розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Київської області від 11 жовтня 2017 року у складі судді: Приходько К. П. та касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року у складі судді: Косенко А. В. та рішення апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року у складі суддів: Приходько К. П., Голуб С. А., Гуль В. В.,

У травні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17 грудня 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Камілла" (далі - ТОВ "ТД "Камілла", Товариство).

Продаж цієї частки у розмірі 40%, вчинено за 8 000 000,00 грн., які ОСОБА_2, зобов'язався сплатити ОСОБА_4 протягом 60 календарних днів з моменту укладення та підписання договору, а ОСОБА_4 зобов'язався прийняти грошові кошти, про що свідчать підписи на останній сторінці договору.

Відповідач ОСОБА_2 не виконав належним чином свої зобов'язання, які передбачені договором купівлі-продажу частки та не сплатив цієї суми коштів, внаслідок чого на момент звернення з цим позовом виникла заборгованість в розмірі 8 000 000,00 грн.

05 травня 2015 року між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1 укладений договір про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла".

У пункті 1.1 договору про відступлення права вимоги передбачено, що первісний кредитор передає йому право вимоги щодо отримання належних йому грошових коштів за відчужену належну частку в статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" згідно з пункту 6 частини другої договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла", укладеного 17 грудня 2014 року між ним та гр. Республіки Білорусь ОСОБА_2, а новий кредитор приймає право вимоги в розмірі 8 000 000,00 грн, що належне первісному кредитору за основним договором від гр. ОСОБА_2

Позивач ФОП ОСОБА_1 просив:

- стягнути з ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн. як майнову поруку згідно пункту 1.5 договору про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла"" солідарно з громадянином Республіки Білорусь ОСОБА_2;

- стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 7 980 000,00 грн, внаслідок невиконання зобов'язання за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" від 17 грудня 2014 року та договору про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" від 05 травня 2015 року, зареєстрований в реєстрі № 330;

- стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заподіяні збитки від інфляції в розмірі 3 296 000,00 грн за весь час прострочення на момент вчинення правочину Про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" від 05 травня 2015 року, зареєстрований в реєстрі № 330;

- 3% процентів річних від простроченої суми, що становить 91 396,67 грн станом на момент вчинення правочину про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" від 05 травня 2015 року, зареєстрований в реєстрі № 330;

- винести рішення, яким дозволити державному виконавцю в процесі виконання судового рішення звернути стягнення на користь ФОП ОСОБА_1 р/р 26001799951900 в ПАТКБ "Правекс-Банк", МФО 380838 Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 за рахунок реалізації виявленого рухомого та не рухомого майна, часток в статутному капіталі товариств власником, яких є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та грошових коштів на рахунках ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в банківських установах виявлені держаним виконавцем в процесі виконання рішення суду;

- витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 завірені копії матеріалів нотаріальної справи на укладення договору купівлі-продажу частки у статутному фонді ТОВ "ТД "Камілла" від 17 грудня 2014 року, зареєстрованої за реєстром №1491 (в тому числі нотаріальної згоди дружини ОСОБА_7 - ОСОБА_3 на укладення договору купівлі-продажу частки у статутному фонді ТОВ "ТД "Камілла", копії статуту ТОВ "ТД "Камілла", копії ідентифікаційних кодів, свідоцтв про оплату часток в статутному фонді та інші документи що знаходяться в матеріалах справи та витребовувалися нотаріусом до посвідчення договору).

31 серпня 2016 року в ході судового засідання позивачем за первісним позовом ФОП ОСОБА_1 було уточнено позовні вимоги шляхом подачі усних та письмових пояснень, а саме надано розрахунок суми згідно статті 625 ЦК України: розміру індексу інфляції на день постановлення рішення 4 192 000,00 грн; 3% річних у розмірі 370 189,39 грн., а також позивачем було заявлено відмову про витребування у нотаріуса копій матеріалів нотаріальної справи на укладення договору купівлі-продажу частки у статутному фонді ТОВ "ТД "Камілла" від 17 грудня 2014 року зареєстрованої за реєстром за №1491 (в тому числі нотаріальної згоди дружини ОСОБА_7 - ОСОБА_3 на укладення договору купівлі-продажу частки у статутному фонді ТОВ "ТД "Камілла", копії статуту ТОВ "ТД "Камілла", копії ідентифікаційних кодів, свідоцтв про оплату часток в статутному фонді та інші документи що знаходяться в матеріалах справи, у зв'язку з тим, що рішенням від 21 квітня 2016 року у господарській справі № 910/25489/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30 червня 2016 року, було підтверджено факт сплати ОСОБА_4 своєї частки розміром 40% у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла". Копії рішення Господарського суду м. Києва від 21 квітня 2016 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 30 червня 2016 року у господарській справі № 910/25489/15 були надані позивачем суду та долучені до матеріалів справи.

