розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 14 березня 2016 року у складі судді Остропільця Є. Р. та рішення апеляційного суду Харківської області від 30 червня 2016 року у складі колегії суддів: Шаповал Н. М., Кіся П.В., Пшенічної Л. В.,

У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Позовну заяву мотивовано тим, що з травня 1977 року вони перебували у зареєстрованому шлюбі. 28 вересня 2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. За час спільного проживання ними були придбані будинок АДРЕСА_1 та будинок по АДРЕСА_2

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив виділити у власність ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 виділити йому у власність будівельні матеріали та конструкції, які були використані в процесі будівництва будинку, що розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 припинити право спільної сумісної власності між сторонами на вказане майно.

У липні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_2 просила визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1; визнати право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів та конструкцій, які були використані в процесі будівництва будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, смт Пересічне Дергачівського району Харківської області; визнати за нею право власності на 1/2 частину земельних ділянок по АДРЕСА_1, та земельної ділянки по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 визнати за нею право власності на 240 452 штук простих іменних акцій ВАТ "АТП 13651"; стягнути з ОСОБА_1 компенсацію вартості частки внеску до статутного капіталу в розмірі 4 808 грн 50 коп.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 17 липня 2015 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та об'єднано в одне провадження з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 14 березня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Виділено у власність ОСОБА_1 будівельні матеріали та конструкції, які були використані в процесі будівництва будинку, розташованого на земельній ділянці по АДРЕСА_2, смт. Персічне Дергачівського району Харківської області. Виділено у власність ОСОБА_2 житловий будинок по АДРЕСА_1. Визнано за нею право власності на вказаний будинок з надвірними будівлями. Припинено право спільної сумісної власності між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок по АДРЕСА_1. Припинено право спільної сумісної власності між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на будівельні матеріали та конструкції, які були використані в процесі будівництва будинку, розташованого на земельній ділянці по АДРЕСА_2 в смт Пересічне, Дергачівського району, Харківської області.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 30 червня 2016 року рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 14 березня 2016 року у частині виділення у власність ОСОБА_1 будівельних матеріалів та конструкцій, які були використані в процесі будівництва будинку по АДРЕСА_2, смт Пересічне, Дергачівського району, Харківської області та припинення права спільної сумісної власності між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вказане майно, виділення у власність ОСОБА_2 житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 скасовано та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у цій частині відмовлено.

Визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності по 1/2 частині за кожним на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 у порядку розподілу спільного майна подружжя. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що оскільки ОСОБА_2 не надала доказів того, що цінні папери ВАТ "АТП 16351" зареєстровані на ім'я ОСОБА_1, то поділ цінних паперів є неможливим.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині розподілу майна подружжя і виділення у власність ОСОБА_1 будівельних матеріалів та конструкцій, які були використані в процесі будівництва будинку, розташованого на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_2, смт Персічне, Дергачівського району, Харківської області, апеляційний суд виходив із того, що сторонами не доведено, що будівельні матеріали та конструкції є спільним сумісним майном подружжя.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсації вартості частки внеску до статутного капіталу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що внесок до статутного фонду не є об'єктом права спільною сумісної власності подружжя і, відповідно, не підлягає поділу між подружжям.

03 серпня 2016 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що у разі поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Домовленості між сторонами про поділ майна не було, згода стосовно порядку компенсації майна між подружжям досягнута не була. Новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак, до цього моменту будинок є об'єктом незавершеного будівництва та сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки, відтак є майном, яке за умов, передбачених законом, може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.

У червні 2017 року ОСОБА_2 подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заяву про відкликання касаційної скарги та залишення касаційної скарги без розгляду.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

15 січня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини третьої статті 398 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати її до постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження.

Аналогічна норма була передбачена в частині другій статті 330 ЦПК України, 2004 року, яка вказувала про те, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи у суді касаційної інстанції, та яка діяла на час подання позовної заяви.

Враховуючи наведене, заява ОСОБА_2 про відкликання касаційної скарги підлягає задоволенню, а касаційна скарга - поверненню заявнику.

Керуючись статтею 398 ЦПК України, статтею 330 ЦПК України 2004 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Заяву ОСОБА_2 задовольнити та повернути їй касаційну скаргу на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 14 березня 2016 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 30 червня 2016 року у зв'язку з відкликанням касаційної скарги, справу повернути до Дергачівського районного суду Харківської області.