розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 28 вересня 2017 року у складі судді Ничик Г. І. та постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 січня 2018 року у складі колегії суддів:

Томин О. О., Мелінишин Г. П., Пнівчук О. В.,

ВСТАНОВИВ :

У березні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним та скасувати рішення Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі у безоплатну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_6 в урочищі "Черлена" в с. Городниця Городенківського району Івано-Франківської області" від 27 липня 2014 року; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності від 21 січня 2015 року, видане реєстраційною службою Городенківського районного управління юстиції Івано-Франківської області на ім'я ОСОБА_6 на земельну ділянку за адресою: Івано-Франковська область, Городенківський район, с. Городниця, для ведення особистого селянського господарства площею 2 га.

Позов мотивовано тим, що рішенням Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області "Про надання земельних ділянок громадянам с. Городниця в постійне користування" від 24 травня 1995 року №3, було надано жителям с. Городниця земельні ділянки у користування для сільськогосподарських потреб, в тому числі, ОСОБА_4 - площею 0,42 га в урочищі "Черлена" І гони".

Рішенням Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області "Про затвердження схем розташування користувачів земель" від 11 січня 2013 року №53, було змінено схеми надання земель жителям с. Городниця та зроблено перерозподіл земель, наданих у користування в 1995 році, а на підставі рішення Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області від 27 липня 2014 року земельна ділянка, яка була надана та оброблялася позивачем з 1995 року, перейшла безоплатно у власність ОСОБА_6

Внаслідок колективних звернень жителів села 02 листопада 2016 року Городницькою сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області було прийнято рішення, яким вирішено повернути схеми розміщення земельних ділянок, які діяли у 1995 році.

Разом з тим, відділом Держгеокадастру у Городенківському районі Івано-Франківської області позивачу відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру на підставі 100% накладки на земельну ділянку, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6

У зв'язку з наведене ним позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

У травні 2017 року позивач уточнив підстави позову та зазначив, що він набув право користування спірною земельною ділянкою правомірно і цього права у встановленому законом порядку не позбавлений. Згідно чинного законодавства власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акту органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акту. Крім того, спірна земельна ділянка знаходиться в межах території Городенківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області.

ОСОБА_9 та ОСОБА_10 звернулися до суду з позовами, як треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача до ОСОБА_6, Городницької сільської ради про скасування рішення сільської ради, про визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно (земельну ділянку), посилаючись на те, що надані в 1995 році їм в постійне користування земельні ділянки знаходяться по-сусідству з земельною ділянкою позивача ОСОБА_4 в урочищі "Черлена" в с. Городниця, і вони відійшли у власність відповідача ОСОБА_6 згідно рішення Городницької сільської ради № 53 від 11 січня 2013 року.

Рішенням Городенківського районного суду від 28 вересня 2017 року позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області від 27 липня 2014 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі у безоплатну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_6 в урочищі "Черлена" в с. Городниця Городенківського району Івано-Франківської області". Визнано недійсним та скасовано видане реєстраційною службою Городенківського районного управління юстиції Івано-Франківської області ОСОБА_6 Свідоцтво про право власності від 21 січня 2015 року на земельну ділянку за адресою: Івано-Франківська область, Городенківський район, с. Городниця, для ведення особистого селянського господарства площею 2 га.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішенням Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області від 27 липня 2014 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі у безоплатну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_6 в урочищі "Черлена" в с. Городниця Городенківського району Івано-Франківської області" порушені права позивача на користування земельною ділянкою площею 0,43 га в урочищі "Черлена" І гони в с. Городниця, яка йому була виділена у встановленому законом порядку та якою він користувався тривалий час.

Постановою апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги про скасування рішення сільської ради, визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку, виданого на підставі цього рішення. ОСОБА_4 у встановленому законом порядку виділено спірну земельну ділянку, якою він тривалий час користується за призначенням. Рішення Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області від 14 жовтня 2011 року, яким позивачу надавався дозвіл на проведення робіт по складанню технічної документації із землеустрою щодо оформлення права користування вказаною земельною ділянкою не оскаржувалося та не скасовувалося у встановленому законом порядку. Жодних дій, з якими закон пов'язує припинення права користування земельною ділянкою, не вчинялося.

