розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "МетаБанк" на рішення апеляційного суду Запорізької області у складі колегії суддів: Крилової О. В., Дзярука М. П., Трофімової Д. А., від 27 квітня 2016 року,

У січні 2016 року ОСОБА_1 пред'явив позов до публічного акціонерного товариства "МетаБанк" (далі - ПАТ "МетаБанк") про визнання незаконним підвищення банком розміру процентної ставки.

Позовну заяву мотивовано тим, що 14 березня 2008 року між позивачем та Акціонерним банком "Металург" (далі - АБ "Металург"), правонаступником якого є ПАТ "МетаБанк", укладено кредитний договір (далі - кредитний договір), за умовами якого позивач отримав споживчий кредит у розмірі 340 340 грн зі сплатою 16,65 % річних на строк 240 місяців.

13 липня 2015 року ОСОБА_1 отримав від банку лист, в якому було зазначено, що починаючи із 15 липня 2015 року процентна ставка за користування кредитом збільшується до 26,42 % і діятиме до 14 липня 2016 року (а. с. 32).

Не погоджуючись із рішенням банку, 15 липня 2015 року позивач направив ПАТ "МетаБанк" відповідний лист-заперечення (а. с. 33).

05 серпня 2015 року позивач отримав лист банку від 27 липня 2015 року за вих. № 5705/4457, з уточненням, що датою, з якої застосовуватиметься нова процентна ставка 26,42 % за користування кредитом є 29 липня 2015 року

Не погоджуючись із рішенням банку, 14 cерпня 2015 року позивач направив ПАТ "МетаБанк" відповідний лист-заперечення (а. с. 11).

20 серпня 2015 року ПАТ "МетаБанк" направило на адресу позивача лист-відповідь за вих. № 5703/4803, в якому повідомило позичальника, що ставку 26,42 % установлено з 29 липня 2015 року (а. с. 9).

Крім того, ПАТ "МетаБанк" направило на адресу позивача листбез номера та дати, відповідно до якого датою, з якої за користування кредитом застосовуватиметься ставка 26,42 %, є 29 липня 2015 року, у зв'язку з цим сумою платежу в серпні 2015 року слід вважати на рівні 5758 грн 71 коп., в тому числі погашення основного боргу 1309 грн, проценти 4449 грн 70 коп. (а. с. 10).

Позивач вважає, що банк у порушення вимог частини четвертої статті - 1056-1 ЦК України письмово не повідомив позичальника про зміну процентної ставки не пізніш, як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. Крім того, змінюючи процентну ставу, банк не надав графік платежів.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд зобов'язати відповідача зробити перерахунок процентної ставки із додержанням умов та періоду, зазначених у пункті 1.1. кредитного договору, письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка, та надати розрахунок платежів за кредитом із зазначенням правильного розрахункового періоду.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя у складі судді Фунжий О. А. від 24 лютого 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 та АБ "Металург", правонаступником якого є ПАТ "МетаБанк", передбачено зміну процентної ставки та визначено порядок такого підвищення.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 27 квітня 2016 року рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 лютого 2016 року скасовано. Визнано таким, що не відповідає закону, підвищення банком процентної ставки за кредитним договором і зобов'язано ПАТ "МетаБанк" зробити перерахунок процентної ставки за кредитним договором із розрахунку процентної ставки, встановленої у договорі у розмірі

16,65 % річних, із 15 липня 2015 року по день ухвалення судового рішення.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що повідомлення банку про збільшення розміру процентної ставки за кредитним договором не було надіслано відповідачеві у передбачений цим договором строк

(пункт 3.2. кредитного договору).

24 травня 2016 року ПАТ "МетаБанк" звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що за змістом пункту 1.1. кредитного договору сторони домовилися, що починаючи із восьмого року кредитування відсоткова процентна ставка стає перемінною (плаваючою) і встановлюється банком один раз на рік протягом 15 робочих днів із моменту настання другого півріччя. Повідомлення банку про збільшення розміру процентної ставки за кредитним договором було надіслано відповідачеві 08 липня 2015 року та отримано ним 09 липня 2015 року, тобто у передбачений цим договором строк.

08 вересня 2016 року ОСОБА_1 подав заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначив, що банк порушив строки повідомлення про підвищення відсоткової ставки. Повідомлення банку про збільшення розміру процентної ставки із 15 липня 2015 року з 16,65 % до 26,42 % за кредитним договором було надіслано позивачеві 08 липня 2015 року, а отримано ним лише 13 липня 2015 року.

Крім того, 27 липня 2015 року банк надіслав позивачеві лист, який ОСОБА_1 отримав того ж дня, про збільшення розміру процентної ставки із 29 липня 2015 року з 16,65 % до 26,42 %. Зважаючи на викладене, позивач просив залишити касаційну скаргу ПАТ "МетаБанк" без задоволення, а рішення апеляційного суду Запорізької області від 27 квітня 2016 року - без змін.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

11 січня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судом установлено, що 14 березня 2008 року між ОСОБА_1 та

АБ "Металург", правонаступником якого є ПАТ "МетаБанк", укладено кредитний договір, за умовами якого позивач отримав споживчий кредит у розмірі 340 340 грн зі сплатою 16,65 % річних на строк 240 місяців (а. с. 5).

