Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "БІО ЛАТ",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю

"БІО ЛАТ" про розірвання договору оренди землі за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ЛАТ" на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області у складі судді Галяна С. В. від 9 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області у складі колегії суддів: Собини О. І., Левченко Т. А., Хвостика С. Г., від 28 листопада 2017 року

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У вересні 2017 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ЛАТ" (далі - ТОВ "БІО ЛАТ") про розірвання договору оренди землі.

Позовна заява мотивована тим, що 10 квітня 2007 року батько ОСОБА_4 та чоловік ОСОБА_5 - ОСОБА_6, згідно з умовами договору передав в оренду ТОВ "БІО ЛАТ" земельну ділянку площею 2,102 га строком на п'ятнадцять років.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер. Вони, як спадкоємці, 16 грудня 2016 року отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку.

Пунктами 9-11 договору оренди землі передбачено, що орендна плата за земельну ділянку, яка орендується, вноситься орендарем у грошовій формі з урахуванням індексації до початку наступного року.

З 2009 року відповідач не сплачував орендну плату, на неодноразові вимоги виплати грошових коштів за оренду земельної ділянки не реагував.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_4, ОСОБА_5 просили суд розірвати договір оренди землі від 10 квітня 2007 року.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 9 жовтня 2017 року позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволено.

Розірвано договір оренди землі, укладений 10 квітня 2007 року між ОСОБА_6 та ТОВ "БІО ЛАТ".

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов ОСОБА_4, ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив із того, що у зв'язку з систематичною несплати орендної плати протягом 2009 - 2016 років ТОВ "БІО ЛАТ" порушено умови договору оренди землі від 10 квітня 2007 року, якими передбачено розірвання договору оренди в односторонньому порядку.

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 28 листопада 2017 року апеляційну скаргу ТОВ "БІО ЛАТ" відхилено.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 9 жовтня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, виходив із того, що суд дійшов обґрунтованого висновку про існування підстав для розірвання договору оренди землі у зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати.

14 грудня 2017 року ТОВ "БІО ЛАТ" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачі не зверталися щодо виплати орендної плати в 2009 - 2016 роках, а отримавши 16 грудня 2016 року свідоцтва про право на спадщину, звернулися з такою вимогою лише 14 квітня 2017 року, порушивши положення частини третьої статті 148 ЗК України, тому висновки судів попередніх інстанцій про наявність систематичної несплати орендної плати є хибною, оскільки в 2009 - 2016 роках позивачі не звертались за отриманням орендної плати з власної вини, а саме у зв'язку з неотриманням свідоцтва про право на спадщину.

Крім того, звернувшись з вимогою про сплату орендної плати, позивачі не вказали платіжних реквізитів для її перерахування, чим порушили вимоги статті 148-1 ЗК України.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

24 січня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судом установлено, що 10 квітня 2007 року між ОСОБА_6 та ТОВ "БІО ЛАТ" укладено договір оренди землі строком на 15 років, який зареєстровано 15 червня 2007 року в Конотопському міськрайонному відділі Сумської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах".

Згідно з договором оренди землі відповідачу передана в оренду земельна ділянка загальною площею 2,102 га, у тому числі ріллі 2,102 га, що розташована на території Сахнівської сільської ради Конотопського району Сумської області, зі сплатою орендної плати у розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у строки до початку наступного року. Умовами договору виплата орендної плати тільки в безрозрахунковому порядку не передбачено.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер.

Після його смерті в порядку спадкування за законом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частки земельної ділянки площею 2,6935 га кожен, у тому числі: ріллі - 2,1018 га, пасовища - 0,2874, сіножаті - 0,3043 га, що розташована на території Сахнівської сільської ради Конотопського району Сумської області.

Право власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на успадковану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

14 квітня 2017 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до ТОВ "БІО ЛАТ" з письмовою заявою про виплату їм як спадкоємцям заборгованості з орендної плати за 2009-2017 роки у повному обсязі. 15 квітня 2017 року дана заява була отримана ТОВ "БІО ЛАТ", однак заборгованість не сплачена.

Згідно з статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України (2768-14) та іншими законами України.

У пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року № 6-146цс12, в якій були встановлені подібні правовідносини.

Відповідно до змісту пункту 38 договору оренди землі дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору оренди є невиплата орендної плати (пункт39 договору оренди землі).

Таким чином, вирішуючи спір, суди з дотриманням вимог статей 212 - 214, 315 ЦПК України (1618-15) , у редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, повно та всебічно з'ясували обставини справи, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_4, ОСОБА_5,оскільки підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Отже, висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.

Доводи касаційної скарги про відсутність систематичної несплати орендної плати, оскільки в 2009 - 2016 роках позивачі не звертались за отримання орендної плати, є безпідставними, тому що ТОВ "БІО ЛАТ" відповідно до вимог статті 537 ЦК України мало можливість сплатити орендну плату шляхом внесення грошових коштів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори, якщо не знало куди відправляти кошти на виконання договірного зобов'язання.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ЛАТ" залишити без задоволення.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 9 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 28 листопада 2017 року залишити без змін.