Змушені звернути увагу, що подібні висновки не відповідають дійсності через те, що автором не враховано ряд нормативних актів із цього приводу, які доводять протилежне.
Так, з 1 січня 2002 року н нашій державі діє Бюджетний кодекс України, яким визначені засади бюджетної системи, склад доходів Державного бюджету та органи стягнення.
Зокрема, стаття 29 Кодексу передбачає, що доходи Державного бюджету України включають доходи, що отримуються відповідно до законодавства про податки, збори та інші обов'язкові платежі та Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів".
Цей нормативний акт також встановив, що до державних органів стягнення належать податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.
Викладене повною мірою стосується Фонду соціального захисту інвалідів, який є урядовим органом державного управління у складі Мінпраці України та підпорядковується йому. Фонд є державним органом, який здійснює державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності людей з обмеженими фізичними можливостями.
Одним із напрямів захисту інвалідів є створення робочих місць для них на всіх підприємствах, в установах та організаціях шляхом встановлення нормативу робочих місць у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих.
Підприємства, установи та організації, де кількість інвалідів менша, ніж встановлена нормативом, щороку сплачують до Державного бюджету України штрафні санкції.
Зазначені санкції, згідно з бюджетною класифікацією є неподатковими надходженнями і складовою частиною Державного бюджету.
З іншого боку, Закон "Про Державний бюджет на 2003 рік" встановив, що до доходів загального фонду Державного бюджету України належать доходи, що підлягають зарахуванню до Держбюджету згідно зі статтею 29 Бюджетного кодексу.
Також Законом встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету на 2003 рік у частині доходів є надходження до Фонду соціального захисту інвалідів (пункт 20 статті 10).
Зазначені надходження в Законі "Про основи соціального захисту інвалідів в Україні" та постанові Кабінету Міністрів від 28.12.2001 р. № 1767 мають назву "штрафні санкції", тобто є неподатковими надходженнями до Держбюджету.
Звертаємо увагу, що "Порядком сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділення Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів", затвердженим постановою КМУ від 28.12.2001 р. № 1767, прямо визначено, що у разі несплати штрафних санкцій суб'єктами підприємництва в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення в судовому порядку (п. 11).
Про це свідчить і існуюча практика. Тільки за минулий рік і тільки господарським судом Чернігівської області розглянуто більше п'ятсот справ про стягнення штрафних санкцій до Державного бюджету.
У разі ухилення від сплати штрафних санкцій відділення Фонду (як юридичні особи) мають законне право звертатися до господарського суду з відповідним позовом на підставі статті 124 Конституції України, яка передбачає, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Це повною мірою стосується всіх юридичних осіб, право на звернення яких до господарського суду підтверджено Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 р., де зазначено: "Правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом чи іншими нормативними актами". Рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним та не може бути оскаржене.
Таким чином, твердження про те, що відділення Фонду не має права бути позивачем у суді у спорах щодо стягнення до Державного бюджету штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів, суперечать чинному законодавству.