відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова група "Пан Курчак", товариство з обмеженою відповідальністю "СВБ-А", приватне акціонерне товариство "Просто-страхування",

представник товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова група "Пан Курчак" - Тратніков Ярослав Вікторович,

представник приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" - Синюк Станіслав Леонідович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова група "Пан Курчак" на постанову апеляційного суду Волинської області від 18 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Русинчука М. М., Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.,

У березні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова група "Пан Курчак" (далі - ТОВ "Агропромислова група "Пан Курчак"), товариства з обмеженою відповідальністю "СВБ-А" (далі - ТОВ "СВБ-А"), приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (далі - ПрАТ "Просто-страхування") про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що належний йому на праві власності автомобіль "Ауді", номерний знак НОМЕР_1, він передав у користування ОСОБА_8, який 5 жовтня 2015 року у с. Дачне Ківерцівського району Волинської області, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не надав перевагу у русі автомобілю "Фольксваген", номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_9, унаслідок чого відбулось зіткнення цих транспортних засобів.

Під час очікування працівників поліції для оформлення цієї дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) на транспортний засіб "Фольксваген" здійснив наїзд автомобіль "Джилі", номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_10, який перебував у стані алкогольного сп'яніння. Унаслідок цього відбулось зіткнення автомобіля "Фольксваген" з його автомобілем "Ауді", чим йому спричинено майнову шкоду у розмірі 50 655 грн.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 листопада 2015 року ОСОБА_8, який керував його автомобілем, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 листопада 2015 року ОСОБА_10, який керував автомобілем "Джилі", визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124, частиною першою статті 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400 грн.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 листопада 2015 року провадження у справі щодо ОСОБА_9, який керував автомобілем "Фольксваген", закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

З 1 квітня 2014 року ОСОБА_10 по переведенню з ТОВ "СВБ-А" був прийнятий на роботу до ТОВ "Агропромислова група "Пан Курчак", наказом товариства від 4 березня 2015 року його призначено відповідальним за службовий автомобіль "Джилі", придбаний 28 лютого 2015 року товариством у ТОВ "СВБ-А" на підставі договору купівлі-продажу. Подорожній лист від 5 жовтня 2015 року на транспортний засіб "Джилі" виданий ОСОБА_10 на маршрут: м. Луцьк по місту, Несвіч, Луцьк, Рожище, з часом прибуття - 20 год. та часом вибуття 8 година.

Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 24 лютого 2015 року виданий ПрАТ "Просто-страхування" ТОВ "СВБ-А", як власнику транспортного засобу "Джилі".

На час вчинення ДТП ОСОБА_10 перебував у трудових відносинах з ТОВ "Агропромислова група "Пан Курчак", а цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Джилі" застрахована лише ТОВ "СВБ-А". Унаслідок протиправних дій ОСОБА_10, який керував автомобілю "Джилі", йому також була спричинена моральна шкода.

З урахуванням викладеного ОСОБА_4 просив суд стягнути солідарно з ТОВ "Агропромислова група "Пан Курчак" та ТОВ "СВБ-А" на його користь 50 655 грн на відшкодування майнової шкоди, стягнути з ТОВ "Агропромислова група "Пан Курчак" на його користь 10 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 вересня 2017 року у складі судді Пушкарчук В. П. у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних доказів вини працівника ТОВ "Агропромислова група "Пан Курчак" - ОСОБА_10, які б вказували на неправомірність його дій, унаслідок яких виникла ДТП, де було спричинено механічні пошкодження автомобілю "Ауді", належного ОСОБА_4 на праві приватної власності.

Постановою апеляційного суду Волинської області від 18 грудня 2017 року апеляційна скарга ОСОБА_4 задоволена частково, рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позову до ТОВ "Агропромислова група "Пан Курчак" скасовано. Позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Агропромислова група "Пан Курчак" на користь ОСОБА_4 50 655 грн на відшкодування майнової шкоди та 1 тис. грн на відшкодування моральної шкоди. У решті рішення залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки шкода, завдана майну позивача у результаті винних дій працівника товариства, що підтверджено належними та допустимими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку, то відшкодувати шкоду має роботодавець - ТОВ "Агропромислова група "Пан Курчак". З урахуванням глибини та тривалості моральних страждань позивача, якому була спричинена майнова шкода, та враховуючи принцип розумності, виваженості та справедливості, з ТОВ "Агропромислова група "Пан Курчак" на користь ОСОБА_4 стягнено моральну шкоду.

