Врегулювано процедуру повернення  платнику  помилково  та/або
надміру сплачених ним податків, зборів (обов'язкових платежів)

     Чинне законодавство  України передбачає можливість повернення
з бюджету платнику податків коштів, що були сплачені ним помилково
або  надміру  сум  його  податкових зобов'язань.  Зокрема,  про це
йдеться у пп.  15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України від 21.12.2000
р. N  2181-III  (  2181-14  )  "Про  порядок погашення зобов'язань
платників  податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими
фондами" (зі   змінами   та   доповненнями,  за  текстом  -  Закон
N 2181-III),  яким визначено граничний  термін  подання  платником
податків  заяви  на  повернення  надміру  сплачених  сум податків,
зборів (обов'язкових платежів),  а також у п.  2 ст. 50 Бюджетного
кодексу України   (   2542-14   ),   відповідно   до  вимог  якого
Держказначейство України за поданням  органів  стягнення  здійснює
повернення  коштів,  що  були  помилково або надміру зараховані до
бюджету.  Проте до цього  часу  не  існувало  нормативно-правового
документа,   який  би  визначав  процедуру  здійснення  повернення
платнику податків помилково або надміру сплачених ним  до  бюджету
коштів   з   моменту   такої  сплати  до  моменту  безпосереднього
перерахування коштів платникові.

     Саме з  метою  визначення  такої  процедури  було  розроблено
Порядок взаємодії органів Державної податкової служби  України  та
органів  Держказначейства  України  в процесі повернення помилково
та/або надміру сплачених податків,  зборів (обов'язкових платежів)
платникам  податків,  затверджений спільним наказом ДПА України та
Держказначейства України від 18.03.2003 р.  N 125/58 ( z0289-03 ),
зареєстрований в Мін'юсті України 11.04.2003 р.  за N 289/7610 (за
текстом - Порядок).

     Звернемося до змісту Порядку ( z0289-03 ).

     По-перше, хотілося   б  звернути  увагу  на  те,  що  Порядок
( z0289-03 ) не може визначати та не визначає процедури повернення
коштів у всіх можливих випадках. Дія Порядку поширюється тільки на
платежі,  що контролюються органами державної  податкової  служби,
отже   процедура  повернення  платежів,  що  контролюються  іншими
державними  органами,  має   визначатися   окремими   документами,
узгодженими такими органами з Держказначейством України. До того ж
Порядок:
     не стосується  механізму  відшкодування  ПДВ,  оскільки   цей
механізм  визначено  у  Порядку  відшкодування ПДВ,  затвердженому
спільним   наказом   ДПА   України   та    Головного    управління
Держказначейства України від 02.07.97 р.  N 209/72 (  z0263-97  ),
зареєстрованим  у  Мін'юсті України 18.07.97 р.  за N 263/2067 (зі
змінами та доповненнями);
     не поширюється  на  суми  акцизного  збору,   сплаченого   на
підставі п.  20 ст.  7 Закону України від 15.09.95 р.  N 329/95-ВР
( 329/95-ВР  )  "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові
вироби" (зі змінами та доповненнями),  крім сум  акцизного  збору,
сплачених  за  придбання  акцизних  марок,  у  разі  повернення їх
продавцям  відповідно  до  Положення,   затвердженого   постановою
Кабінету Міністрів  України 24.10.96 р.  N 1284 ( 1248-96-п ) "Про
затвердження Положення про виробництво,  зберігання,  продаж марок
акцизного  збору  і  маркування  алкогольних  напоїв  та тютюнових
виробів  і   Порядку   реалізації   або   знищення   конфіскованих
алкогольних  напоїв  та  тютюнових  виробів" (у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 10.12.98 р.  N 1956 ( 1956-98-п  ),
зі  змінами  та  доповненнями),  у зв'язку із особливостями сплати
акцизного збору за спирт,  що переробляється  на  іншу  підакцизну
продукцію;
     не регулює   механізм   повернення   платежів   за   судовими
рішеннями.

