Верховний Суд
П о с т а н о в а
Іменем України
14 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 750/10689/15-ц
провадження № 61-3254 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 грудня 2015 року у складі судді Супруна О. П., та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 11 березня 2016 року у складі колегії суддів: Бобрової І. О., Вінгаль В. М., Острянського В. І.,
ВСТАНОВИВ :
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У жовтні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитно-заставним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 18 січня 2008 року між відкритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_3 укладено кредитно-заставний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 9 684 долари 90 центів США на строк до 16 січня 2015 року зі сплатою 10,56 % річних.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2011 року, що набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_3 на користь банку заборгованість за кредитно-заставним договором від 18 січня 2008 року у розмірі 10 172 долари 07 центів США, що еквівалентно 81 071 грн 38 коп., яке відповідачкою виконано не було.
Позичальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, на вимоги не реагувала, унаслідок чого станом на 25 серпня 2015 року виникла заборгованість за кредитно-заставним договорому розмірі 27 360 доларів 76 центів США, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 6 614 доларів 38 центів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 2 730 доларів 71 цент США, заборгованість з комісії у розмірі 519 доларів 28 центів США, пеня у розмірі 16 667 доларів 10 центів США, штраф (фіксована частина) у розмірі 11 доларів 32 центи США, штраф (процентна складова) у розмірі 817 доларів 97 центів США.
З урахуванням викладеного ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути з ОСОБА_3 на користь банку заборгованість за кредитно-заставним договором від 18 січня 2008 року у розмірі 17 188 доларів 69 центів США, що еквівалентно 379 698 грн 10 коп. (за мінусом 10 172 долари 07 центів США, стягнутих вищевказаним судовим рішенням).
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 грудня 2015 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 7 521 долар 59 центів США заборгованості за кредитно-заставним договором від 18 січня 2008 року, що еквівалентно 172 996 грн 57 коп. У задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачка належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитно-заставним договором не виконала, унаслідок чого утворилась заборгованість перед банком за цим договором у розмірі 27 360 доларів 76 центів США, за мінусом суми заборгованості, стягнутої за рішенням суду від 15 листопада 2011 року. Отже, заборгованість становить 17 188 доларів 69 центів США. Крім того, на підставі частини третьої статті 551 ЦК України суд зменшив розмір пені до 7 тис. доларів США, оскільки її розмір значно перевищує розмір збитків банку. Отже, з відповідачки на користь банку підлягає стягненню 7 521 долар 59 центів США, з яких: 6 614 доларів 38 центів США заборгованість за кредитом, 2 730 доларів 71 цент США заборгованість по процентах, 519 доларів 28 центів США заборгованість з комісії, 7 тис. доларів США пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором, 11 доларів 32 центи США штраф (фіксована частина), 817 доларів 97 центів США штраф (процентна складова).
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 11 березня 2016 року апеляційна скарга ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилена, заочне рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що відповідачкою зобов'язання за кредитно-заставним договором належним чином не виконано, унаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь банку за мінусом суми стягнутої на підставі рішенням суду від 15 листопада 2011 року. Крім того, наявні підстави для зменшення розміру пені, оскільки вона значно перевищує розмір збитків банку. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з ОСОБА_3 на користь банку 7 521 долар 59 центів США заборгованості за кредитно-заставним договором.
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ КБ "ПриватБанк" просить оскаржувані судові рішення скасувати й направити справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що зменшення розміру пені, оскільки вона значно перевищує збитки банку, безпідставне, так як на підтвердження таких обставин відповідні докази відсутні. Крім того, судами належним чином не встановлено розміру заборгованості за кредитно-заставним договором від 18 січня 2008 року, оскільки, стягнувши суму заборгованості за кредитом у розмірі 6 614 доларів 38 центів США, нараховані відсотки і пеню у розмірі 7 тис. доларів США, суд загальну суму заборгованості визначив у розмірі 7 521 долар 59 центів США.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У січні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.
Судом установлено, що 18 січня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 укладено кредитно-заставний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 9 684 долари 90 центів США на строк до 16 січня 2015 року зі сплатою 10,56 % річних.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2011 року, що набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитно-заставним договором від 18 січня 2008 року у розмірі 10 172 долари 07 центів США, що еквівалентно 81 071 грн 38 коп., яке відповідачкою виконано не було.
ПАТ КБ "ПриватБанк" вказувало про те, що ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, на вимоги не реагувала, унаслідок чого станом на 25 серпня 2015 року виникла заборгованість за кредитно-заставним договорому розмірі 27 360 доларів 76 центів США, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 6 614 доларів 38 центів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 2 730 доларів 71 цент США, заборгованість з комісії у розмірі 519 доларів 28 центів США, пеня у розмірі 16 667 доларів 10 центів США, штраф (фіксована частина) у розмірі 11 доларів 32 центи США, штраф (процентна складова) у розмірі 817 доларів 97 центів США (за мінусом 10 172 долари 07 центів США, стягнутих вищевказаним судовим рішенням).
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У частині першій статі 536 ЦК України (435-15) передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, неналежне виконання (стаття 610 ЦК України).
Ураховуючи викладене, апеляційний суд у порушення вищевказаних положень закону та вимог статей 212- 214, 303, 315 ЦПК України 2004 року належним чином не встановив розмір заборгованості відповідачки перед банком за спірним кредитно-заставним договором.
Апеляційний суд у порушення вимог статті 315 ЦПК України 2004 року не звернув уваги на доводи апеляційної скарги ПАТ КБ "ПриватБанк" (а. с. 58-60) про наявність заборгованості ОСОБА_3 за цим договором у розмірі 27 360 доларів 76 центів США (за мінусом 10 172 долари 07 центів США, стягнутих за рішенням суду від 15 листопада 2011 року), що становить 17 188 доларів 69 центів США, не вказав з чого саме виходив при розрахунках заборгованості.
Так, апеляційний суд передчасно погодився з висновком районного суду, не звернувши уваги на те, якщо стягнуто заборгованість за кредитом у розмірі 6 614 доларів 38 центів США, 2 730 доларів 71 цент США - заборгованість за відсотками, 519 доларів 28 центів США - комісія, 11 доларів 32 центи США - штраф (фіксована частина), 817 доларів 97 центів США - штраф (процентна складова), а також зменшену судом пеню до 7 тис. доларів США, то загальна сума заборгованості не може бути 7 521 долар 59 центів США, що стягнуто районним судом.
Крім того, судом на підставі частини третьої статті 551 ЦК України зменшено розмір пені до 7 тис. доларів США, оскільки за висновком суду її розмір значно перевищував збитки банку, не вказавши з якої саме суми виходив, так як таке зменшення можливе з суми неустойки, а не з загальної суми заборгованості.
Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 57- 60, 131- 132, 137, 177, 179, 185, 194, 212- 215 ЦПК України, чинного на час розгляду справи, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, наявності доказів, що їх підтверджують).
Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.
Судове рішення апеляційного суду не містить належних висновків щодо загального розміру заборгованості за спірним кредитним договором.
Водночас відповідно до статті 335 ЦПК України 2004 року суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому суд касаційної інстанції не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 11 березня 2016 року скасувати, справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
Д. Д. Луспеник
О. В. Білоконь
Б.І. Гулько
Є.В. Синельников
Ю.В. Черняк