розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області у складі судді Кулініча Я. В.

від 5 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області у складі суддів: Талько О. Б., Гансецької І. А., Микитюк О. Ю., від 13 червня 2017 року,

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2017 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду із позовом до виконавчого комітету Овруцької міської ради Житомирської області про зобов'язання вчинити певні дії.

Позовну заяву мотивовано тим, що у 1986 році вони були евакуйовані із

с. Липські Романи Овруцького району Житомирської області, яке віднесене до зони відчуження. На даний час вони проживають у м. Овручі та перебувають на квартирному обліку при міськвиконкомі. Квартира, у якій вони проживають, має житлову площу 14 кв. м. та куплена за їх власні кошти. Компенсацію за втрачене житло вони не отримували. З метою реалізації права, передбаченого пунктом 2 статті 32 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон), 19 квітня 2016 року

ОСОБА_4 звернулася до виконкому Овруцької міської ради із заявою про включення її із сім'єю у окремий від інших категорій список для позачергового одержання житла. Однак, рішенням від 28 квітня 2016 року відповідач відмовив у задоволенні заяви з тих підстави, що вона не отримувала направлення на переселення, яке видається облдержадміністрацією.

Оскільки зазначене рішення не узгоджується з вимогами законодавства та порушує їхні права, позивачі просили зобов'язати виконавчий комітет Овруцької міської ради включити їх до окремого від інших категорій списку для позачергового одержання житла.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 5 квітня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачі перебувають на позачерговому обліку для одержання житла в м. Овручі, у них відсутні окремі пільги над іншими постраждалими громадянами відповідно до Закону, а тому підстав для включення їх до окремого від інших категорій списків для позачергового одержання житла немає.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 13 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що оскільки ОСОБА_4 включена у список для позачергового одержання житла відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 21 Закону як особа, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі - Чорнобильська АЕС) 2 категорії, та не є особою, яка самостійно переселилася за направленням у місцевість, передбачену частиною сьомою статті 4 цього Закону, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 просять скасувати судові рішення із ухваленням нового рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що вони не змогли отримати направлення на переселення, оскільки їх було евакуйовано із зони відчуження до прийняття Урядом рішення про переселення (14 грудня 1989 року), а тому вони мають право на включення до окремого від інших категорій списків для позачергового одержання житла.Вказують, що Житомирською міською радою їм було видано направлення на переселення.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

6 березня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_4 разом з чоловіком ОСОБА_5 та дочкою ОСОБА_7 постійно проживали в АДРЕСА_1, яке віднесене до зони відчуження. У зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС 30 травня 1986 року сім'я була евакуйована.

ОСОБА_4 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2), а також разом з чоловіком ОСОБА_5 є громадянами, які евакуйовані із зони відчуження, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями посвідчень.

На даний час позивачі проживають у м. Овручі, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

Відповідно до листа виконавчого комітету Овруцької міської ради від 21 грудня 2015 року ОСОБА_4 разом із сім'єю перебуває на квартирному обліку у міськвиконкомі на підставі рішення від 28 серпня 1989 року на загальних підставах за № 67.

В спискудля позачергового одержання житла ОСОБА_4 перебуває з 28 грудня 1994 року як учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС за № 17. Серед громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 та 2 категорій, її черга під № 7.

19 квітня 2016 року ОСОБА_4 звернулась до відповідача із заявою про включення її разом із сім'єю у складі трьох осіб до окремого від інших категорій списку для позачергового одержання житла на підставі пунктів 1, 2 статті 32 Закону.

Рішенням виконавчого комітету Овруцької міської ради Житомирської області від 28 квітня 2016 року № 67 їй відмовлено у включенні до окремого від інших категорій списку для позачергового одержання житла, оскільки вона не отримувала направлення, яке видається облдержадміністрацією в порядку, передбаченому пунктом 2 статті 32 Закону та постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 1992 року № 706 (706-92-п) .

Відповідно до пункту 1 статті 32 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадяни, які евакуйовані або відселені (відселяються), безплатно забезпечуються жилими приміщеннями, як правило, у спеціально збудованих для цієї мети селищах, будинках і квартирах, які передаються їм в особисту власність.

Пунктом 2 вказаної статті, зокрема, передбачено, що громадяни, які самостійно переселяються або переселилися відповідно до статті 4 цього Закону за направленням обласних державних адміністрацій, за новим місцем проживання включаються підприємствами, установами та організаціями, де вони працевлаштовані, або місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад до окремих від інших категорій списків дляпозачергового одержання житла без подання документів про здачу приміщення, яке вони займали.

Відповідно до частини сьомої статті 4 Закону відселення та самостійне переселення дозволяється лише у місцевості, які не віднесені до категорій зон радіоактивно забруднених територій, за винятком переселення до близьких родичів.

Отже, за змістом зазначених норм право на включення до окремих від інших категорій списків мають особи, які самостійно переселилися у місцевості, не віднесені до категорій зон радіоактивно забруднених територій, за направленнями обласних державних адміністрацій.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій, встановивши, що ОСОБА_4 включена у список для позачергового одержання житла відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 21 Закону як особа, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, тане є особою,яка самостійно переселилася за направленням у місцевість, передбачену частиною сьомою статті 4 цього Закону, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для включення позивачів до окремого від інших категорій списків для позачергового одержання житла.

Доводи касаційної скарги про те, що Житомирською міською радою видавалося направлення на переселення відповідно до пункту 2 статті 32 Закону не ґрунтуються матеріалах справи.

Пункт 2 статті 32 Закону містить безумовні умови для включення громадян за новим місцем проживання до окремих від інших категорій списків для позачергового одержання житла, зокрема самостійне переселення або переселення відповідно до статті 4 цього Закону за направленням обласних державних адміністрацій, чим позивачі не скористалися, а тому доводи касаційної скарги про наявність у них права на включення в такий список безпідставні.

Разом з тим, у зв'язку із статусом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, позивачі користуються усіма іншими правами, передбаченими вказаним Законом, зокрема, перебувають у списку для позачергового одержання житла та їх черга серед таких громадян під № 7.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишити без задоволення, а рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 5 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 13 червня 2017 року - без змін.