У свою чергу, 13 листопада 2015 року ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1 мотивуючи її тим, що при укладенні договору про відступлення права вимоги його сторони не дотримались вимог частин першої, третьої статті 203 ЦК України, оскільки на думку відповідача в даному випадку мало місце відступлення права вимоги за грошовими зобов'язаннями, тобто фактично був укладений договір факторингу. Вважав, що за змістом вимог статті 1079 ЦК України та частини першої статті 5 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" такі послуги можуть надаватися лише банківськими установами, або фізичними особами підприємцями однак у випадках прямо зазначених у законодавстві. Просив визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному фонді ТОВ "ТД Камілла" від 05 травня 2015 року, що укладений між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1

31 серпня 2016 року ОСОБА_3 також подала зустрічний позов до ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" від 17 грудня 2014 року, посвідченим приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за №1491 - недійсним.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року позов ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів - задоволено. Стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн., як невиконання зобов'язань за договором поруки.

Стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7 980 000,00 грн як невиконане зобов'язання за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" від 17 грудня 2014 року та договору про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" від 05 травня 2015 року, зареєстрований в реєстрі № 330.

Стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 користь ФОП ОСОБА_1 як відшкодування збитків від інфляції в розмірі 4 192 000,00 грн за час прострочення після спливу 60 календарних днів з моменту вчинення правочину за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" від 17 грудня 2014 року, зареєстрованого в реєстрі за №1491.

Стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_1 3% процентів річних від простроченої суми, що становить 370 189,39 грн за час прострочення після спливу 60 календарних днів з моменту вчинення правочину за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" від 17 грудня 2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1491.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_1 3 683,23 грн судових витрат.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Каміла", відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі недійсним, відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що відповідно до укладеного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" ОСОБА_4 відчужив, а відповідач у справі ОСОБА_2 набув право на 40% статутного капіталу та взявши на себе зобов'язання протягом 60 календарних днів оплатити вартість цієї частки в сумі 8 000 000,00 грн не виконав його, тому суд вважав, що вказані кошти в сумі 7 900 000,00 грн за виключенням 20 000,00 грн як порука ОСОБА_4, повинні бути стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь позивача ФОП ОСОБА_1, який набув таке право шляхом уступки права вимоги ОСОБА_4 на його користь.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 15 листопада 2016 року рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року скасовано у частині задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, та в цій частині провадження у справі закрито. В іншій частині рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 березня 2017 року ухвалу Апеляційного суду Київської області від 15 листопада 2016 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 31 травня 2017 року ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 листопада 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року в частині позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення, про стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_1 У задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, відмовлено. У решті рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року залишено без змін.

Рішення мотивоване тим, що у разі передання подружжям свого майна для здійснення підприємницької діяльності шляхом участі одного з них у створенні господарського товариства це майно належить товариству на праві власності, а подружжя набуває відповідне майнове право, яке реалізується одним із подружжя (засновником) шляхом участі в управлінні товариством, а другий із подружжя набуває право вимоги виплати йому певних сум у разі поділу майна між подружжям. У зв'язку із чим суд апеляційної інстанції визнав передчасним висновок суду першої інстанції про стягнення грошей з ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_1

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся із апеляційною скаргою на рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року. Ухвалою апеляційного суду Київської області від 11 жовтня 2017 року відмовлено ОСОБА_2 у відкритті провадження за апеляційною скаргою. Ухвала мотивована тим, що ОСОБА_2 пропущено строк на апеляційне оскарження, і причини його пропуску визнані судом неповажними.

