Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - комунальне підприємство "Харківводоканал",

відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу комунального підприємства "Харківводоканал" на рішення апеляційного суду Харківської області від 24 січня 2017 рокуу складі колегії суддів: Бровченка І. О., Бурлака І. В., Швецової Л. А.,

01 березня 2016 року комунальне підприємство "Харківводоканал" (далі - КП "Харківводоканал")звернулося до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального водопостачання та водовідведення.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, яким відкрито абонентський особовий рахунок. Відповідачі тривалий час не сплачують за надані їм послуги і допустили заборгованість за період з 2008 року по 29 лютого 2016 року у сумі 10 079,66 грн.

КП "Харківводоканал"просило стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 жовтня 2008 року по 31 січня 2016 року у розмірі 5 769,17 грн; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 січня 2012 року по 31 січня 2016 року у розмірі 2 625,54 грн; індекс інфляції - 1 511,59 грн; 3% річних від простроченої суми - 173,36 грн.

Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 18 липня 2016 року у складі судді Малихіна О. Р. позовні вимоги КП "Харківводоканал" до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального водопостачання та водовідведення задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь КП "Харківводоканал" за надані послуги за період з 01 березня 2013 року по 29 лютого 2016 року заборгованість в сумі 6 322,31 грн.

Вирішено питання про розподіл судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було порушено право КП "Харківводоканал" на отримання щомісячної плати за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення. Керуючись статтею 257 Цивільного кодексу України, позовні вимоги КП "Харківводоканал" виходять за межі позовної давності, а тому судом першої інстанції враховано заборгованість з 01 березня 2013 року по 29 лютого 2016 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_6 оскаржила його в апеляційному порядку.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 24 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково.

Рішення Московського районного суду міста Харкова від 18 липня 2016 року змінено.

Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь КП "Харківводоканал" за надані послуги за період з 01 березня 2013 року по 29 лютого 2016 року заборгованість в сумі 2 431,53 грн.

В іншій частині рішення Московського районного суду міста Харкова від 18 липня 2016 року залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судового збору.

Рішення суду апеляційної інстанції в частині змінення рішення Московського районного суду міста Харкова від 18 липня 2016 року мотивоване тим, що судом першої інстанції враховані не всі платежі, які були здійснені ОСОБА_6 в рахунок погашення заборгованості за надані послуги, а тому сума заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення становить 1 176,04 грн, інфляційні витрати 1 129,95 грн, три відсотки річних - 125,54 грн.

13 лютого 2017 року КП "Харківводоканал" через засоби поштового звязку подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду Харківської області від 24 січня 2017 року та повернути справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про зменшення розміру заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення при цьому не посилаючись на норми процесуального права.

Мотивувальна частина рішення суду апеляційної інстанції не містить посилань, які саме платежі (не зазначені номери та дати платіжних документів) здійснено відповідачами на погашення заборгованості за період з 01 березня 2013 року по 29 лютого 2016 року, тобто чи мають відношення такі платежі до предмету спору або вони сплачені за послуги, що надавалися у інший період часу.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом КП "Харківводоканал" до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального водопостачання та водовідведення, за касаційною скаргою КП "Харківводоканал" на рішення апеляційного суду Харківської області від 24 січня 2017 року.

Витребувано зазначену справу (№ 3643/2331/16-ц) з Московського районного суду міста Харкова.

Надіслано копії касаційної скарги особам, які беруть участь у справі, й установлено їм строк для подачі заперечень на касаційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

26 квітня 2017 року справа № 3643/2331/16-ц за позовом КП "Харківводоканал" до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального водопостачання та водовідведення надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Відповідно до розділу 6 "Прикінцеві положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , цей Закон набирає чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) (Відомості Верховної Ради України, 2016 року, № 31, стаття 545), опублікованим у газеті "Голос України".

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду № 2 від 30 листопада 2017 року (v0002780-17) "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду", визначено днем початку роботи Верховного Суду 15 грудня 2017 року.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У березні 2018 року справу передана до Верховного Суду.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_5 та

ОСОБА_6 проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, та є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, яким відкрито абонентський особовий рахунок.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 1 частини другої статті 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначено, що споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою наданих послуг у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 утворилась заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01 березня 2013 року по 29 лютого 2016 року у сумі 9 986,24 грн, з яких сплачено 8 810,20 грн, що підтверджується наданими розрахунками КП "Харківводоканал".

Таким чином, у відповідачів за надані КП "Харківводоканал" послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01 березня 2013 року по 29 лютого 2016 року заборгованість становить 1 176,04 грн.

У звязку з неналежним виконанням відповідачами зобовязань з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, інфляційні витрати становлять 1 129,95 грн, 3 відсотки річних - 125,54 грн.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням наведеного, колегія суддів, дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про зменшення розміру заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на підставі наданих розрахунків КП "Харківвовдоканал" від 16 грудня 2016 року.

Наведенні в касаційній скарзі доводи Верховним Судом відхиляються, оскільки судом апеляційної інстанцій правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,