розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Кар Рентал Україна" і ОСОБА_3, який діє через представника ОСОБА_4, на рішення Апеляційного суду м. Києва від 16 серпня 2016 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Іванченка М. М., Рубан С. М.,

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У липні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кар Рентал Україна" (далі - ТОВ "Кар Рентал Україна") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів.

Позовна заява мотивована тим, що 25 квітня 2015 року між товариством і ОСОБА_3 було укладено договір прокату автомобіля, за умовами якого останньому передано у володіння і тимчасове користування автомобіль Infiniti FX-37, номерний знак НОМЕР_1, строком на три дні. На виконання умов цього договору ОСОБА_3 сплатив встановлений тариф за прокат, вніс заставу у розмірі 47 000,00 грн та зобов'язався повернути автомобіль 28 квітня 2015 року.

26 квітня 2015 року з вини ОСОБА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено наданий у користування автомобіль Infiniti FX-37, номерний знак НОМЕР_1.

Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу від 11 червня 2015 року, зробленого Українською універсальною біржею "Капітал", вартість матеріального збитку, завданого внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, становить 580 970,32 грн.

На підставі вказаного та з урахуванням внесеної ОСОБА_3 застави у розмірі 47 000,00 грн, ТОВ "Кар Рентал Україна" просило суд стягнути з ОСОБА_3 збитки, завдані пошкодженням автомобіля, у розмірі 533 970,32 грн, збитки, завдані простоєм автомобіля, у розмірі 334 170,00 грн та штраф у розмірі 800 грн, що передбачено у пункті 3.3 договору прокату автомобіля.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року у складі судді Сухомлінова С. М. позов ТОВ "Кар Рентал Україна" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ "Кар Рентал Україна" кошти у розмірі 868 940,32 грн та судові витрати у розмірі 3 654,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що умовами договору прокату автомобіля передбачено, що наймач зобов'язаний використовувати автомобіль за цільовим призначенням, не допускати його ушкоджень та несе повну матеріальну відповідальність за будь-який збиток, завданий наймодавцю. Встановивши, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини наймача, тобто відповідача, було пошкоджено автомобіль позивача, суд дійшов висновку, що завдані збитки підлягають відшкодуванню.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 16 серпня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ "Кар Рентал Україна" збитки, завдані вчиненням нікчемного правочину у розмірі 533 970,32 грн та судовий збір у розмірі 3 654,00 грн.

У задоволенні інших позовних вимог ТОВ "Кар Рентал Україна" відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що укладений сторонами договір прокату автомобіля не було нотаріально посвідчено, отже, сторонами не дотримано форми цього договору, тому він відповідно до частини першої статті 220 ЦК України є нікчемним і не створює юридичних наслідків. При цьому згідно зі статтею 216 ЦК України відповідач повинен відшкодувати позивачу завдані збитки й не підлягають стягненню вартість простою і штраф.

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ "Кар Рентал Україна", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що між сторонами був укладений договір прокату і законодавство не містить вимоги щодо обов'язково нотаріального посвідчення цього договору, тому сторонами при його укладенні були дотримані вимоги щодо форми правочину, оскільки його укладено у письмовій формі. Крім того, цей договір був спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених його змістом.

Оскільки шкоди майну товариства було завдано з вини відповідача, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ця шкода підлягає відшкодуванню за рахунок особи, яка завдала цю шкоду.

Питання нікчемності або дійсності договору прокату в суді першої інстанції не розглядалося, тому апеляційний суд безпідставно вирішив питання щодо встановлення нікчемності цього договору.

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог ТОВ "Кар Рентал Україна" скасувати і ухвалити у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно стягнув відшкодування на користь позивача, оскільки ТОВ "Кар Рентал Україна" не є власником автомобіля, переданого у користування, а тому і не має права на отримання цього відшкодування.

Крім того, не пред'явлення позивачем вимог до страховика, за наявності підстав для отримання страхового відшкодування, є підставою для відмови в задоволенні позову до особи, яка завдала цю шкоду.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У березні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Касаційні скарги ТОВ "КарРентал Україна" і представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4підлягають залишенню без задоволення.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини третьої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, тому підстав для його скасування немає.

Суд установив, що 01 березня 2015 року між ТОВ "КарРентал Україна" і ОСОБА_5 у простій письмовій формі було укладено договір найму (оренди) автомобіля, за умовами якого останній передав товариству у тимчасове володіння і користування автомобіль Infiniti FX-37, номерний знак НОМЕР_1. Згідно з пунктом 1.4. цього договору автомобіль здається в найм, зокрема, для надання в прокат, суборенду.

