Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), ВисоцькоїВ. С., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідач -ОСОБА_6,

представник відповідача - ОСОБА_7,

відповідач - ОСОБА_8,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 листопада 2017 року в складі суддів: Фединяка В. Д., Матківського Р. Й., Томин О. О.,

Відповідно до пункту 4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_6 про визнання права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом.

Позовна заява мотивована тим, що вона та спадкодавець ОСОБА_9 з 1994 року проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі. За спільні кошти вони перебудовували квартиру на АДРЕСА_1 з нежитлового приміщення в житлове. На даний час вона проживає в цій квартирі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер, після смерті останнього відкрилась спадщина за законом на квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2014 року встановлено факт проживання однією сім'єю без укладення шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_9 з 1 січня 2004 року до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідачі не цікавились станом здоров'я ОСОБА_9, не надавали матеріальної допомоги на його лікування.

Оскільки вона протягом спільного життя з ОСОБА_9 опікувалася ним, матеріально забезпечувала та надавала допомогу спадкодавцеві, який через тяжку хворобу був у безпорадному стані, вважала, що має право нарівні з відповідачами успадковувати майно ОСОБА_9 як спадкоємець першої черги.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 9 жовтня 2017 року в складі судді Пастернак І. А. позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_4 право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем доведено факт проживання разом зі спадкодавцем однією сім'єю понад п'ять років. Змінюючи черговість спадкування, суд взяв до уваги фізичний стан спадкодавця, його вік та інші обставини, які є підставою для застосування частини другої статті 1259 ЦК України.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 листопада 2017 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2014 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що судом першої інстанції неправильно застосовні положення частини другої статті 1259 ЦК України, що призвело до неправильного вирішення спору.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції, не встановивши при цьому порушень, допущених останнім.

У лютому 2018 року ОСОБА_6 подав відзив на касаційну скаргу, зазначаючи, що рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, тому підстав для його скасування немає.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_9, після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно - квартиру АДРЕСА_1.

Згідно з даними, які містяться у довідці Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори від 22 травня 2017 року № 1214/02-14, за заявами сторін заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_9 Заповітного розпорядження щодо належного йому майна ОСОБА_9 не залишив.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємцям). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини першої статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно зі статтею 1261 ЦК України (435-15) у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 1264 ЦК України (435-15) у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2014 року встановлено факт проживання однією сім'єю без укладення шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_9 з 1 січня 2004 року до ІНФОРМАЦІЯ_1, отже ОСОБА_4 є спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_9 Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 листопада 2014 року рішення суду першої інстанції в цій частині залишено без змін.

Частиною другою статті 1259 ЦК України встановлено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Застосування наведеної норми вимагає доведення позивачем: 1) факту опікування, матеріального забезпечення спадкодавця протягом тривалого часу; 2) перебування спадкодавця в безпорадному стані, тобто стані, зумовленому похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли особа не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

ОСОБА_9 помер у віці 49 років, що за загальним правилом не є похилим віком для чоловіків (класифікація Всесвітньої організації охорони здоров'я).

Отже, оскільки ОСОБА_6 не був особою похилого віку, а доказів неможливості ним самостійно забезпечити умови свого життя, потреби в постійному сторонньому догляді, допомоги та піклуванні, тривалості надання позивачем допомоги матеріали справи не містять, у суду першої інстанції були відсутні підстави для застосування положень частини другої статті 1259 ЦК України та задоволення позовних вимог.

Касаційний суд вважає доводи касаційної скарги ОСОБА_4 про те, що спадкодавець був у безпорадному стані у зв'язку із тяжкою хворобою, не міг самостійно забезпечити умови свого життя і потребував стороннього догляду, допомоги та піклування безпідставними, оскільки до дня смерті спадкодавець перебував у трудових відносинах, отримував заробітну плату. Періодичне обстеження стану здоров'я протягом 2005-2010 років не підтверджує безпорадного стану спадкодавця, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.