У касаційній скарзі ТОВ "Агропромислова група "Пан Курчак" просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що стягнення лише з товариства майнової шкоди на користь позивача є незаконним, оскільки страховик відповідає за заподіяну шкоду у межах ліміту відповідальності, а страхувальник сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 листопада 2015 року встановлено, що ДТП сталося між автомобілем ТОВ "Агропромислова група "Пан Курчак" "Джилі" та транспортним засобом "Фольксваген", проте не встановлено причинного зв'язку між вказаною ДТП та шкодою, яка була завдана автомобілю позивача "Ауді", будь-які документально підтверджені докази про наявність такого причинного зв'язку відсутні.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

У статтях 1166, 1188 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом установлено, що відповідно до матеріалів розслідування ДТП та показань свідків після першої ДТП, яка відбулась між автомобілями "Фольксваген" та "Ауді", транспортний засіб позивача зазнав незначних механічних пошкоджень. Проте після зіткнення автомобілів "Джілі" та "Фольксваген", який у свою чергу зіткнувся з транспортним засобом "Ауді", автомобіль отримав механічні пошкодження, зафіксовані у довідці відділу Державної автомобільної інспекції Ківерцівського, Луцького та Рожищенського районів управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області від 6 жовтня 2015 року.

Апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що схемою розташування автомобілів після другої ДТП, складеної працівниками відділу Державної автомобільної інспекції Ківерцівського, Луцького та Рожищенського районів управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, фотознімками пошкоджених автомобілів з місця ДТП підтверджено, що між автомобілями "Фольксваген" та "Ауді" відсутня будь-яка відстань.

Отже апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що характер і локалізація механічних пошкоджень автомобіля "Ауді" у сукупності наявних у матеріалах справи доказів та пояснень експерта-трасолога дають підстави для висновку, що усі пошкодження автомобіля позивача виникли унаслідок другої ДТП, яка сталася з вини працівника ТОВ "Агропромислова група "Пан Курчак" - ОСОБА_10

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових ) обов'язків.

Отже відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 28 січня 2015 року № 6-229 цс 14.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов правильного висновку про те, що оскільки шкода завдана майну позивача у результаті винних дій працівника відповідача, то відшкодувати шкоду має ТОВ "Агропромислова група "Пан Курчак".

Крім того, у правовідносинах з відшкодування шкоди діє презумпція завдавача шкоди, а ТОВ "Агропромислова група "Пан Курчак" "Джилі" вину свого працівника у ДТП не спростувало (статті 10, 60 ЦПК України 2004 року, стаття 1187 ЦК України).

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду щодо стягнення моральної шкоди, розмір якої було визначено з урахуванням глибини та тривалості моральних страждань позивача, якому була спричинена майнова шкода, та враховуючи принцип розумності, виваженості і справедливості.

Доводи касаційної скарги про те, що стягнення лише з товариства майнової шкоди на користь позивача є незаконним, оскільки страховик відповідає за заподіяну шкоду у межах ліміту відповідальності, а страхувальник сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, безпідставні, оскільки позивачу як потерпілому належить право вимоги у двох видах зобов'язань, деліктному та договірному. Особа, якій завдано матеріальну шкоду, вільно обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоду, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоду, застрахувала свою цивільну відповідальність, з вимогою про виплату страхового відшкодування. Отже, право позивача, як потерпілого, на відшкодування шкоди ТОВ "Агропромислова група "Пан Курчак" "Джилі" є абсолютним.

Зазначені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 23 грудня 2015 року № 6-2587 цс 15, від 20 січня 2016 року № 6-2808 цс 15.

Посилання касаційної скарги на те, що не встановлено причинного зв'язку між ДТП за участю автомобілів "Фольксваген" і "Джилі" та шкодою, яка була завдана автомобілю позивача "Ауді", будь-які документально підтверджені докази про наявність такого причинного зв'язку відсутні, є переоцінкою доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. При цьому апеляційним судом чітко встановлено причинно-наслідковий зв'язок між зазначеним ДТП і майновою шкодою позивача, що товариством не спростовано.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

При цьому, згідно з частиною третьою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.