Постанова

Іменем України

08 травня 2018 року

м. Київ

справа № 521/21428/13-ц

провадження № 61-6819св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_3,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_4,

третя особа (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_5,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2016 року у складі судді Целуха А. П. та рішення апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2016 року у складі колегії суддів: Сватаненка В. І., Артеменка І. А., Суворова В. О.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності.

Позовна заява мотивована тим, що 14 вересня 1979 року між нею та ОСОБА_6 укладено шлюб, який розірвано рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2007 року. За час перебування у шлюбі за спільні кошти вони придбали земельну ділянку загальною площею 0,2 га на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 25 березня 2003 року. Із цих підстав ОСОБА_3 вважає, що придбана земельна ділянка є спільною сумісною власністю подружжя.

ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач ОСОБА_6 помер. Його правонаступником є ОСОБА_4

З огляду на викладене та з урахуванням уточнень позовних вимог ОСОБА_3 просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та поновити їй строки для звернення до суду із зазначеним позовом.

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 є рідним сином померлого ОСОБА_6 та входить в першу чергу спадкоємців за законом. На момент смерті ОСОБА_6 на праві приватної власності йому належала земельна ділянка та житловий будинок.

Також ОСОБА_4 зазначив, що його батько на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 здійснював господарську діяльність та побудував станцію технічного обслуговування. Після смерті ОСОБА_6 на СТО залишилось майно (запчастини) для автотранспорту на загальну вартість 828 970,78 дол. США. Вартість цього майна зазначена у реєстрі придбання товарів, який вів ОСОБА_6 для зручності обліку на СТО.

Оскільки ОСОБА_4 не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину з огляду на відсутність оригіналів правовстановлювальних документів на нерухоме майно та запчастини, з урахуванням уточнень позовних вимог просив суд визнати за ним право власності у порядку спадкування за законом на 1/2 частину житлового будинку та 1/2 частину земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а також на 1/2 частину майна у вигляді автозапчастин та обладнання у приміщенні СТО, що знаходиться за вказаною адресою.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Поновлено строк для пред'явлення позову до суду.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який належав на праві приватної власності ОСОБА_6

Визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину земельної ділянки, що належала на праві приватної власності ОСОБА_6, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,2 га.

Визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину майна, зазначеного в описі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (на технічному паспорті ділянки зазначено під літ. "А"), яке належало на праві приватної власності ОСОБА_6

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що він є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 та у встановленому статтею 1270 ЦК України порядку звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, де було заведено спадкову справу № 23/2014, однак отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлювальних документів на спадкове майно.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2016 року рішення районного суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на таке майно:

- на 1/4 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, під літ. "Д", загальною площею 237,1 кв. м, житловою площею 78,4 кв. м, підсобною площею 153,4 кв. м, який в цілому складається з приміщень: 1 - хол площею 36,4 кв. м; 2 - кухня площею 30,6 кв. м, 3 - санвузол площею 6,7 кв. м; 4 - комірка площею 2,5 кв. м; 5 - житлова кімната площею 11,7 кв. м; 6 - котельна площею 7,6 кв. м; 7 - гараж площею 24,4 кв. м; 8 - хол площею 35,4 кв. м; 9 - житлова кімната площею 33,6 кв. м; 10 - санвузол площею 9,8 кв. м; 11 - житлова кімната площею 33,1 кв. м;

- на 1/4 частину земельної ділянки загальною площею 0,2 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1;

- на 1/4 частину запчастин та обладнання (58 найменувань), які знаходяться в приміщенні під літ "А" за адресою: АДРЕСА_1: свердлильний верстат 2МН2 - 1 шт.; прес гідравлічний 50 тн. - 1 шт.; ковадло - 1 шт.; бочка металева 200 л - 1 шт.; металевий стелаж - 5 од.; вогнегасник порошковий ОП100.01 - 1 шт.; компресор - 1 шт.; металева шафа - 6 од.; балон з вуглекиснем - 1 шт.; вогнегасник - 2 од.; металева шафа для болтів - 2 од.; металеві бочки об'ємом 200 л з мастилами напівпорожні - 4 од.; розігрівач СРРLL - 1 шт.; бочки металеві напівпорожні об'ємом 60 л - 7 од.; кран гідравлічний - 1 шт.; драбина металева - 1 шт.; насос для мастила - 6 од.; скло лобове для автомобіля - 18 од.; кавовий апарат "Нескафе" - 1 шт.; дерев'яний стіл - 2 од.; дерев'яні стільці - 8 од.; дерев'яна лавка - 1 шт.; аудіоцентр "Панасонік" - 1 шт.; офісні столи коричневого кольору - 2 шт.; шкіряні офісні крісла - 2 од.; диван коричневого кольору - 1 шт.; телевізор "Самсунг" - 2 од.; кондиціонер "Дайкін" - 1 шт.; акваріум об'ємом 500 л - 1 шт.; монітор "Філіпс" - 1 шт.; монітор "Самсунг" - 1 шт.; принтер "Самсунг" - 1 шт.; системний блок комп'ютера - 2 од.; блок безперебійного живлення - 1 шт.; ресивер "Апіва" - 1 шт.; моделі автомобілів колекційні - 32 од.; полиці дерев'яні - 2 од.; картини дерев'яні - 2 од.; комутатор "Сомакс" - 1 шт.; колонки "Свен" - 2 од.; офісна шафа - 1 шт.; розтер "Зуксел" - 1 шт.; шафа з дерев'яними шухлядами - 3 од.; пластикові шафи - 2 од.; довідники та автомобільні каталоги - 38 од.; блок сигналізації "Лунь" - 1 шт.; блок безперебійного живлення - 2 од.; дерев'яна шафа - 1 шт.; дерев'яна тумба - 1 шт.; стіл журнальний - 1 шт.; дерев'яний стіл офісний - 1 шт.; диван рожевий - 1 шт.; сейф металевий - 1 шт.; система відеоспостереження - 1 шт.; монітор "Самсунг" - 1 шт.; факс "Панасонік" - 1 шт.; принтер "Епсон" - 1 шт.; токарний станок - 1 шт.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено. В решті рішення районного суду залишено без змін.

