розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Монделіс Україна", що підписана представником ОСОБА_4, на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 15 листопада 2017 року у складі судді Щербаченко М. В. та постанову апеляційного суду Сумської області від 15 січня 2018 року у складі суддів: Собини О. І., Левченко Т. А., Ткачук С. С.,

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про визнання наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконними, нарахування премії, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди. Позовна заява мотивована тим, що приватне акціонерне товариство "Монделіс Україна" (далі - ПрАТ "Монделіс Україна") перед оголошенням догани письмових пояснень з приводу порушення трудової дисципліни у нього не відібрав, згоду профспілки про накладення стягнення не отримав, чим порушив встановлений законом порядок накладення дисциплінарного стягнення. Вважав оголошену догану наслідком упередженого ставлення відповідача через те, що позивач є керівником профспілки. Вказував на незаконну фото- і відеофіксацію його місцеперебування впродовж робочого дня.

11 серпня 2017 року ОСОБА_2 звільнено за систематичне порушення трудової дисципліни, яке він вважає незаконним, тому просив поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати 30 000,00 грн моральної шкоди.

Крім того, 25 серпня 2017 року позивач звернувся з позовом про визнання наказу директора ПрАТ "Монделіс Україна" № 8 від 11 серпня 2017 року про оголошення догани недійсним та незаконним. Ці вимоги обґрунтував порушенням порядку накладення дисциплінарного стягнення, оскільки пояснення про порушення трудової дисципліни відповідач запропонував позивачу надати після оголошення догани. Також позивач зазначив, що попередньої згоди профспілки перед оголошенням догани відповідач не отримав. Вважав, що неправильне миття рук, яке стало підставою для застосування стягнення та яким не завдано шкоди виробництву, працівникам та довкіллю, не є підставою для застосування обраного відповідачем стягнення. Посилався на незаконну відеофіксацію, на проведення якої згоди не давав.

Ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 23 жовтня 2017 року ці позовні вимоги ОСОБА_2 об'єднано в одне провадження.

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 15 листопада 2017 року позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_2 на посаді оператора пакувальних автоматів бісквітної секції ПрАТ "Монделіс Україна". Стягнуто з ПрАТ "Монделіс Україна" на користь ОСОБА_2 20 992,62 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу з утриманням з цієї суми податків та інших обов'язкових платежів при виплаті. Стягнуто з ПрАТ "Монделіс Україна" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 2 000,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць допущено до негайного виконання.

Рішення мотивовано тим, що відповідачем не доведено, що обраний вид дисциплінарного стягнення (звільнення) відповідає ступеню тяжкості вчинених проступків та, що позивачем була заподіяна будь-яка шкода. Крім того, при звільненні позивача не була врахована його попередня робота та відсутність зауважень до нього у питаннях виконання ним основної трудової функції.

Постановою апеляційного суду Сумської області від 15 січня 2018 року рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 15 листопада 2017 року в частині вирішених позовних вимог щодо оскарження наказів № 6 від 13 липня 2017 року та № 8 від 11 серпня 2017 року про оголошення ОСОБА_2 доган скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення цих вимог. Визнано накази ПрАТ "Монделіс Україна" № 6 від 13 липня 2017 року та № 8 від 11 серпня 2017 року про оголошення ОСОБА_2 доган незаконними. Зобов'язано ПрАТ "Монделіс Україна" нарахувати ОСОБА_2 премію за результатами діяльності, якої він був позбавлений на час дії дисциплінарного стягнення, застосованого наказом № 6 від 13 липня 2017 року.

Змінено рішення суду першої інстанції в частині мотивів поновлення ОСОБА_2 на посаді оператора пакувальних автоматів бісквітної секції ПрАТ "Монделіс Україна". У іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін. Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що звільнення відбулося із порушенням норм чинного законодавства, оскільки відбулось без згоди профспілкового комітету.

У касаційній скарзі, поданій 14 лютого 2018 року ПрАТ "Монделіс Україна", що підписана представником ОСОБА_4, просить оскаржені рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Касаційна скарга мотивована тим, що суди не з'ясували можливість застосування дисциплінарних стягнень до члена профспілкового органу з подальшим зверненням до профспілкових органів щодо їх згоди уже судом під час розгляду відповідної справи. Також вважає, що відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.

