розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Одеської області від 08 вересня 2016 року в складі колегії суддів Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Плавич Н. Д.,

У березні 2015 року фізична особа-підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відшкодування шкоди.

В обґрунтування позовних вимог указував, що 31 грудня 2010 року уклав з Котовською районною державною адміністрацією Одеської області договір оренди Косівського водосховища строком на 25 років для зайняття підприємницькою діяльністю - риболовством. Рішенням господарського суду Одеської області від 11 грудня 2014 року визнано недійсним зазначений договір оренди. 11 лютого 2015 року господарським судом Одеської області видано наказ про зобов'язання позивача звільнити Косівське водосховище, розташоване на території Косівської сільської ради Котовського району Одеської області. Зазначений наказ не було доведено до його відома, тому він продовжував свою підприємницьку діяльність, оскільки у водоймі знаходилась риба, запущена ним у 2008-2013 роках. 28 лютого 2015 року він установив на водосховищі сітки для вилову риби, однак їх разом з рибою зняли відповідачі та знищили. Посилаючись на те, що діями відповідачів йому завдано майнову шкоду, просив стягнути з відповідачів вартість сіток у сумі 85 510 грн та судові витрати.

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 06 квітня 2016 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 вартість 20 нових риболовних сіток розміром по 150 м кожна, 300 штук поплавків та 30 лісок у сумі 85 510 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив із того що позивач довів завдання йому відповідачами майнової шкоди в сумі 85 510 грн.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 08 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами, що знищені відповідачами знаряддя для вилову риби (сітки, поплавки, ліски) належали саме йому, не довів і кількість знаряддя що знищили відповідачі.

У жовтні 2016 року ФОП ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду Одеської області від 08 вересня 2016 року та залишити в силі рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 06 квітня 2016 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що розмір майнової шкоди завданої відповідачами підтверджується наданою ним товарно-транспортною накладною від 17 грудня 2014 року на суму 85 510 грн та витягами з мережі Інтернет про ціну придбаного ним знаряддя для вилову риби, а також не дав оцінки тій обставині, що факт неправомірних дій відповідачів по знищенню його майна підтверджується постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16 липня 2015 року, якою скасовано постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності та іншими доказами, які були надані в суді апеляційної інстанції.

06 жовтня 2016 року суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження в даній справі.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України (1618-15) ), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Підпунктом 4 пункту першого Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

15 січня 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недоведеність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Наведені в касаційних скаргах доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Суди встановили, що ОСОБА_4 з 1992 року є фізичною особою-підприємцем із видом діяльності прісноводне риболовство та роздрібна торгівля з лотків і на ринках.

31 грудня 2010 року Котовська районна державна адміністрація та ФОП ОСОБА_4 уклали договір оренди водного об'єкту загальнодержавного значення (Косіське водосховище на р. Ягорлик), згідно якого ФОП ОСОБА_4 надано у користування на правах оренди терміном на 25 років для рибогосподарських потреб водний об'єкт загальнодержавного значення (Косівське водосховище на р. Ягорлик) площею водного дзеркала 137,6731 га.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11 грудня 2014 року визнано недійсним укладений 31 грудня 2010 року між Котовською районною адміністрацією Одеської області та ФОП ОСОБА_4 договір оренди зазначеного водосховища, розташованого на території Косівської сільської ради Котовського району Одеської області; визнано незаконним та скасовано розпорядження Котовської районної державної адміністрації Одеської області від 21 грудня 2010 року №847/10 "Про надання згоди на передачу в оренду водного об'єкту загальнодержавного значення Косівське водосховище на території Косівської сільської ради". В задоволенні позову про зобов'язання ФОП ОСОБА_4 звільнити водний об'єкт відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03 лютого 2015 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 14 травня 2015 року, рішення господарського суду Одеської області від 11 грудня 2014 року в частині відмови в задоволенні позову про зобов'язання звільнити водний об'єкт скасовано, зобов'язано ФОП ОСОБА_4 звільнити водний об'єкт загальнодержавного значення площею 137,6731 га, розташований на території Косівської сільської ради Котовського району Одеської області.

11 лютого 2015 року господарський суд Одеської області видав наказ про зобов'язання ФОП ОСОБА_4 звільнити водний об'єкт загальнодержавного значення площею 137,6731 га, розташований на території Косівської сільської ради Котовського району Одеської області.

Постановою Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року в задоволенні заяви ФОП ОСОБА_4 про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 14 травня 2015 року відмовлено.

Рішенням Косівської сільської ради від 18 лютого 2015 року №362-УІ "Про надання дозволу громадській організації рибалок - любителів "Оберіг" на охорону водного об'єкту загальнодержавного значення Косівське водосховище", зобов'язано громадську організацію охороняти водний об'єкт загальнодержавного значення площею 137,6731 га, розташований на території Косівської сільської ради Котовського району Одеської області, на період набрання рішенням суду законної сили до передачі об'єкту у постійне користування громади.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2015 року зазначене рішення в справі визнано незаконним та скасовано.

28 лютого 2015 року ОСОБА_4 поставив знаряддя для вилову риби. Близько 21 години відповідачі зняли встановлені позивачем сітки з рибою, доставили на берег та знищили. Дані факти визнані сторонами і не підлягають доказуванню на підставі статті 61 ЦПК України (чинної на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій).

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом,

Звертаючись до суду із позовом, ФОП ОСОБА_4 указував, що саме відповідачі завдали йому майнову шкоду шляхом знищення його знаряддя для вилову риби. Доказом розміру майнової шкоди вважав товарно-транспортну накладну від 17 грудня 2014 року, відповідно до якої він придбавав це знаряддя на суму 85 510 грн та витяги з мережі Інтернет про ціну на вказане знаряддя.

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач, надаючи докази вартості знаряддя придбаного для вилову риби, не довів, що знаряддя (сітки, поплавки, ліски), які зняли відповідачі, належать саме йому, як не довів і кількість знищеного відповідачами знаряддя.

Доводи касаційної скарги про те, що доказом неправомірних дій відповідачів є постанова Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16 липня 2015 року, не заслуговують на увагу, оскільки цією постановою скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення від 25 травня 2015 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності у зв'язку з порушенням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не взяв до уваги лист Департаменту економічного розвитку і торгівлі Обласної державної адміністрації від 23 березня 2015 року про те, що будь-які дії, які порушують право користування ФОП ОСОБА_9, є незаконними, не заслуговують на увагу, оскільки зазначений лист носить інформаційний характер і не є доказом завдання майнової шкоди позивачу.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.