20 жовтня 2017 року ОСОБА_2, через представника ОСОБА_8, звернувся із касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду Київської області від 11 жовтня 2017 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу перебував у тяжкому фізичному стані, пов'язаному із вчиненням щодо нього кримінального злочину, що унеможливлювало особисте подання апеляційної скарги. Вказує, що його представник ОСОБА_9 наділений обмеженим колом повноважень, а представник ОСОБА_8 була уповноважена на представництво інтересів лише під час закриття провадження у справі, касаційного розгляду скарг позивача та перегляд Верховним Судом України рішення про закриття провадження. З своїм адвокатом ОСОБА_10 припинив свої довірчі відносини, жодних процесуальних дій без його згоди адвокатом не могло бути вчинено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2017 року у справі № 370/1226/15-ц відкрито касаційне провадження.

28 листопада 2017 року ОСОБА_2, через представника ОСОБА_9, звернувся із касаційною скаргою на ухвали апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року та рішення апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 грудня 2017 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

У грудні ОСОБА_2 на виконання ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 грудня 2017 року недоліки усунув та 12 грудня 2017 року подав уточнену касаційну скаргу на рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року та рішення апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року, у якій просить:

- скасувати рішення апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року в частині задоволення первісного позову про стягнення грошей з ОСОБА_2;

- скасувати рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року в частині відмови у задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та рішення апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року в частині у якій рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року залишено без змін;

- рішення апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року в частині відмови у задоволенні первісного позову про стягнення грошових коштів із ОСОБА_3 залишити без змін.

- справу № 370/1226/15-ц в частині стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 та зустрічних позовів направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: не задоволено клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у зв'язку із розглядом його касаційної скарги у справі № 370/1226/15-ц; не залучено як третю особу ТОВ "ТД "Камілла"; під час судового засідання 24 листопада 2017 року в апеляційному суді не була присутня особа, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_3, а також її представник; не задоволено клопотання ОСОБА_2 про проведення експертизи підпису ОСОБА_11 (дружини ОСОБА_4); не досліджено факту надання ОСОБА_11 згоди ОСОБА_4 щодо його поруки, пов'язаної з укладенням договору про відступлення права вимоги ФОП ОСОБА_1; не задоволено клопотання ОСОБА_2 про залучення як третіх осіб нотаріусів, які засвідчували нотаріальні згоди дружин ОСОБА_4 та ОСОБА_2; не залучено нотаріусів, які посвідчували Договір купівлі-продажу частки у статуному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" та Договір відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла"; судом апеляційної інстанції не надано оцінки доводам щодо відсутності доказів, що підтверджують факт передачі від ОСОБА_4 до ФОП ОСОБА_1 документів, що підтверджують наявність права вимоги до ОСОБА_2

У лютому 2018 ФОП ОСОБА_1 надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення і скасувати рішення апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року в частині відмови стягнути грошові кошти солідарно з ОСОБА_3, а в решті залишити без змін. Рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року залишити без змін.

Відзив мотивований тим, що ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року з метою затягнути судовий процес, жодних обставин, які б перешкоджали йому вчасно подати апеляційну скаргу не має. Вказує, що апеляційний суд Київської області правомірно розглянув справу і ухвалив рішення 24 листопада 2017 року.

Вважає, що рішення у справі не створює відносно ТОВ "ТД "Камілла" прав та обов'язків, а тому відсутні підстави для його залучення як третьої особи. І відповідне клопотання ОСОБА_2 подане з метою затягнути судовий процес. 24 листопада 2017 у судовому засіданні були присутні представники відповідачів. Клопотання про проведення експертизи підпису ОСОБА_11 вважає необґрунтованим і таким, що спрямоване на затягування судового процесу. Крім того вказує, що згода дружини ОСОБА_4 ОСОБА_11 на продаж частки у статному капіталі та на поруку зафіксована у відповідних договорах, які нотаріально посвідчені. Аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі, що не вправі робити Верховний Суд.