У лютому 2018 року представник ПрАТ "Монделіс Україна" - ОСОБА_4 подала до суду доповнення до касаційної скарги, у яких вказала, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем допущено систематичне порушення трудової дисципліни, а дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення відповідає ступеню тяжкості вчинених позивачем проступків, указане є підставою для скасування оскаржених судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

У березні 2018 року ОСОБА_2 подав до суду відзив на касаційну скаргу у якому просив касаційну скаргу відхилити, а оскаржені рішення залишити без змін, зазначив, що відповідно до статей 41, 252 КЗпП України власник має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу за відсутності обґрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з мотивів її відмови.

У березні 2018 року ОСОБА_3 подав до суду пояснення, у яких вказав, що відсутність згоди профспілки на застосування дисциплінарного стягнення не є підставою для визнання його незаконним, при цьому суд апеляційної інстанції не оцінив обґрунтованість отриманої судом першої інстанції відмови.

Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2018 року справу призначено до судового розгляду.

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що 02 лютого 2017 року директором ПрАТ "Монделіс Україна" було видано наказ № 1 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" згідно до якого за порушення пунктів 4.1, 4.3 Правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників, керівників, спеціалістів службовців ПрАТ "Монделіс Україна" ОСОБА_2 було оголошено догану. ОСОБА_2 не погодився з цим наказом, оскаржив його до суду і рішенням апеляційного суду Сумської області від 12 жовтня 2017 року цей наказ було визнано незаконним та зобов'язано роботодавця нарахувати йому премію за результатами діяльності, якої він був позбавлений на час дії дисциплінарного стягнення застосованого цим наказом.

Наказом ПрАТ "Монделіс Україна" від 13 липня 2017 року № 6 за порушення пунктів 3.11, 4.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників, керівників, спеціалістів, службовців товариства ОСОБА_2 оголошена догана. Оскільки позивач у червні 2017 року систематично допускав порушення трудової дисципліни, що виразилось у неодноразовому, безпідставному залишенні свого робочого місця без попередження керівництва на виробничій лінії та тривалій відсутності на ньому, а саме: 14 (2 год. 03 хв.), 15 (54 хв.), 17 (1 год. 21 хв.), 19 (1 год. 05 хв.), 22 (24 хв.), 23 (41 хв.), 24 (34 хв.), 25 (26 хв.), 26 (2 год. 35 хв.) та 29 червня 2017 року (1 год. 11 хв.) ОСОБА_2 у робочий час своєї зміни був відсутнім на робочому місці оператора пакувальних автоматів бісквітної категорії, що підтверджується даними системи доступу. Крім того, 30 червня 2017 року позивач після початку роботи своєї зміни без попередження та отримання дозволу свого керівника самовільно залишив своє робоче місце та знаходився в їдальні бісквітної секції, де був виявлений адміністрацією фабрики.

Наказом від 14 липня 2017 року № 7 за порушення пунктів 3.10, 4.1, 4.3 Правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників, керівників, спеціалістів, службовців ПрАТ "Монделіс Україна" було оголошено догану ОСОБА_2

Наказом ПрАТ "Монделіс Україна" від 11 серпня 2017 року № 8 за порушення пункту 4.5 Правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників, керівників, спеціалістів, службовців товариства та пункту 10 РІ-6.2-02-01 "Правила особистої та виробничої гігієни для працівників виробництва і допоміжних служб" ОСОБА_2 оголошена догана.

Це стягнення застосоване за те, що 21 та 24 липня 2017 року позивач проігнорував та не виконав процедуру миття рук перед входом до виробничої зони, що зафіксовано системою відеоспостереження товариства.

11 серпня 2017 року, наказом ПрАТ "Монделіс Україна" № 180 ОСОБА_2 звільнено з посади оператора пакувальних автоматів за систематичне невиконання ним без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку на підставі пункту третього статті 40 КЗпП України. З наказом позивач ознайомився того ж дня і отримав його копію.

