розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Дасті" на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2016 року у складі судді Чаплицького В. В. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 19 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Кравця Ю. І., Журавльова О. Г., Комлевої О. С.,

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У липні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Дасті" (далі - ТОВ "Компанія "Дасті") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту.

Позовна заява мотивована тим, що 18 грудня 2012 року між публічним акціонерним товариством "Імексбанк" (далі - ПАТ "Імексбанк") та ОСОБА_4 укладено договір про надання кредиту, за умовами якого позичальник отримав овердрафт з максимальною сумою заборгованості у розмірі 43 тис. грн на строк до 17 грудня 2015 року зі сплатою 19,00 % річних.

21 листопада 2014 року на підставі договору про відступлення прав вимоги ПАТ "Імексбанк" відступило, а товариство з обмеженою відповідальністю "Фрегат" (далі - ТОВ "Фрегат") прийняло право вимоги по усім кредитним договорам укладеним між банком та фізичними особами, у тому числі за договором про надання кредитувід 18 грудня 2012 року, укладеним з ОСОБА_4

26 грудня 2014 року між ПАТ "Імексбанк", ТОВ "Фрегат" та ТОВ "Компанія "Дасті" укладено договір про заміну сторони в зобов'язанні, за умовами якого здійснено заміну сторони договору про відступлення прав вимоги від 21 листопада 2014 року, а саме замінено кредитора з ТОВ "Фрегат" на ТОВ "Компанія "Дасті".

Позичальник взяті на себе зобов'язання не виконував, на вимоги не реагував, унаслідок чого станом на 24 червня 2016 року виникла заборгованість за договором про надання кредитуу розмірі 40 253 грн 62 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту у розмірі 16 785 грн 55 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 5 009 грн 45 коп.; заборгованість по комісії у розмірі 9 758 грн 62 коп.; заборгованість за штрафними санкціями у розмірі 8 700 грн.

З урахуванням викладеного ТОВ "Компанія "Дасті" просило суд стягнути з ОСОБА_4 на користь товариства заборгованість за договором про надання кредиту від 18 грудня 2012 року у розмірі 40 253 грн 62 коп.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21 липня 2016 року відкрито провадження у вищевказаній справі.

У жовтні 2016 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - звернулася до суду першої інстанції з клопотанням про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду у господарській справі за позовом ПАТ "Імексбанк" до ТОВ "Фрегат", ТОВ "Компанія "Дасті", третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання договору про відступлення прав вимоги від 21 листопада 2014 року та договору про заміну сторони в зобов'язанні від 26 грудня 2014 року недійсними; за зустрічним позовом ТОВ "Компанія "Дасті" до ПАТ "Імексбанк", треті особи: ТОВ "Фрегат", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання правочину дійсним та визнання права власності.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2016 року клопотання представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - про зупинення провадження у справі задоволено. Провадження у справі за позовом ТОВ "Компанія "Дасті" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ПАТ "Імексбанк" до ТОВ "Компанія "Дасті", ТОВ "Фрегат", третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання недійсними договорів та застосування наслідків недійсності договору; за зустрічним позовом ТОВ "Компанія "Дасті" до ПАТ "Імексбанк", треті особи: ТОВ "Фрегат", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання правочину дійсним та визнання права власності.

Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості за договором про надання кредиту від 18 грудня 2012 року, укладеним між ПАТ "Імексбанк" та ОСОБА_4 ПАТ "Імексбанк" передало право вимоги ТОВ "Фрегат", яке було замінено на ТОВ "Компанія "Дасті". Предметом позову у господарській справі є вирішення питання щодо дійсності договору про відступлення права вимоги від 21 листопада 2014 року, укладеного між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "Фрегат", й договору про заміну сторони у зобов'язанні від 26 грудня 2014 року, укладеного між ПАТ "Імексбанк", ТОВ "Фрегат" та ТОВ "Компанія "Дасті". Отже, правильність вирішення цієї справи залежить від вирішення зазначеної господарської справи.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19 квітня 2017 року апеляційна скарга ТОВ "Компанія "Дасті" відхилена, судове рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що вирішення господарським судом справи за позовом ПАТ "Імексбанк", а саме питання щодо визнання договору про відступлення права вимоги та договору про заміну сторони у зобов'язанні недійсними, буде мати значення для вирішення справи за позовом ТОВ "Компанія "Дасті" про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту, оскільки фактично вирішується питання, чи є ТОВ "Компанія "Дасті" належним позивачем.

У касаційній скарзі ТОВ "Компанія "Дасті" просить оскаржувані судові рішення скасувати й направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості з ОСОБА_4 за договором про надання кредиту від 18 грудня 2012 року, який обґрунтовано невиконанням відповідачем умов кредитного договору, факт укладення цього договору сторонами не оспорюється. У господарській справі за позовом ПАТ "Імексбанк" предметом є дійсність укладеного між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "Фрегат" договору про відступлення права вимоги від 21 листопада 2014 року й договору про заміну сторони у зобов'язанні від 26 грудня 2014 року, укладеного між ПАТ "Імексбанк", ТОВ "Фрегат" та ТОВ "Компанія "Дасті", тобто спір, який не впливає на обов'язок відповідача, як позичальника за кредитним договором сплачувати кредит. Отже, судами не наведено фактичних обставин, які б були достатніми для зупинення провадження у справі, а формально розглянуто клопотання представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - про зупинення провадження у справі, так як таке зупинення суперечить принципу ефективності судового процесу, направленого на недопущення затягування розгляду справи.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У березні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України 2004 року у разі неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, суд зобов'язаний зупинити провадження у цій справі.

Визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 201 ЦПК України 2004 року, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 4 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Згідно з частиною першою статті 157 ЦПК України 2004 року суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (475/97-ВР) , визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції").

Відповідно до частини першої статті 179 ЦПК України 2004 року предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У справі, яка розглядається, за позовом ТОВ "Компанія "Дасті" предметом спору є стягнення заборгованості з ОСОБА_4 за договором про надання кредиту від 18 грудня 2012 року, який обґрунтовано невиконанням відповідачем умов кредитного договору.

Підставою для зупинення провадження у цій справі став факт розгляду господарським судом справи за позовом ПАТ "Імексбанк" про визнання договору про відступлення права вимоги від 21 листопада 2014 року, укладеного між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "Фрегат", та договору про заміну сторони у зобов'язанні від 26 грудня 2014 року, укладеного між ПАТ "Імексбанк", ТОВ "Фрегат" та ТОВ "Компанія "Дасті", недійсними.

Проте, суди у порушення вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України 2004 року, зазначивши конкретну іншу господарську справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, не проаналізували предмети та підстави спорів у справах і не вказали обставини, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про те, що наявність спору у господарській справі про визнання недійсними договору про відступлення права вимоги та договору про заміну сторони у зобов'язанні виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими ТОВ "Компанія "Дасті" обґрунтовувало свої вимоги, та можливість встановлення підстав для стягнення з відповідача, як позичальника, заборгованості за договором про надання кредиту.

Крім того, зупинивши провадження у справі, суд порушив право позивача на розумні строки розгляду справи.

Ураховуючи викладене, суди у порушення частини першої статті 157, пункт 4 частини першої статті 201 ЦПК України 2004 року, формально розглянули клопотання представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - про зупинення провадження у справі, оскільки таке зупинення суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи й перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.