25 квітня 2015 року між ТОВ "КарРентал Україна" і ОСОБА_3 було укладено договір прокату автомобіля, за умовами якого позивач передав відповідачу у тимчасове володіння і користування автомобіль Infiniti FX-37, номерний знак НОМЕР_1, строком на три дні, а саме до 28 квітня 2015 року, за що відповідач сплатив кошти у розмірі 11 421,00 грн та вніс заставу у розмірі 47 000,00 грн.

26 квітня 2015 року з вини ОСОБА_3, що підтверджується постановою старшого слідчого Голосіївського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ в м. Києві від 07 липня 2015 року, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль Infiniti FX-37, номерний знак НОМЕР_1,

Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу від 11 червня 2015 року, зробленого Українською універсальною біржею "Капітал", вартість матеріального збитку завданого ТОВ "КарРентал Україна" внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, становить 580 970,32 грн.

Відповідно до статті 787 ЦК України за договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк.

Однією із особливих рис договору прокату є те, що об'єктом договору прокату може бути лише рухома річ, крім транспортних засобів, щодо яких ЦК України (435-15) містить окремі положення. Як правило, об'єкт договору прокату використовується для задоволення побутових невиробничих потреб.

Отже, найм (оренда) транспортного засобу виділяється в окремий різновид договору найму, виходячи із особливостей його об'єкта, яким є повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо (частина перша статті 798 ЦК України).

У частині другій статті 799 ЦК України визначено, що договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до статті 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Частиною першою статті 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно з частиною другою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, встановивши, що сторонами не дотримано вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору прокату автомобіля від 25 квітня 2015 року, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що цей договір не створює для сторін договору прав і обов'язків та кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Згідно з частиною другою статті 216 ЦК України якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Оскільки транспортний засіб був переданий відповідачу на підставі нікчемного правочину, апеляційний суд обґрунтовано вважав, що він на підставі частини першої статті 216 ЦК України повинен відшкодувати позивачу збитки, завдані пошкодженням автомобіля Infiniti FX-37, номерний знак НОМЕР_1, а позивач на підставі частини другої статті 216 ЦК України повернути відповідачу отриманий завдаток у розмірі 47 000,00 грн.

На підставі вказаного, апеляційний суд дійшов правильного висновку про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ "Кар Рентал Україна" завдані збитки у розмірі 533 970,32 грн.

Доводи касаційної скарги представника ОСОБА_3, що ТОВ "Кар Рентал Україна" не є власником автомобіля, а тому не має права на отримання відшкодування, на правильність висновків суду не впливають, оскільки товариство в цьому випадку є стороною нікчемного правочину, а тому відповідно до частини другою статті 216 ЦК України має право на таке відшкодування.

Також безпідставними є доводи ОСОБА_3, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Infiniti FX-37, номерний знак НОМЕР_1, був застрахований, а тому саме страховик повинен відшкодувати завдану шкоду, є безпідставними, оскільки особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 цього Кодексу). Крім того, відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постановах: від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-725цс16, право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним.

Доводи касаційної скарги ТОВ "Кар Рентал Україна", що між сторонами укладено договір прокату, а тому положення параграфу 5 Глави 58 ЦК України (435-15) до нього не застосовуються, є безпідставними, оскільки лише те, що цей договір містить назву "прокат" не дає підстави вважати, що на ці правовідносини поширюються спеціальні положення параграфу 2 глави 58 "Прокат".

Так, глава 58 ЦК України (435-15) "Найм (оренда)" розташована за таким принципом: спочатку визначаються загальні положення, які поширюються на всі види договорів найму, як то передача речі у користування, якість речі, строк договору найму, права та обов'язки сторін, а потім - спеціальні правила, які стосуються лише окремого різновиду договору найму (прокат, оренда транспортних засобів, найм будівлі або іншої капітальної спори, лізинг). Зазначені окремі договори найму (оренди) регулюються спеціальними нормами глави 58, загальні положення про найм (оренду) застосовуються до них субсидіарно, якщо спеціальними правилами не встановлено інше.

У силу статті 787 ЦК України за договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк.

Однією із особливих рис договору прокату є те, що об'єктом договору прокату може бути лише рухома річ, крім транспортних засобів, щодо яких ЦК містить окремі положення. Як правило, об'єкт договору прокату використовується для задоволення побутових невиробничих потреб.

Також безпідставним є твердження заявника, що апеляційний суд не мав права вирішувати питання про визнання нікчемності договору прокату автомобіля, оскільки позивачем пред'явлено позов про стягнення коштів за цим договором, тому суд повинен вирішити питання щодо дійсності цього правочину. Крім того, цей правочин є недійсним в силу закону, тому визнання його недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому його відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційні скарги - без задоволення, оскільки доводи касаційних скарг висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Кар Рентал Україна" і ОСОБА_3, який діє через представника ОСОБА_4, залишити без задоволення.