ФОП ОСОБА_1 також вважає, що первісний позов стосується стягнення грошових коштів і не потребує залучення нотаріусів як третіх осіб. Тоді як при поданні зустрічних позовів відповідачі не вказували та не залучали нотаріусів як третіх осіб. Відступлення права вимоги відбулося на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" від 17 грудня 2014 року № 1491. У судах першої та апеляційної інстанції питання про відсутність доказів передання права вимоги від ОСОБА_4 до ФОП ОСОБА_1 не розглядалося і не може бути предметом перегляду Верховним Судом.

ФОП ОСОБА_1 наголошує, що суди неправомірно закрили провадження у справі та скасували заходи забезпечення позову. І це призвело до відчуження ОСОБА_2 свого майна з метою його приховування від кредитора. У зв'язку із чим позивач не має можливості виконати рішення суду. Вказує, що суди неправомірно відмовили солідарно стягнути борг з ОСОБА_3

11 квітня 2018 року та 25 квітня 2018 року ФОП ОСОБА_1 надав додаткові пояснення у яких просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_2

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційних скаргах, з таких мотивів.

При відмові ОСОБА_2 у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року, апеляційний суд зробив висновок, що в матеріалах справи наявні три копії довіреності на ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 яких ОСОБА_2 уповноважив представляти свої інтереси. Тому ці представники мали право та повинні були забезпечити вчасне подання апеляційної скарги ОСОБА_2

Колегія суддів погоджується із цим висновком апеляційного суду з таких підстав.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що ОСОБА_2 уповноважив представляти його інтереси:

- ОСОБА_9, що підтверджується копією довіреності від 11 листопада 2016 року, яка чинна до 31 грудня 2017 року (а.с. 46, 83 т.6);

- ОСОБА_10, що підтверджується копіями договорів про надання безоплатної правової допомоги та представлення інтересів № 1 від 21 березня 2016 року та № 2 від 19 вересня 2016 року, які чинні до 31 грудня 2017 року (а.с. 138 т. 4, а.с.170 т.6);

- ОСОБА_8, що підтверджується копією довіреності від 20 грудня 2016 року, яка чинна до 20 грудня 2019 року (а.с. 6 т.8). Крім того саме ОСОБА_8 підписала та подала апеляційну скаргу від імені ОСОБА_2 19 липня 2017 року (а.с. 68-81 Т. 9, а.с. 90-103 т. 10).

- ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, що підтверджується копією довіреності від 28 вересня 2015 року, яка чинна до 28 вересня 2018 року (а.с. 80-81 т. 4).

Відомості про скасування довіреностей та розірвання договорів про надання безоплатної правової допомоги та представлення інтересів у матеріалах справи відсутні. Зміст довіреностей та договорів про надання безоплатної правової допомоги та представлення інтересів свідчить, що представники ОСОБА_2 серед наданих повноважень мали право підписувати та подавати апеляційні скарги на рішення судів.

Доводи ОСОБА_2 про те, що він протягом тривалого часу перебував у тяжкому фізичному стані, пов'язаному із вчиненням щодо нього кримінального злочину, що унеможливлювало особисте подання апеляційної скарги, суд відхиляє. Оскільки 18 жовтня 2016 року ОСОБА_2 надавав суду пояснення, які ним підписані власноруч (а.с. 185-188, т. 5).

Європейський суд з прав людини вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, 46, ЄСПЛ, від 29 жовтня 2015 року).

Правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито (див. пункти 19 та 20 вище), таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржена ухвала постановлена без додержання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Київської області від 11 жовтня 2017 року без змін.

Суди встановлено, що 10 квітня 2007 року утворено ТОВ "ТД "Камілла" зі статутним фондом 1 000 000 грн, про що зборами учасників вказаного товариства прийнято рішення, оформлене протоколом № 1. 15 травня 2007 року було проведено державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи, про що зроблено реєстраційний запис № 10681020000019860.

У вересні 2007 року та січні-вересні 2008 року прийняті зміни про збільшення статутного фонду ТОВ "ТД "Камілла" з 1 000 000грн. до 3 000 000грн., з 3 000 000грн. до 10 000 000грн. та з 10 000 000грн. до 20 000000грн. відповідно, про що зборами учасників відповідного товариства прийняті рішення, оформлені протоколами № 12-09/2007 від 12 вересня 2007 року, № 17-01/2008 від 17 січня 2008 року і №19-09/2008 від 19 вересня 2008 року.