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року поштовим засобом зв'язку до Верховного Суду, ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права просить скасувати ухвалені ними рішення з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами при вирішенні спору застосовано норми матеріального права, які не підлягають застосуванню, а саме положення статей 81, 92, 116, 141, 155 ЗК України. Судами прийнято рішення на користь особи, права якої не порушено. Право користування спірною земельною ділянкою не перейшло і не могло перейти позивачу в порядку спадкування, оскільки спадкодавець - ОСОБА_15 таке право не реалізувала та не оформила, земельна ділянка в натурі із встановленням меж (на місцевості) не виділялася, державний акт не видавався. В матеріалах справи відсутні картографічні матеріали, які б підтверджували, що земельна ділянка, яку має намір приватизувати позивач, входить в площу земельної ділянки, приватизованої відповідачем.

Згідно доводів касаційної скарги, судами не дотримано вимог щодо оцінки доказів, що призвело до однобічного розгляду справи і прийняття незаконних рішень.

Інші учасники судового процесу не скористалися своїм правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до Верховного Суду не направили.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини третьої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Згідно з пунктом 5 постанови Верховної Ради Української РСР від 18 грудня 1990 року №562-ХІІ "Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР (2874а-07) " (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 5 травня 1993 року №3180-XII (3180-12) ) громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування.

Абзацом одинадцятим пункту 5.3 рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 (v005p710-05) у справі щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (2768-14) (справа про постійне користування земельними ділянками) визначено, що після набрання чинності статтею 92 Кодексу свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення. Цим рішенням визнано неконституційними положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (2768-14) щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення. Зі змісту вказаного рішення вбачається, що землекористувачі, які набули права постійного користування земельною ділянкою на підставі норм Земельного кодексу України (2768-14) в редакції від 13 березня 1992 року, але на сьогодні є поза рамками кола суб'єктів права постійного користування земельною ділянкою (ч. 2 ст. 92 Кодексу), мають право використовувати надані їм земельні ділянки на праві постійного користування до того часу, поки не буде розроблене законодавче, організаційне та фінансове забезпечення щодо переоформлення права постійного користування на право власності або право оренди.

Згідно п. "в" ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України можуть набувати права власності на земельні ділянки на підставі приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з п. "а" ч.3 ст. 116 ЗК України - безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_4 є мешканцем АДРЕСА_1.

На підставі рішення Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області від 24 травня 1995 року "Про надання земельних ділянок громадянам с. Городниця в постійне користування" було надано земельні ділянки громадянам с. Городниця у постійне користування на кожний господарський двір до 0,85 га землі згідно списку, у якому під порядковим номером 51 в Урочищі Черлена по Городницькій сільській раді (І гони) значиться прізвище ОСОБА_15 - кількість - 43 ари.

Позивач ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 березня 2002 року після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_15, набув право власності на житловий будинок з приналежними господарськими прибудовами в АДРЕСА_1.

Рішенням Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області від 14 жовтня 2011 року, що міститься в Технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі ОСОБА_4 в с. Городниця, за результатами розгляду його заяви вирішено надати дозвіл на проведення робіт по складанню технічної документації із землеустрою щодо оформлення права користування земельних ділянок для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, по АДРЕСА_2 та земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в Урочищі Черлена в с. Городниця.

Згідно довідки Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області від 22 лютого 2017 року, за господарством ОСОБА_4 у АДРЕСА_1 рахувалось 0,8500 га землі, зокрема: 0,1700 га для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд, 0,2500 га для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд в урочищі "Кут" в новому масиві, 0,4000 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі "Черлена". На підставі рішення Городницької сільської ради від 24 травня 1995 року вказані земельні ділянки обробляв та сплачував земельний податок ОСОБА_4

Рішенням Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області від 11 січня 2013 року "Про затвердження схем розташування користувачів земель", яке в подальшому було скасоване рішенням сільської ради № 112-7 від 02 листопада 2016 року в частині в урочища "Черлена", було затверджено схеми розміщення користувачів (власників) земель для ведення особистого селянського господарства в урочищах "Черлена", "Задубини", "Персики".