     Слід підкреслити,   що  обов'язковою  умовою  для  здійснення
повернення сум переплати на умовах Порядку ( z0289-03 ) є  подання
платником податків заяви на таке повернення протягом 1095 днів від
дня  виникнення  переплати  (ця  умова   не   застосовується   при
поверненні надміру сплачених (утриманих) сум прибуткового податку,
який відповідно до вимог Декрету Кабінету  Міністрів  України  від
26.12.92 р. N 13-92 ( 13-92 ) "Про прибутковий податок з громадян"
(зі  змінами  та  доповненнями)   повертається   за   результатами
перерахунку    прибуткового    податку    за    сукупним    річним
оподатковуваним доходом громадянина).

     Подаючи заяву на  повернення  переплати  у  довільній  формі,
платник  податків  зобов'язаний у ній обов'язково зазначити напрям
зарахування коштів:  на поточний рахунок, на погашення податкового
зобов'язання або податкового боргу за іншим платежем чи повернення
готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в
банку   (останній   варіант   спрямування   стосується   платників
прибуткового податку з громадян).  Слід зосередити увагу на  тому,
що направити  переплату  на  інший  платіж  можна  навіть  у  тому
випадку,  коли за таким платежем на момент подання заяви не настав
термін   сплати   податкового  зобов'язання  та  не  обліковується
податковий борг, але платник податків розраховує на виникнення сум
податкових зобов'язань за таким платежем у майбутньому.

     Пункт 5    Порядку   передбачає   обов'язковість   виникнення
переплати саме  через  надмірну  або  помилкову  сплату  платником
податків   коштів,   тобто   у  разі  виникнення  переплати  через
проведення взаємозаліку на суму,  що перевищувала суму податкового
боргу платника  податків,  та  виникнення переплати з цієї причини
підстав для  здійснення повернення з бюджету коштів відповідно  до
Порядку ( z0289-03 ) немає.

     Згідно з  вимогами  п.  6  Порядку  (  z0289-03  ) повернення
платежу здійснюється з того бюджету, до якого платіж зараховується
у поточному бюджетному році.  Таким чином, якщо, наприклад, у 2002
р.  платником сплачено штраф за платежем до місцевого бюджету, а у
2003 р.  такі штрафи зараховуються до Держбюджету України,  то при
скасуванні штрафу,  що  накладається,  повернення  суми  переплати
здійснюватиметься саме з Держбюджету України.

     Також слід   звернути   увагу   на   вимоги   п.   7  Порядку
( z0289-03 ).  Так,  у разі коли податковий орган здійснює  тільки
облік  надходження  платежів,  а за нарахування платежу відповідає
інший державний орган,  то обов'язковою умовою  для  висновку  про
повернення  помилково  та/або  надміру  сплачених  сум  є  надання
платником  податків  документів,  отриманих  ним  від  органу,  що
відповідає  за  нарахування,  які  свідчать про його помилкову або
надмірну сплату. Наприклад, таким документом може бути довідка про
скасування раніше застосованого штрафу тощо.

     Зазвичай орган  держказначейства  протягом 5 робочих днів від
дати отримання висновку  здійснює  перерахування  коштів  платнику
податків. У разі якщо на рахунку, з якого здійснюється повернення,
для цього   недостатньо   коштів,   набирає   чинності   механізм,
передбачений   Порядком   повернення  платникам  помилково  та/або
надміру  сплачених  податків,  зборів   (обов'язкових   платежів),
затвердженим наказом  Держказначейства  України  від 10.12.2002 р.
N 226 ( z1000-02 ) та зареєстрованим у Мін'юсті України 25.12.2002
р.  за  N  1000/7288,  в  частині виділення коштів на підкріплення
такого рахунку тощо.

     Останній абзац п.  12 Порядку ( z0289-03 ) передбачає,  що  у
разі  неотримання  платником  прибуткового  податку  коштів  зайво
утриманого   (сплаченого)   прибуткового   податку   протягом   90
календарних  днів від дня їх перерахування на рахунок,  зазначений
платником податків у податковій декларації за звітний  календарний
рік,  такі  кошти  підлягають поверненню на відповідний рахунок до
бюджету.  Зазначені кошти підлягають зарахуванню в рахунок  сплати
майбутніх платежів платника податку.

     У цілому  Порядок  ( z0289-03 ) врегулював та зробив прозорою
всю  процедуру  повернення  платнику  помилково   та/або   надміру
сплачених ним податків, зборів (обов'язкових платежів).

     Сергій САЛІВОН,      заступник      начальника     управління
адміністрування   облікових   показників   Головного    управління
адміністрування облікових показників та звітності ДПА України.