13 вересня 2007 року, 31 січня 2008 року та 23 вересня 2008 року проведено державну реєстрацію змін до установчих документів з підстав збільшення статутного фонду ТОВ "ТД "Камілла", про що зроблено реєстраційні записи № 10681050001019860, № 10681050002019860 та №10681050003019860, а також, відповідно, і затверджено нові редакції статуту відповідача.

Після внесення змін про збільшення статутного фонду ТОВ "ТД "Камілла", 17 грудня 2014 року проведені загальні збори учасників господарського товариства щодо розгляду заяви ОСОБА_4 про вихід зі складу учасників товариства та про перерозподіл часток учасників у зв'язку зі зміною складу, про що зборами учасників прийнято рішення, оформлене протоколом №02-12/2014.

17 грудня 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла", зареєстрований за № 1491.

Згідно з пункту 1 договору, ОСОБА_4, передав належну йому частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 40% ОСОБА_2, а ОСОБА_7 прийняв цю частку у власність, та зобов'язався сплатити за неї грошову суму в розмірі, в порядку та на умовах викладених у Договорі.

Свідоцтвом ТОВ "ТД "Камілла" від 17 грудня 2014 року підтверджено, що частка учасника ОСОБА_4 сформована у повному обсязі та дорівнює 40%, що становить 8 000 000,00 грн.

14 січня 2015 року реєстраційною дією № 10681050012019860 ОСОБА_17 здійснив переведення на себе частки статутного капіталу ТОВ "ТД Камілла" у розмірі 40%, набутих за договором купівлі-продажу у ОСОБА_4 і таким чином став власником 80% статутного капіталу ТОВ "ТД "Камілла" на загальну суму 16 000 000 грн, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не сплатив ОСОБА_4 грошові кошти за придбану частку (40% в статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла") на протязі 60 календарних днів визначених пунктом 6 договору купівлі-продажу частки, ОСОБА_4 заявою-вимогою (повідомленням) від 05 травня 2015 року сповістив ОСОБА_2 про невиконання зобов'язань в частині перерахування коштів за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла".

05 травня 2015 року між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1 укладений нотаріально посвідчений договір про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" № 1491 від 17 грудня 2014 року та про зміну первісного кредитора на нового.

Повідомленням від 06 травня 2015 року ОСОБА_4 сповіщено ОСОБА_2 про укладений договір про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" № 1491 від 17 грудня 2014 року та про зміну первісного кредитора на нового. Також було проінформовано, що ОСОБА_4 надано майнову поруку за виконання боржником грошового зобов'язання визначеного в пункті 6 частини 2 Основного договору в розмірі 20 000,00 грн.

Повідомленням від 12 травня 2015 року ФОП ОСОБА_1 сповіщено ОСОБА_2 про укладений договір про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" № 1491 від 17 грудня 2014 року та про зміну первісного кредитора на нового, та запропонував ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протягом 3 діб з моменту отримання повідомлення перерахувати на вказаний ним рахунок грошові кошти в сумі 8 000 000,00 грн, які ОСОБА_2 зобов'язався сплатити ОСОБА_4 за придбану частку в статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21 квітня 2016 року у справі № 910/25489/15 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "ТД "Камілла" треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ГУЮ в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району про визнання недійсними рішень, визнання недійсними редакцій статуту та скасування реєстраційних дій, в задоволенні позовних ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення господарського суду м. Києва від 21 квітня 2016 року у справі № 910/25489/15 залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30 червня 2016 року, та постановою Вищого господарського суду України від 12 жовтня 2016 року.

