Верховний Суд
Постанова
Іменем України
25 квітня 2018 року
м. Київ
справа № 381/3844/15-ц
провадження № 61-9568св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Крата В. І. (суддя - доповідач), Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", яка підписана представником ОСОБА_3, на заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2016 року у складі судді: Бутенка В. О. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 12 липня 2016 року у складі суддів: Олійника В. І., Данілова О. М., Сліпченка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду із позовом про стягнення заборгованості. Позовна заява мотивована тим, що 07 липня 2012 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 був укладений договір, згідно якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 2 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідно до умов договору позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умовах, передбачених договором. У зв'язку із порушеннями зобов'язань за кредитним договором станом на 30 червня 2015 року утворилась заборгованість - 4 850,23 грн, яку позивач просив стягнути.
Заочним рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 12 липня 2016 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 07 липня 2012 року у розмірі 3 700,23 грн. При ухваленні рішення суди зробили висновок, що несплачені платежі до звернення кредитора до суду підлягають стягненню в межах позовної давності по кожному із платежів.
У вересні 2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк" подало касаційну скаргу, у якій просило змінити заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 12 липня 2016 року в частині відмови у задоволенні позову. При цьому посилалося на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. На обґрунтування касаційної скарги вказувало, що відповідачем не заявлялось клопотання суду про застосування позовної давності, оскільки відповідач не приймав участі у суді першої інстанції, тому суд першої інстанції не правильно застосував статтю 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що 07 липня 2012 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 був укладений договір, на підставі якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 2 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
01 листопада 2016 року від ОСОБА_4 надійшла заява про прискорення розгляду справи у зв'язку зі смертю батька - ОСОБА_5. До заяви додано свідоцтво про смерть згідно якого ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
У частині першій статті 37 ЦПК (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених рішень) встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
По своїй суті процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу відповідного суб'єкта, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього. Підставами процесуального правонаступництва можуть бути лише юридичні факти, які виникли під час судового провадження у справі, а не до його початку.
ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до померлої особи, правоздатність якої на час пред'явлення позову припинилась. Тому позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до померлого ОСОБА_2 не підлягав розгляду в суді в порядку цивільного судочинства і провадження підлягало закриттю на підставі пункту першого частини першої статті 205 ЦПК (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених рішень).
За правилами частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Керуючись статтями 255, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.
Заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 12 липня 2016 року скасувати.
Провадження у цивільній справі № 381/3844/15-ц за позовом публічного акціонерного товариство комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.
З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2016 року та ухвала апеляційного суду Київської області від 12 липня 2016 року втрачають законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
М. Є. Червинська
Н. О. Антоненко
В. І. Журавель
В. І. Крат
В. П. Курило