розглянув у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07 жовтня 2015 року у складі судді: Дехти Р. В., та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2015 року у складі суддів: Чорнобук В. І., Братіщевої Л. А., Грищенко Н. М.,

У березні 2015 року публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків за спожиту, але не обліковану електричну енергію.

Позовна заява мотивована тим, що 28 травня 2013 року при перевірці контролерами Правил користування електричною енергією для населення (надалі - ПКЕЕН) за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено самовільне підключення до електромереж енергопостачальника без відкриття особового рахунку. Факт порушення зафіксовано актом Н № Д 013835 від 28 травня 2013 року.

На підставі акту було виконано розрахунок суми збитків за період з 28 травня 2012 року по 28 травня 2013 року (момент виявлення порушення) на суму 4 553,70 грн. ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму збитків по акту в розмірі 4553,70 грн, 3% річних від простроченої суми в розмірі 228,31 грн та інфляційні втрати в розмірі 1643,92 грн, а також судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07 жовтня 2015 року залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2015 року у задоволенні позову ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" відмовлено.

Рішення судів мотивовано тим, що позивач не довів факту самовільного підключення відповідачем спірного будинку до мереж енергопостачання, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго". Факт здійснення підключення будинку АДРЕСА_1 до мереж постачання електричної енергії юридичною особою, яка здійснювала таку діяльність до ПАТ "ДТЕК Дніпрооблеенерго", не свідчить про те, що вказаний будинок було підключено самовільно і ці дії здійснив саме відповідач.

У лютому 2016 року ПАТ "ДТЕК Дніпрооблеенерго" подало касаційну скаргу у якій просить оскаржені рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушені норми процесуального права. Суди при вирішенні справи в повному обсязі не дослідили докази, проігнорували ряд обставин, а саме те, що: відповідач прийняв спадщину і став новим власником будинку; відповідач повинен був звернутися до позивача для укладення договору, чого він не зробив; електроенергія споживалась, однак суд не дослідив факт її оплати; довідка ТОВ "УЮТ-2011" є недопустимим доказом.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27 липня 2016 року справа призначена до судового розгляду.

У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК (1618-15) ) в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК (1618-15) ця справа передана до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК (1618-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що відповідно до свідоцтва про право власності № Т-375 від 24 березня 1999 року виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради, згідно розпорядження № Т-830 від 10 грудня 1998 року, ОСОБА_2 є власником будинку АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Спадкове майно ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, прийняв її син ОСОБА_1 Однак свідоцтво на право на спадщину відповідачу не видавалось.

28 травня 2013 року, представниками ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" була здійсненна перевірка за адресою: АДРЕСА_1, де було виявлено порушення пункту 48 ПКЕЕН, а саме: самовільне підключення до електричної мережі енергопостачальника. Представниками енергопостачальника було складено акт Н № Д 013835 від 28 травня 2013 року про порушення правил користування електричною енергією для населення ОСОБА_1 В акті зроблено відмітку, що відповідач від підпису відмовився. Акт підписано трьома представниками енергопостачальника. Відповідно до розрахунку розміру відшкодування збитків по акту Н № Д 013835 від 28 травня 2013 року позивачу завдано збитків на суму 4553,70 грн.

Суди встановили, що ЖЕУ-2 Управління соціальних підрозділів "Кривбасруда" у будинку АДРЕСА_1 були виконані ремонтно-будівельні роботи по демонтажу-монтажу шиферної покрівлі від затоплення, у зв'язку з чим вказаний будинок був відключений від постачання електричної енергії 26 лютого 1998 року та підключений 28 лютого 1998 року.

Згідно абзацу 1 частини першої статті 60 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених рішень) кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суди встановили, що позивач не довів факт самовільного підключення відповідачем спірного будинку до мереж енергопостачання позивача. Будинок був підключений 28 лютого 1998 року після виконання ремонтно-будівельних робіт по демонтажу-монтажу шиферної покрівлі від затоплення.

Встановивши, що позивачем не доведено факту самовільного підключення відповідачем будинку до мереж енергопостачання, суди зробили правильний висновок про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго".

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.

Оскільки оскаржені судові рішення залишені без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2015 року залишити без змін.