Рішенням господарського суду м. Києва від 01 серпня 2016 року у справі № 910/10255/16 за позовом ОСОБА_20 до ТОВ "ТД "Камілла" про визнання акту недійсним та скасування дій державного реєстратора було задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_20:

- визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ "ТД "Камілла" про збільшення статутного капіталу товариства до 10 000 000,00 грн, оформлених протоколом №17-01/2008 від 17 січня 2008 року;

- визнано недійсним статут ТОВ "ТД "Камілла" в частині збільшення статутного капіталу товариства до 10 000 000,00 грн, оформлених протоколом №17-01/2008 від 17 січня 2008 року;

- скасовано реєстраційну дію вчинену державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Голосіївського районі реєстраційної служби ГТУЮ у м. Києві від 31 січня 2008 № 1068105002019860;

- визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ "ТД "Камілла" про збільшення статутного капіталу товариства до 20 000 000,00 грн, оформлених протоколом № 19-09/2008 від 19 вересня 2008 року;

- визнано недійсним статут ТОВ "ТД "Камілла" в частині збільшення статутного капіталу товариства до 20 000 000,00 грн, оформлених протоколом № 19-09/2008 від 19 вересня 2008 року;

- визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ "ТД "Камілла" про вихід учасника товариства та перерозподіл часток товариства оформлених протоколом №02-12/2014 від 17 грудня 2014 року;

- визнано недійсним статут ТОВ "ТД "Камілла" про вихід учасника товариства та перерозподіл часток товариства оформлених протоколом №02-12/2014 від 17 грудня 2014 року;

- визнано недійсним свідоцтво від 17 грудня 2014 pоку, видане ТОВ "ТД "Камілла";

- стягнуто з ТОВ "ТД "Камілла" на користь ОСОБА_21 судовий збір в сумі 15 158,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Разом із тим, постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 січня 2017 року рішення господарського суду м. Києва від 01 серпня 2016 року у справі № 910/10255/16 скасоване та прийняте нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_21 відмовлено повністю. Постанова Київського апеляційного господарського суду від 26 січня 2017 року у справі № 910/10255/16 залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 13 липня 2017 року.

При задоволенні первісного позову, суд першої інстанції зробив висновок, що відповідно до укладеного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" ОСОБА_4 відчужив, а відповідач у справі ОСОБА_2 набув права на 40% статутного капіталу та взявши на себе зобов'язання на протязі 60 календарних днів оплатити вартість цієї частки в сумі 8 000 000,00 грн не виконав його, тому суд вважав, що вказані кошти в сумі 7 900 000 грн за виключенням 20 000,00 грн як порука ОСОБА_4, повинні бути стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь позивача ФОП ОСОБА_1, який набув таке право шляхом уступки права вимоги ОСОБА_4 на його користь.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову 1 у зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю, суд першої інстанції, із яким погодився апеляційний суд, зробив висновок, що оспорюваний нотаріально посвідчений договір про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" №1491 від 17 грудня 2014 року та про зміну Первісного кредитора на нового за номером 330 не є по своїй суті договором факторингу. Також суд вказав, що ОСОБА_2 не надано доказів того, що даним договором було порушено його права та інтереси.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову 2, суд першої інстанції, із яким погодився апеляційний суд, вказав відомостей про повернення ОСОБА_4 його частки, які підтверджені належними доказами, ні ОСОБА_2 ні ОСОБА_3 не надали. Посилання ОСОБА_3 на рішення Господарського суду м. Києва від 01 серпня 2016 року у справі № 910/10255/16 суд відхилив, у зв'язку із тим, що до розгляду господарської справи № 910/10255/16 не було залучено ні ОСОБА_4, ні ФОП ОСОБА_1, ні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Тому обставини, встановлені в цій справі не можуть бути щодо визнання договору купівлі-продажу частки недійсним.

З висновком суду першої інстанції у частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_1 20 000,00 грн. як невиконання зобов'язання за договором поруки; стягнення з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 7 980 000,00 грн як невиконане зобов'язання за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі, стягнення з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 4 192 000,00 грн інфляційних збитків та стягнення з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 370 189,39 грн - 3% річних від простроченої суми, погодився апеляційний суд, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та узгоджуються з вимогами чинного законодавства.

При скасуванні рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів і ухвалення у цій частині нового рішення, апеляційний суд зробив висновок, що у разі передання подружжям свого майна для здійснення підприємницької діяльності шляхом участі одного з них у створенні господарського товариства це майно належить товариству на праві власності, а подружжя набуває відповідне майнове право, яке реалізується одним із подружжя (засновником) шляхом участі в управлінні товариством, а другий із подружжя набуває право вимоги виплати йому певних сум у разі поділу майна між подружжям. Учасник господарського товариства має право розпорядження належною йому часткою в статутному капіталі товариства без згоди другого подружжя. У зв'язку із чим суд апеляційної інстанції визнав передчасним висновок суду першої інстанції про стягнення грошей з ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_1

Колегія суддів погоджується із цим висновком апеляційного суду з таких підстав.