Додані до цього рішення схеми по урочищу "Черлена" (І гони, ІІ гони, ІІІ гони) містять лише № п/п та прізвища, ім'я, по-батькові. Під порядковим номером 30 зазначено прізвище ОСОБА_6, однак не містить площі земельної ділянки.

Згідно рішення Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області від 11 січня 2013 року ОСОБА_6 на підставі поданої ним заяви надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою отримання її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства в с. Городниця площею 2,0000 га в урочищі "Черлена", за рахунок земель резервного фонду, що знаходяться в межах населеного пункту с. Городниця.

Рішенням Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області від 27 липня 2014 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо передачі ОСОБА_6 у безоплатну власність земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер: НОМЕР_1) в урочищі "Черлена" в межах населеного пункту с. Городниця.

ОСОБА_4 було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру від 25 листопада 2015 року на підставі 100 % накладки на земельну ділянку, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6.

Вказаними обставинами спростовуються доводи ОСОБА_6, що позивачем не доведено факт розташування земельної ділянки, яку він має намір приватизувати саме в межах площі ділянки, набутої відповідачем у власність шляхом приватизації.

На підставі належної оцінки погосподарських книг №№4, 7, 8, Облікових карток об'єкта погосподарського обліку на 2011-2015 роки, суди встановлили, що за ОСОБА_15 (ОСОБА_4) станом на 1995 рік рахувалося 0,60 га землі, в тому числі під будівлями, чагарниками, ярами, балками і громадськими дорогами 0,019 га, з 1996 року - 0,60 га землі, в тому числі під ріллею - 0,45 га, а станом на 2011 рік - 0,85 га, в тому числі для ведення особистого селянського господарства - 0,45 га. При цьому, за господарством ОСОБА_17, а пізніше - ОСОБА_18, ОСОБА_6, станом на 1995 рік рахувалося 0,85 га землі, станом на 2000 рік - 0,85 га землі, в тому числі під ріллею - 0,63 га, станом на 2015 рік - 0,2500 га, 1,1800 га - для товарного виробництва та 2,00 га для ведення особистого селянського господарства.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованих висновків, що ОСОБА_4 у встановленому законом порядку виділено спірну земельну ділянку, якою він тривалий час користується за призначенням. Рішення Городницької сільської ради від 14 жовтня 2011 року, яким йому надавався дозвіл на проведення робіт по складанню технічної документації із землеустрою щодо оформлення права користування вказаною земельною ділянкою, не оскаржувалося та не скасовувалося у встановленому законом порядку. Земельна ділянка, яка перебувала у його користуванні не вилучалася, право користування, яке перейшло йому від спадкоємця не припинялося.

При цьому, відповідачами не надано доказів на підтвердження того, що земельна ділянка площею 2 га в Урочищі "Черлена" І гони в с. Городниця, до складу якої входить земельна ділянка площею 0,43 га, якою користується позивач, була раніше надана ОСОБА_6 та останній має право на її приватизацію, без згоди іншого користувача ОСОБА_4

Встановивши, що виданим Городницькою сільською радою рішенням від 27 липня 2014 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі у безоплатну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_6 в урочищі "Черлена" в с. Городниця Городенківського району Івано-Франківської області" порушені права ОСОБА_4 щодо користування земельною ділянкою площею 0,43 га в урочищі "Черлена" І гони в с. Городниця, суди дійшли обґрунтованих висновків про наявність правових підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги про відсутність у позивача права користуватися спірною земельною ділянкою спростовуються встановленими судами обставинами та нормами матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини і які правильно застосовані судами при вирішенні даного спору.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують та зводяться до необхідності переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

В силу вимог статті 400 ЦПК України, суд касаційної інстанції не вдається до встановлення або до оцінки обставин, що не були встановлені в оскаржуваних рішеннях, не вдається до вирішення питання про достовірність або недостовірність доказів чи про перевагу одних доказів над іншими.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.