Скасовуючи рішення районного суду та задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4, суд апеляцйіної інстанції виходив з того, що останній як спадкоємець першої черги набув право на спадщину на 1/4 частину земельної ділянки, на 1/4 частину житлового будинку та на 1/4 частину запасних частин та обладнання 58 найменувань.

У касаційній скарзі, поданій у червні 2016 року, ОСОБА_5 просить, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, скасувати рішення судів попередніх інстанцій із ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.

Касаційну скаргу обґрунтовує тим, що суди попередніх інстанцій не з'ясували чи було порушено право ОСОБА_4 на отримання спадщини в позасудовому порядку, яке саме майно входить до складу спадщини та кому воно належить.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 березня 2017 року справу № 521/21428/13-ц призначено до судового розгляду.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) справу № 521/21428/13-ц передано до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд установив, що ОСОБА_3 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 з 14 вересня 1979 року до 20 грудня 2007 року, у якому народився син ОСОБА_4

25 березня 2003 року ОСОБА_6 придбав земельну ділянку, площею 0,2 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу. Цільове призначення (використання) земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 видано ОСОБА_6 25 травня 2004 року.

05 грудня 2008 року ОСОБА_6 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5, яка після шлюбу отримала прізвище ОСОБА_5, у яких народилась донька ОСОБА_8

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.

Спадкоємцями першої черги після померлого є чотири особи: діти спадкодавця ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та дружина ОСОБА_5

Із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса звернулися троє спадкоємців: син спадкодавця від першого шлюбу ОСОБА_4; ОСОБА_5 в інтересах неповнолітньої доньки спадкодавця ОСОБА_8; дружина спадкодавця ОСОБА_5

Донька спадкодавця ОСОБА_9 подала заяву про відмову від належної їй частки спадщини на користь сина спадкодавця ОСОБА_4

Постановою приватного нотаріуса Шевиріної А. О. від 15 лютого 2015 року у видачі ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину за законом до майна ОСОБА_6, а саме: житлового будинку та земельної ділянки площею 0,2 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 відмовлено, оскільки ні ОСОБА_4, ні інші спадкоємці не надали нотаріусу правовстановлювальних документів на це спадкове майно.

Також суди установили, що заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2009 року за ОСОБА_6 визнано право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею - 237,1 кв. м, житловою площею 78,4 кв. м, підсобною площею 153,4 кв. м.

Право власності на зазначений будинок зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 25 листопада 2009 року.

28 травня 2015 року державний виконавець, на виконання ухвали суду про забезпечення позову, у приміщенні під літ. "А" (гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1,) описав рухоме майно, яке залишилося після смерті спадкодавця.

У період перебування ОСОБА_6 та ОСОБА_3 у шлюбі було укладено договір купівлі-продажу земельних ділянок від 25 березня 2003 року, на яких збудовано будинок після розірвання шлюбу, і він не є спільним майном подружжя, оскільки право власності на будинок ОСОБА_6 набув у 2009 році.

Відповідно до частини першої статті 120 ЗК України (в редакції, що діяла на момент набуття права власності на будинок) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Таким чином, право власності на земельну ділянку у 2009 році перейшло до ОСОБА_6

З урахуванням наведеного підстав для визнання за ОСОБА_3, в порядку поділу майна подружжя, права власності на 1/2 частину спірної земельної ділянки немає.

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності підлягають скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення, яким у задоволенні позову необхідно відмовити.

Крім того, колегія суддів не може погодитися з висновками суду апеляційної інстанції в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 57 ЦПК України (в редакції, що діяла на момент ухвалення судових рішень) доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оскільки спадщина відкрилась на весь житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_5 із зустрічними позовними вимогами про визнання зазначеного булинку спільним майном подружжя не зверталась, доказів, що будинок є спільним майном подружжя не надано, а ОСОБА_9 відмовилася від спадщини на користь ОСОБА_4, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач за зустрічним позовом має право на 1/2 частину спадкового майна.

Установивши, що апеляційний суд скасував судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції відповідно до статті 413 ЦПК України скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2016 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2016 року в частині вирішення первісного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про визнання права власності на земельну ділянку скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки відмовити.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2016 року в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання права власності на майно в порядку спадкування скасувати та залишити в цій частині в силі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2016 року.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані судові рішення втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В. І.Журавель

В. М.Коротун

В. І. Крат