Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Коротуна В.М., Парінової І.К.,

Ступак О.В., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрСпецТоргГрупп", Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, ОСОБА_4, треті особи: Служба у справах дітей Вінницької міської ради, Публічне акціонерне товариство "Банк Форум", про визнання прилюдних торгів недійсними, скасування протоколу проведення аукціону, акта державного виконавця про проведення прилюдних торгів і свідоцтва про придбання майна за касаційними скаргами ОСОБА_4, від імені якої діє представник ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрСпецТоргГрупп" на рішення апеляційного суду Вінницької області від 26 грудня 2013 року,

У квітні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою, а в червні 2013 року - із заявою про зміну позовних вимог, в яких посилалась на те, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 21 вересня 2009 року стягнуто з неї та ОСОБА_6 солідарно на користь Акціонерного комерційного банку "Форум" (далі - АКБ "Форум"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум"), заборгованість за кредитним договором у сумі 44 352 долари США 53 центи. У межах виконавчого провадження про стягнення солідарно з неї та ОСОБА_6 на користь зазначеного банку заборгованості за кредитним договором у сумі 379 254 грн 30 коп. відчужено належну їй квартиру з прилюдних торгів, що відбулись 22 червня 2012 року. Переможцем стала ОСОБА_4, яка придбала квартиру за 166 500 грн. Вважає, що вказані торги відбулись із порушенням законодавства, а саме: ст. ст. 33, 41- 49 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV "Про іпотеку" (далі - Закон України № 898-IV (898-15) ), положень Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (606-14) (далі - Закон України № 606-XIV (606-14) ), п. п. 3.2, 3.11, 4.7, 4.9, 7.3 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (z0745-99) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за № 745/4038 (z0745-99) (далі - Тимчасове положення), пункту 5.11 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 (z0865-99) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158 (z0865-99) (далі - Інструкція). Так, на її думку, не було встановлено порядку проведення торгів, для реалізації належної їй квартири, що була предметом іпотеки, повинно було бути рішення суду або виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, у цьому разі виконувалось рішення суду про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором, проте квартира була продана з третіх прилюдних торгів, незважаючи на те, що відповідно до вимог Тимчасового положення після других торгів майно з торгів повинно було бути знято; квартира була продана за ціною, що на 45 відсотків є нижчою від стартової ціни; суд стягнув з неї заборгованість за кредитним договором у доларах США, а виконавче провадження відкрито про стягнення з неї заборгованості в гривнях; заявка з реалізації арештованої квартири від 06 лютого 2012 року не відповідає вимогам Тимчасового положення та Інструкції; її не було повідомлено про експертну оцінку квартири, у зв'язку із чим вона не мала можливості її оскаржити; її не було повідомлено про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації квартири.

За таких обставин ОСОБА_3 просила: визнати прилюдні торги від 22 червня 2012 року недійсними; скасувати протокол проведення аукціону (прилюдних торгів) від 22 червня 2012 року, акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що є власністю фізичної особи, від 25 червня 2012 року та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 25 червня 2012 року, яке видане ОСОБА_4

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24 жовтня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 26 грудня 2013 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове рішення, яким позов задоволено в повному обсязі.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 травня 2014 року рішення апеляційного суду скасовано, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.

Постановою Верховного Суду України від 26 листопада 2014 року у порядку, встановленому главою 3 розділу V ЦПК України (1618-15) , скасовано ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 травня 2014 року, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, від імені якої діє представник ОСОБА_5, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі ТОВ "УкрСпецТоргГрупп" просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до вимог ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судами встановлено, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 21 вересня 2009 року з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 стягнуто солідарно на користь АКБ "Форум" заборгованість за кредитним договором від 16 липня 2007 року в сумі 44 352 долари США 53 центи.

На підставі зазначеного заочного рішення 28 грудня 2009 року державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції (далі - Ленінський ВДВС Вінницького МУЮ) відкрито виконавче провадження про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на користь АКБ "Форум" 379 254 грн 30 коп. заборгованості за кредитним договором.

Згідно з актом опису й арешту майна від 17 лютого 2011 року державним виконавцем описано та арештовано належну ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до заявки з реалізації арештованої квартири Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ від 06 лютого 2012 року ринкова вартість квартири згідно з експертною оцінкою на той час складала 300 940 грн.

22 лютого 2012 року між Ленінським ВДВС Вінницького МУЮ і Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрСпецТоргГрупп" (далі - ТОВ "УкрСпецТоргГрупп") укладено договір про надання послуг з організації та проведення прилюдних торгів із реалізації квартири.

Прилюдні торги з реалізації вищевказаного нерухомого майна боржника за стартовою ціною 300 940 грн призначено на 15 березня 2012 року, проте вони не відбулись у зв'язку з відсутністю учасників, через що 28 березня 2012 року складено акт уцінки майна боржника, згідно з яким вартість майна боржника зменшено на 25 відсотків і ціна склала 225 705 грн.

