідачів вартість необлікованої електричної енергії внаслідок порушення ПКЕЕН у розмірі 6 105, 12 грн з урахуванням часток відповідачів у праві спільної часткової власності.
Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Суд касаційної інстанції відповідно до положень статті 141 ЦПК України вирішує питання про розподіл судових витрат за розгляд Верховним Судом касаційної скарги ПАТ "Львівобленерго".
Керуючись статтями 141, 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "Львівобленерго" задовольнити.
Рішення Галицького районного суду міста Львова від 15 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 17 листопада 2016 року скасувати.
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Львівське комунальне підприємство "Цитадель Центр", про відшкодування вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" вартість необлікованої електричної енергії внаслідок порушення ПКЕЕН у розмірі 1 526,28 грн (одна тисяча п'ятсот двадцять шість гривень двадцять вісім копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" вартість необлікованої електричної енергії внаслідок порушення ПКЕЕН у розмірі 4 578,84 грн (чотири тисячі п'ятсот сімдесят вісім гривень вісімдесят чотири копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" судовий збір у розмірі 344,50 грн (триста сорок чотири гривні п'ятдесят копійок), сплачений за подання позовної заяви, в розмірі 378,95 грн (триста сімдесят вісім гривень дев'яносто п'ять копійок), сплачений за подання апеляційної скарги та в розмірі 344,50 грн (триста сорок чотири гривні п'ятдесят копійок), сплачений за подання касаційної скарги.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" судовий збір у розмірі 1 033, 50 грн (тисяча тридцять три гривні п'ятдесят копійок) сплачений за подання позовної заяви, в розмірі 1 136,85 грн (тисяча сто тридцять шість гривень вісімдесят п'ять копійок), сплачений за подання апеляційної скарги, та в розмірі 1 033, 50 грн (тисяча тридцять три гривні п'ятдесят копійок), сплачений за подання касаційної скарги.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані рішення Галицького районного суду міста Львова від 15 червня 2016 року та ухвала апеляційного суду Львівської області від 17 листопада 2016 рокувтрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: Н. О. Антоненко
В.М. Коротун
В.І. Крат
В.П. Курило