розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 вересня 2017 року у складі головуючого судді Сичука М. М. та рішення апеляційного суду Вінницької області від 10 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Оніщука В. В., Медвецького С. К., Сала Т. Б.,

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) справа № 127/16339/17 передана до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У липні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - ПАТ "Укртрансгаз"), у якому просив визнати незаконними та скасувати накази начальника Бердичівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Лохмана В. В. від 13 жовтня 2016 року № 360 "Про встановлення робочого графіка" та від 24 листопада 2016 року № 398 "Про відсторонення від роботи".

Позовна заява мотивована тим, що наказом від 16 травня 2002 року № 75-к його прийнято на роботу на посаду оператора газорозподільної станції "Вінниця Східна" Бердичівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" в службу газорозподільних станцій по 4 розряду з 17 травня 2002 року.

Наказом від 13 жовтня 2016 року № 360 "Про встановлення робочого графіка" його було переведено у зміну № 2 "на період не допуску до самостійної роботи". Такий наказ вважає незаконним, оскільки його знання з охорони праці підтверджено.

Наказом від 24 листопада 2016 року № 398 його було відсторонено від роботи у зв'язку з ухиленням від проходженням медичного огляду. Такий наказ також вважає незаконним. Зазначає, що медичний огляд не пройшов з підстав зобов'язання прибути для його проходження за власні кошти і у вихідний день. Просив позов задовольнити.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22 вересня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вимоги позивача є безпідставними, позивачем не підтверджено належним чином неправомірність дій відповідача при винесенні наказів від 13 жовтня 2016 року № 360 та від 24 листопада 2016 року № 398.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 10 листопада 2017 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про визнання незаконним та скасування наказу начальника Бердичівського лінійно виробничого управління магістральних газопроводів від 13 жовтня 2016 року № 360 та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що позивачем без поважних причин пропущено строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права щодо оскарження наказу від 13 жовтня 2016 року № 360. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним та скасування наказу від 24 листопада 2016 року № 398, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_4 правомірно відсторонено від роботи без збереження заробітної плати до проходження ним медичного огляду.

У грудні 2017 року ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачем не було за свої кошти забезпечено фінансування та організацію проведення медичного огляду. Строк звернення до суду з позовом про визнання незаконним наказу від 13 жовтня 2016 року № 360 не пропущений, оскільки про його незаконність позивачу стало відомо 15 травня 2017 року під час складання заперечень на касаційну скаргу по іншій справі.

27 лютого 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами установлено, що наказом начальника Бердичівського лінійно виробничого управління магістральних газопроводів Лохмана В. В. від 13 жовтня 2016 року № 360 "Про встановлення робочого графіка" на період недопуску до самостійної роботи ОСОБА_4 з 13 жовтня 2016 року встановлено графік роботи (з надомним чергуванням).

Підставою для видачі наказу був протокол № 8 засідання комісії з перевірки знань охорони праці від 03 березня 2016 року.

ОСОБА_4 пройшов перевірку знань Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів, Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт. Таким чином, оскаржуваний наказ виданий без відповідного обґрунтування.

Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

З позовом про визнання незаконним та скасування зазначеного наказу ОСОБА_4 звернуся у липні 2017 року, з порушенням строків, передбачених частиною першою статті 233 КЗпП України.

Наказом начальника Бердичівського лінійно виробничого управління магістральних газопроводів Лохмана В. В. від 24 листопада 2016 року № 398 "Про відсторонення від роботи" у зв'язку з ухиленням від проходження медичного огляду ОСОБА_4 відсторонено від роботи з 25 листопада 2016 року без збереження заробітної плати до проходження ним періодичного медичного огляду.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про охорону праці" працівник зобов'язаний проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Позивач відповідний медичний огляд не пройшов, запрошення прибути до Бердичівської центральної міської лікарні для проходження організованого підприємством медичного огляду проігнорував.

Таким чином, правильним є висновок судів про те, що ОСОБА_4 правомірно відсторонено від роботи без збереження заробітної плати до проходження ним медичного огляду.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, висновків суду першої та апеляційної інстанції не спростовують.

Мотиви касаційної скарги про те, що відповідачем не було забезпечено фінансування та організацію проведення медичного огляду колегія суддів відхиляє.

Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" організовано проведення медичного огляду операторів ГРС в Бердичівській центральній міській лікарні, проведено попередню оплату, складено та надіслано поіменні списки працівників, до яких також включений ОСОБА_4

Інші доводи касаційної скарги також не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 вересня 2017 року в нескасованій при апеляційному перегляді частині та рішення апеляційного суду Вінрицької області від 10 листопада 2017 року без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Вінницької області від 22 вересня 2017 року в нескасованій при апеляційному перегляді частині та рішення апеляційного суду Вінницької області від 10 листопада 2017 року залишити без змін.