Повторні прилюдні торги з реалізації вищевказаного нерухомого майна боржника, які призначені на 27 квітня 2012 року, також не відбулись у зв'язку з відсутністю учасників.

21 травня 2012 року складено акт уцінки майна боржника, згідно з яким вартість майна боржника зменшено на 45 відсотків від початкової вартості й ціна склала 165 517 грн.

Прилюдні торги відбулись 22 червня 2012 року і їх переможцем стала ОСОБА_4, яка придбала квартиру за 166 500 грн.

Примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих Законом України № 606-XIV (606-14) , Цивільним кодексом України (435-15) (далі - ЦК України (435-15) ) та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Загальний порядок реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів визначено нормами Закону України № 606-XIV (606-14) та Тимчасового положення (z0745-99) .

Згідно з пунктом 1.4 Тимчасового положення організація та проведення прилюдних торгів із реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України № 898-IV (898-15) . Отже, Законом України № 898-IV (898-15) визначено спеціальний порядок для реалізації з прилюдних торгів предмета іпотеки.

У разі, коли прилюдні торги з продажу майна проводились на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє, то при вирішенні судом питання про наявність чи відсутність порушення встановлених законодавством правил проведення торгів норми Закону України № 898-IV (898-15) до спірних правовідносин не застосовуються, а застосовуються загальні норми, що регулюють правовідносини з реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, - норми Закону України 606-XIV (606-14) та Тимчасового положення (z0745-99) .

Проте на вищевказані положення норм матеріального права суд першої інстанції уваги не звернув, як і залишив поза увагою ту обставину, що у справі відсутнє судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суд не врахував, що судовим рішенням від 21 вересня 2009 року ухвалено стягнути заборгованість за кредитним договором, тому спірне майно реалізовувалось не як предмет іпотеки, а як арештоване майно в порядку виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє, а отже відсутня будь-яка ознака спеціальної норми, і помилково застосував до спірних правовідносин норму ч. 2 ст. 49 Закону України № 898-IV.

Таким чином, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України № 898-IV (898-15) , у тому числі ч. 2 ст. 49 цього Закону, якою передбачено можливість проведення третіх прилюдних торгів.

Натомість суд апеляційної інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 213- 214, 316 ЦПК України.

Так, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції на підставі наявних у матеріалах справи доказів та матеріалів виконавчого провадження встановив помилковість висновку суду першої інстанції про те, що позивач належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення прилюдних торгів, а також про оцінку квартири, що виставлялась на продаж. При цьому апеляційний суд виходив з того, що у матеріалах справи не має жодного доказу того, що позивач отримував від торгуючої організації будь-які повідомлення, а посилання відповідача на те, що позивач відмовлявся від отримання поштової кореспонденції суд визнав такими, що не підтверджені відповідними доказами, зокрема листами з відміткою поштової організації про повернення їх відправникові внаслідок закінчення терміну зберігання або з інших причин.

Задовольняючи указаний позов, апеляційний суд виходив з того, що в силу вимог п. 4.9, п. 7.3 Тимчасового положення майно знімається з прилюдних торгів, якщо на повторних торгах не було продано або прилюдні торги не відбулися. Жодним нормативним актом не передбачено призначення третіх прилюдних торгів.

Крім того, апеляційний суд виходив з того, що суд стягнув з ОСОБА_3 борг в іноземній валюті, проте процесуального документа про перерахування суми боргу в гривні, ні у виконавчому провадженні, а ні в матеріалах цивільної справи немає.

Крім того, заявка державного виконавця від 06 лютого 2012 року № 2944/08/25/12 про реалізацію арештованого майна не відповідає вимогам Інструкції про проведення виконавчих дій.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що прилюдні торги з реалізації квартири, що належала позивачу, проведені з порушенням встановлених законодавством правил, визначених Тимчасовим положенням.

Із врахуванням того, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, то така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч. ч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України.

Виходячи зі змісту ч. 1. ст. 215 ЦК України, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.

З огляду на вищевикладене правильним є висновок апеляційного суду про задоволення позову: визнання прилюдних торгів недійсними, скасування протоколу проведення аукціону, акта державного виконавця про проведення прилюдних торгів і свідоцтва про придбання майна.

Отже, рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим, ухвалене на підставі наявних у справі доказів та встановлених судом фактичних обставин справи, підстави для його скасування відсутні, а наведені в касаційних скаргах доводи висновків суду не спростовують, зводяться до переоцінки доказів.

Вищевикладене дає підстави для висновку, що касаційні скарги підлягають відхиленню, а ухвалені у справі рішення апеляційного суду - залишенню без змін з підстав, передбачених ст. 337 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги ОСОБА_4, від імені якої діє представник ОСОБА_5, та Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрСпецТоргГрупп" відхилити.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 26 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.