Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго",

відповідач - ОСОБА_3,

представник відповідача - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, подану

представником - ОСОБА_4, на рішення Воловецького районного суду Закарпатської області у складі судді Софілканич О. А.

від 08 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області у складі колегії суддів: Панька В. Ф., Куштана Б. П., Бисаги Т. Ю., від 03 листопада 2016 року

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У червні 2016 року публічне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго" (далі - ПАТ "Закарпаттяобленерго") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення збитків.

Позовна заява мотивована тим, що представниками Воловецького району електричних мереж ПАТ "Закарпаттяобленерго" (далі - Воловецький РЕМ) проведено обстеження по АДРЕСА_1 щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку. Внаслідок проведеного обстеження було виявлено порушення, а саме, самовільне підключення відповідачем електроустановок до електричної мережі поза приладом обліку, змонтованої розетки зі схованою електропроводкою.

З урахуванням викладеного, ПАТ "Закарпаттяобленерго" просило суд стягнути з відповідача завдані збитки у розмірі 14 720 грн 02 коп.

Рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 08 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 03 листопада 2016 року, позов ПАТ "Закарпаттяобленерго" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Воловецького РЕМ ПАТ "Закарпаттяобленерго" завдані збитки в сумі 14 720 грн 02 коп., а також судовий збір в розмірі 1 378 грн.

Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що відповідач спричинила збитки ПАТ "Закарпаттяобленерго", оскільки порушила правила користування електричною енергією, а саме: здійснила самовільне підключення електроустановок до електричної мережі, поза приладами обліку.

У листопаді 2016 рокупредставник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "Закарпаттяобленерго" відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами безпідставно прийнято рішення про стягнення збитків з відповідача на користь позивача, оскільки матеріалами цивільної справи не підтверджено вину відповідача у їх заподіянні, а обставина факту викрадення електричної енергії має бути належним чином підтверджена шляхом визначених законом процедур.

У квітні 2017 року ПАТ "Закарпаттяобленерго"подало заперечення на касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для їх скасування немає.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

22 грудня 2017 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що 28 листопада 2014 року між ОСОБА_3 та Воловецьким РЕМ ПАТ "Закарпаттяобленерго" було укладено договір № 266Ю про користування електричною енергією.

Згідно з актом ПАТ Закарпаттяобленерго" від 04 лютого 2016 року № 114545 було зафіксовано факт порушення ОСОБА_3 правил користування та споживання електричною енергією.

Протоколом від 11 лютого 2016 року № 7 засіданням комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення Воловецького району електричних мереж, згідно з Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, з 05 лютого

2015 року по 04 лютого 2016 року нараховано розмір відшкодування збитків на суму 14 720 грн 02 коп.

Відповідно до вимог статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24- 27 Закону України "Про електроенергетику", Правилами і Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 листопада 1999 року № 1416 (z0919-99) .

Частиною першою статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За положеннями статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил згідно із законодавством України.

Відповідно до пункту 53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається в енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Отже, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 10, 60, 212 ЦПК України (чинних на час розгляду справи судами попередніх інстанцій), керуючись вимогами статті 714 ЦК України, статей 24- 27 Закону України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) та Методикою визначення обсягу і вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (z0782-06) , встановивши порушення ОСОБА_3 Правил користування електричною енергією для населення, а саме: самовільне підключення електричної проводки до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку, без офіційного дозволу енергопостачальника, про що був складений акт про порушення, підписаний трьома представниками постачальника електроенергії, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача вартість не облікованої електричної енергії.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 389, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

Касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником - ОСОБА_4, залишити без задоволення.

Рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 08 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 03 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.