У разі передання подружжям свого майна для здійснення підприємницької діяльності шляхом участі одного з них у заснуванні господарського товариства це майно належить зазначеному товариству на праві власності, подружжя набуває відповідне майнове право, яке реалізується одним із подружжя (засновником) шляхом участі в управлінні товариством, а друге подружжя набуває право вимоги виплати йому певних сум у разі поділу майна між подружжям. Учасник господарського товариства має право розпорядження належною йому часткою в статутному капіталі товариства без згоди другого подружжя.

Це узгоджується із висновком Верховного Суду України, який викладено у постанові від 03 липня 2013 року у справі №6-61цс13.

Таким чином апеляційний суд обґрунтовано скасував рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року в частині позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ухвалив в цій частині нове рішення, про стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_1

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що не задоволено клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у зв'язку із розглядом його касаційної скарги у справі № 370/1226/15-ц. Оскільки ні в клопотанні, ні в касаційній скарзі не зазначено в чому полягає неможливість розгляду цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення грошових коштів до вирішення розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу судді Апеляційного суду Київської області від 11 жовтня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

Аргумент про незалучення як третю особу ТОВ "ТД "Камілла" суд відхиляє, оскільки рішення у цій справ не створює будь-яких прав та обов'язків для ТОВ "ТД "Камілла".

Стосовно доводів касаційної скарги про те, що під час судового засідання 24 листопада 2017 року в апеляційному суді не була присутня особа, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_3, а також її представник; не задоволено клопотання ОСОБА_2 про проведення експертизи підпису ОСОБА_11 (дружини ОСОБА_4); не досліджено факту надання ОСОБА_11 згоди ОСОБА_4 щодо його поруки, пов'язаної з укладенням договору про відступлення права вимоги ФОП ОСОБА_1; не задоволено клопотання ОСОБА_2 про залучення як третіх осіб нотаріусів, які засвідчували нотаріальні згоди дружин ОСОБА_4 та ОСОБА_2; не залучено нотаріусів, які посвідчували Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" та Договір відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла", то суд вважає за необхідне вказати наступне.

Тлумачення пункту другого частини шостої статті 130, частин першої, другої статті 131 ЦПК України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржених рішень) свідчить, що суд першої інстанції вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі. Сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Клопотання про проведення експертиз та залучення нотаріусів як третіх осіб, були заявлені на стадії апеляційного провадження, без обґрунтування поважності причин, які б унеможливлювали заявити відповідні клопотання у під час провадження у суді першої інстанції. Доказів, які ставили під сумнів відповідні нотаріально посвідчені згоди, і, відповідно, зумовлювали б необхідність проведення відповідних експертиз, а також необхідність залучення нотаріусів як третіх осіб не надано. Згідно статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Щодо аргументу про те, що судом апеляційної інстанції не надано оцінки доводам щодо відсутності доказів, що підтверджують факт передачі від ОСОБА_4 до ФОП ОСОБА_1 документів, що підтверджують наявність права вимоги до ОСОБА_2 слід вказати наступне. Ні ОСОБА_4, ні ФОП ОСОБА_1 не заперечували факт передачі від ОСОБА_4 до ФОП ОСОБА_1 документів, що підтверджують наявність права вимоги до ОСОБА_2

Доводи касаційної скарги зводиться до порушення норм процесуального права, які у розумінні частини третьої статті 411 ЦПК України, не є підставою для скасування оскаржених судових рішень. Оскільки не унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з частиною другою статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.

Оскільки оскаржені судові рішення залишені без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2018 року зупинене виконання рішення апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року до закінчення його перегляду у касаційному порядку. Оскільки оскаржені судові рішення залишені без змін, а скарга без задоволення, тому, на підставі частини третьої статті 436 ЦПК України, виконання рішення апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року слід поновити.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

Касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Київської області від 11 жовтня 2017 року та касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року та рішення апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року залишити без задоволення.