Звільнення ОСОБА_2 відбулось у результаті неодноразового (02 лютого 2017 року наказом № 1, 13 липня 2017 року наказом № 6, 21 липня 2017 року наказом № 7 та 11 серпня 2017 року наказом № 8 притягнення до дисциплінарної відповідальності) порушення вимог Правил внутрішнього трудового розпорядку товариства, за що йому оголошувались догани та що є систематичним грубим порушенням Правил внутрішнього трудового розпорядку та безвідповідального ставлення до виконання своїх обов'язків, та того, що він був відсутній без дозволу безпосереднього керівника на робочому місці, а саме: 02 (36 хв.), 03 (59 хв.), 04 (1 год. 9 хв.), 05 (1 год. 8 хв.), 06 (1 год. 1 хв.) та 09 серпня 2017 року (43 хв.), що підтверджується даними системи доступу товариства.

Згідно частини третьої статті 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об'єднання профспілок).

Суди встановили, що 07 березня 2017 року виконавчий комітет ПП "Свободу праці" ПрАТ "Монделіс Україна" прийняв рішення про звернення із заявою до Всеукраїнського об'єднання професійних спілок "Демократичні профспілки України" про прийняття їх первинної профспілки до складу ДПУ і дана обставина підтверджується витягом з протоколу від 07.03.2017 року та копією листа на адресу ВО ПС "Демократичні профспілки України".

Листом № 036-17 від 27 жовтня 2017 року Всеукраїнське профспілкове об'єднання "Демократичні профспілки України" повідомило суд першої інстанції про відмову у наданні згоди на звільнення позивача

Встановивши, що мало місце систематичне порушення трудової дисципліни позивачем, проте вимог частини третьої статті 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" при обранні стягнення за порушення трудової дисципліни у виді звільнення ПрАТ "Монделіс Україна" не дотрималось, суди зробили правильний висновок про незаконність звільнення ОСОБА_2 і порушення його трудових прав.

Тлумачення частини другої статті 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" свідчить, що законодавцем встановлена обов'язковість отримання попередньої згоди виборного органу, членом якого є працівник, на притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Встановивши, що ОСОБА_2 з 09 жовтня 2015 року є головою первинної профспілки "Свободу праці" ПрАТ "Монделіс Україна", якого 12 березня 2017 року зборами профспілки у зв'язку із втратою оригіналу протоколу № 031016 від 03 жовтня 2016 року було переобрано на цю ж посаду, на час застосування до нього дисциплінарних стягнень з приводу надання попередньої згоди на притягнення його до дисциплінарної відповідальності до первинної профспілкової організації "Свободу праці" не звертався, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок, що накази № 6 від 13 липня 2017 року та № 8 від 11 серпня 2017 року про оголошення ОСОБА_2 доган є незаконним, оскільки оголошення позивачу доган відбулося з порушенням вимог частини другої статті 252 КЗпП України та частини другої статті 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

Доводи касаційної скарги про те, що суди не з'ясували можливість застосування дисциплінарних стягнень до члена профспілкового органу з подальшим зверненням до профспілкових органів щодо їх згоди уже судом під час розгляду відповідної справи, колегія суддів відхиляє. Тлумачення частини дев'ятої статті 43 КЗпП України свідчить, що процедура отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації на запит суду передбачена лише щодо звільнення працівника без згоди профспілкового органу, а не притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Колегія суддів також відхиляє посилання ПрАТ "Монделіс Україна" на відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, 62, ЄСПЛ, від 12 липня 2007 року).

При відшкодуванні моральної шкоди, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно застосував статтю 237-1 КЗпП, і врахував, що у результаті звільнення позивачу завдана моральна шкода, оскільки він втратив джерело доходу, і зробив обґрунтований висновок про стягнення 2 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішенні постановлені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2018 року зупинено виконання рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 15 листопада 2017 року та постанови апеляційного суду Сумської області від 15 січня 2018 року, до закінчення його перегляду у касаційному порядку. Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, а оскаржені рішення без змін, то на підставі частини третьої статті 436 ЦПК колегія суддів поновлює виконання рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 15 листопада 2017 року та постанови апеляційного суду Сумської області від 15 січня 2018 року.