розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 8 вересня 2016 року в складі судді Марківського О. В. та рішення апеляційного суду Херсонської області від 17 листопада 2016 року в складі суддів: Стародубця М. П., Воронцової Л. П., Ігнатенко П. Я.,

Відповідно до пункту 4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК (1618-15) України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до дочірнього підприємства "Альфа Фарм" компанії "АГ Менеджмент Груп ЛЛС" (далі - ДП "Альфа Фарм" компанії "АГ Менеджмент Груп ЛЛС") про визнання недійсною додаткової угоди від 20 лютого 2009 року до договору оренди землі від 1 січня 2006 року.

Позовна заява мотивована тим, що він є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 29,84 га, розташованої на території Подовської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області. 1 січня 2006 року між ним та ДП "Омега Фарм" компанії "АГ МенеджментГруп ЛЛС" укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 10 років.

У березні 2016 року йому стало відомо про існування додаткової угоди до договору оренди землі, за умовами якої змінено назву орендаря з ДП "Омега Фарм" Кіпрської компанії "Хоупвел Ентерпрайз Лімітед" на ДП "Альфа Фарм" компанії "АГ Менеджмент Груп ЛЛС", та строк дії договору - на 10 років до 2019 року, яка зареєстрована у Новотроїцькому реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру 11 травня 2012 року.

Позивач заперечує підписання додаткової угоди, зазначаючи, що підпис орендодавця виконано не ним, оскільки він проживає та працює у Німеччині, у лютому 2009 року на території України не перебував, у зв'язку з чим просив визнати додаткову угоду недійсною та скасувати її державну реєстрацію.

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 8 вересня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що представником позивача не доведено недійсність додаткової угоди та підстав для скасування її реєстрації. У процесі судового розгляду не встановлено безспірності доказів того, що додаткову угоду підписував не ОСОБА_4, а інша особа.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 17 листопада 2016 року рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 8 вересня 2016 року змінено, виключено з його мотивувальної і резолютивної частин посилання на статті 228, 232, 234 ЦК України як на підставу відмови у позові.

У решті рішення залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що ОСОБА_4 не посилався на статті 228, 232, 234 ЦК України як на підставу позову. Крім того, зазначені норми права є взаємовиключними.

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_5, просить ухвалені в справі рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що він не підписував додаткову угоду до договору оренди землі.

Відзив на касаційну скаргу не подавався.

16 січня 2018 року справу Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судом установлено, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 29,84 га, яка розташована на території Подовської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області.

1 січня 2006 року між ОСОБА_4 та ДП "Омега Фарм" Кіпрської компанії "Хоупвел Ентерпрайз Лімітед" укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 29,84 га, яка розташована на території Подовської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області, терміном на 10 років, який зареєстровано у Новотроїцькому реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру 11 травня 2012 року.

20 лютого 2009 року між ОСОБА_4 та ДП "Альфа Фарм" компанії "АГ Менеджмент Груп ЛЛС", яка є правонаступником ДП "Омега Фарм" Кіпрської компанії "Хоупвел Ентерпрайз Лімітед", укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 1 січня 2006 року, яка зареєстрована у Новотроїцькому реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру 11 травня 2012 року, за умовами якої змінено назву орендаря - з ДП "Омега Фарм" Кіпрської компанії "Хоупвел Ентерпрайз Лімітед" на ДП "Альфа Фарм" компанії "АГ Менеджмент Груп ЛЛС" (пункт 1.1.1 договору); строк дії договору продовжено до 2019 року; збільшено розмір орендної плати і змінено термін її виплати з - 1 серпня до 30 листопада (пункт 8, 9, 11).

ОСОБА_4 зазначав, що додаткову угоду до договору оренди землі не підписував, у лютому 2009 року він не був в Україні, оскільки проживає та працює у Німеччині.

Проте, як вбачається з показань свідків, довідок про щорічне отримання орендної плати, починаючи з 2006 року в розмірі 1,5 %, з 2009 року - 3 %, з 2013 року - 5 %, ОСОБА_4 достовірно було відомо про продовження терміну дії оренди землі до 2019 року, про що свідчили свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Представником відповідача надано рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 3 лютого 2016 року за позовом ДП "Альфа Фарм" компанії "АГ Менеджмент Груп ЛЛС" до ОСОБА_12, ОСОБА_4, ТОВ "Санта Клаус", третя особа - Реєстраційна служба Новотроїцького районного управління юстиції, про усунення перешкод у користуванні орендованою землею, визнання договорів оренди недійсними, та рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 18 травня 2016 року за позовом ОСОБА_12 до ДП "Альфа Фарм" компанії "АГ Менеджмент Груп ЛЛС" про розірвання договору оренди землі, які свідчать про намагання ОСОБА_4 передати земельну ділянку ТОВ "Санта Клаус".

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що додаткова угода до договору оренди землі від 1 січня 2009 року є дійсною і не порушує права ОСОБА_4, оскільки про існування цієї угоди йому було достовірно відомо з 2009 року, ДП "Альфа Фарм" компанії "АГ Менеджмент Груп ЛЛС" добросовісно і в повному обсязі виконує взяті на себе зобов'язання, а власник отримує кошти за оренду зазначеної земельної ділянки від орендаря,що не заперечувалося сторонами.

Зокрема, позивач 13 вересня 2013 року звертався до відповідача із заявою про виплату орендної плати за 2013 рік, яку було виплачено 19 вересня 2013 року в розмірі 7 200 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером.

У суді першої інстанції та в апеляційній скарзі позивач і його представник не заявляли про призначення у справі почеркознавчої експертизи щодо встановлення належності підпису у додатковій угоді позивачу.

У суді апеляційної інстанції таке клопотання представника позивача було відхилено, оскільки у наданий позивачу термін для явки в судове засідання для відібрання експериментальних зразків підпису та надання вільних зразків підпису останній не з'явився, зразки підпису суду не надав, просив відкласти розгляд справи на невизначений час, що апеляційний суд розцінив як затягування розгляду справи, зловживання своїми правами та ухилення від проведення експертизи.

Отже, суди дійшли обґрунтованого висновку, що відповідач добросовісно виконує умови додаткової угоди, а орендодавець тривалий час приймає виконання договору оренди належної йому земельної ділянки на нових умовах, що спростовує доводи касаційної скарги.

Також правильним є висновок апеляційного суду про виключення із мотивувальної і резолютивної частин посилання на статті 228, 232, 234 ЦК України як на підставу відмови у позові, оскільки ОСОБА_4 на ці норми права не посилався, зазначені норми є взаємовиключними.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 8 вересня 2016 року в незміненій частині та рішення апеляційного суду Херсонської області від 17 листопада 2016 року залишити без змін.