Пунктом 1.1. цього договору передбачено, що за користування кредитом ОСОБА_1 сплачує 16,65 % річних. Починаючи з восьмого року кредитування відсоткова процентна ставка стає перемінною (плаваючою) і встановлюється банком один раз на рік протягом 15 робочих днів з моменту настання другого півріччя та дорівнює середньоарифметичній процентній ставці банків України за довгостроковими депозитами за перший квартал згідно з інформацією, що публікується у бюлетені Національного банку України, плюс 3 % річних. Зміна процентної ставки відбувається у порядку, передбаченому пунктом 3.2. цього договору.

Плаваюча процентна ставка - це процентна ставка за середньо- і довгостроковими кредитами, розмір якої може змінюватись банком в односторонньому порядку та в строки, передбачені умовами кредитного договору. Перегляд її здійснюється через узгоджені між банком і кредитором проміжки часу.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування" від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII, якщо договором про споживчий кредит передбачена змінювана процентна ставка, то кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити споживача, поручителя та інших зобов'язаних за цим договором осіб про зміну такої ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. Таке повідомлення має містити підставу зміни розміру процентної ставки, нову процентну ставку та зазначення дати, з якої застосовуватиметься нова ставка.

За змістом пункту 3.2. кредитного договору про зміну відсоткової ставки позичальник повідомляється не пізніше як за сім календарних днів із дати зміни відсоткової ставки шляхом надсилання листа з відповідною інформацією.

Судом також установлено, що банк здійснив підвищення відсоткової ставки.

08 липня 2015 року ПАТ "МетаБанк" направило на адресу позивача лист за вих. № 57-05/4070, в якому повідомило позичальника про збільшення із 15 липня 2015 року процентної ставки за користування кредитом до

26,42 % річних (а. с. 7).

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення позивач отримав цей лист 13 липня 2015 року (а. с. 32).

05 серпня 2015 року позивач отримав лист банку від 27 липня 2015 року за вих. № 5705/4457, з уточненням, що датою з якої застосовуватиметься нова процентна ставка 26,42 % за користування кредитом є 29 липня 2015 року

20 серпня 2015 року ПАТ "МетаБанк" направило на адресу позивача лист-відповідь за вих. № 5705/4803, в якому повідомило позичальника, що ставку 26,42 % установлено з 29 липня 2015 року (а. с. 9).

Крім того, ПАТ "МетаБанк" направило на адресу позивача листбез номера та дати, відповідно до якого датою, з якої за користування кредитом застосовуватиметься ставка 26,42 %, є 29 липня 2015 року, у зв'язку з цим суму платежу в серпні 2015 року слід вважати на рівні 5758 грн 71 коп. в тому числі погашення основного боргу 1309 грн, проценти 4449 грн 70 коп. (а. с. 10).

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що незважаючи на зазначення у кредитному договорі про те, що перемінна відсоткова ставка встановлюється "один раз на рік, протягом 15 робочих днів з дня настання другого півріччя", банк неодноразово уточнював дати встановлення для позичальника цієї відсоткової ставки.

Судом апеляційної інстанції також установлено, що згідно з пунктом

1.1. кредитного договору підвищення відсоткової ставки за користування кредитом передбачено починаючи з восьмого року кредитування із моменту настання другого півріччя.

При цьому в листі від 08 липня 2015 року банк зазначив, що восьмий рік кредитування розпочався 14 березня 2015 року (а. с. 7, абз. 4).

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що у кредитному договорі не зазначено, мається на увазі півріччя календарного року або півріччя року кредитування.

Відповідно до пункту 3 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1155 (1155-2002-п) (чинних на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Правила), рекомендоване поштове відправлення - це поштове відправлення (лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок "M"), що приймається для пересилання без зазначення суми оголошеної цінності вкладення з видачею відправникові розрахункового документа про прийняття і доставляється (вручається) адресатові (одержувачу) під розписку.

Згідно з пунктом 114 Правил, адресовані фізичним особам рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення реєстрованих поштових відправлень (поштових переказів), повідомлення про надходження переказів, що пересилаються телеграфом або електронною поштою, а також усі повторні повідомлення про надходження поштових відправлень (поштових переказів) вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - повнолітнім членам сім'ї за умови пред'явлення ними документа, що посвідчує особу.

З огляду на викладене, боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника лист про зміну умов кредитного договору, а й довів факт вручення цього листа адресатові під розписку.

У разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки, дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо. Зазначену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 14 грудня 2016 року № 6-2315 цс 16 та від 11 жовтня 2017 року № 6-1374 цс 17.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що повідомлення банку про збільшення розміру процентної ставки за кредитним договором не було надіслано відповідачеві у передбачений кредитним договором строк, викладені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Отже, висновки суду апеляційної інстанції відповідають обставинам справи, встановленим згідно з вимогами процесуального закону, а також узгоджуються із нормами матеріального права, які судом правильно застосовано.

За наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції приймає постанову відповідно до правил, встановлених статтею 35 та главою

9 розділу III цього Кодексу, з особливостями, зазначеними в статті 416 цього Кодексу (частина перша статті 415 ЦПК України).

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанцій у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Ураховуючи, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 липня 2017 року було зупинено виконання рішення апеляційного суду Запорізької області від 27 квітня 2016 року, касаційне провадження у справі закінчено, тому виконання рішення апеляційного суду Запорізької області від 27 квітня 2016 року підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, частиною третьою статті 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду