розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 5 листопада 2015 року у складі судді Зінченко М. Г. та на ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 20 січня 2016 року у складі колегії судді: Демченка В. А., Подороги В. М., Василенко Л. І.,

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовною заявою до відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації про

визнання дій неправомірними, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.

Посилаючись на неправильність нарахування і виплату відповідачем їй індексації заробітної плати, просила суд визнати дії відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації неправомірними: про нарахування індексації заробітної плати за березень, листопада, грудень 2010 року та квітень - вересень 2011 року; про припинення виплати індексації заробітної плати за квітень - жовтень 2010 року, січень - березень 2001 року та з 1 жовтня 2011 року по березень 2014 року. Стягнути з відповідача на її користь: 15729, 13 грн індексації заробітної плати за період з 1 березня 2010 року по 31 березня 2014 року; 9 429,10 грн компенсації за несвоєчасну виплату індексації заробітної плати та 1000 грн моральної шкоди.

Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 5 листопада 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем проведено розрахунок суми індексації заробітної плати позивача із урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ (1282-12) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п) , згідно з якими заборгованість за виплатою сум індексації відсутня. Наданий відповідачем розрахунок є обгрутованим та спростовує доводи позивача про наявність заборгованості по заробітній платі.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 20 січня 2016 року рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову про визнання дій неправомірними, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, і судом першої інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

У лютому 2016 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 5 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду від 20 січня 2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення є незаконними і необґрунтованими, ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Суди першої та апеляційної інстанції не звернули увагу на те, що позовна заява подавалась в порядку адміністративного судочинства, однак відкрили провадження у справі та розглянули її в порядку цивільного судочинства, не надавши цьому факту правової оцінки; невмотивовано залишили поза увагою позовні вимоги щодо неправильного нарахування індексації заробітної плати та не надано правової оцінки доводам позивача щодо неправильного визначення червня 2011 року базовим при нарахуванні індексації та щодо безпідставності визначення відповідачем грудня 2010 року базовим для розрахунку індексу споживчих цін.

1 квітня 2016 року суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у даній справі.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2016 року справу за позовом ОСОБА_4 до відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди призначено до судового розгляду.

Статтею 338 ЦПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України (1618-15) ), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Підпунктом 4 пункту першого Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

15 січня 2018 року вказану справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недоведеність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи ОСОБА_4 не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Індексація заробітної плати працівникам відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації здійснюється відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ (1282-12) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п) .

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п) підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 з 5 жовтня 1999 року призначена на посаду бухгалтера централізованої бухгалтерії відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації й продовжує працювати по цей час.

З 7 грудня 2010 року ОСОБА_4 призначено на посаду оператора газової котельні Катеринопільського ліцею на 0, 5 ставки з 1 грудня 2010 року (наказ № 38 від 7 грудня 2010 року).

Отже, позивач займає одночасно дві посади: бухгалтера централізованої бухгалтерії відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації та оператора газової котельні Катеринопільського ліцею.

З грудня 2010 року в зв'язку з призначенням ОСОБА_4 на посаду оператора газової котельні Катеринопільського ліцею їй припинено виплати індексації заробітної плати за посадою бухгалтера.

У грудні 2010 року заробітна плата позивача на посаді бухгалтера перевищувала прожитковий мінімум, відповідно, індексувалася лише її частина, яка дорівнює прожитковому мінімуму для працездатних осіб, в грудні 2010 року - 922,00 грн. ( стаття 1 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20 жовтня 2009 року № 1646- VI).

Базовий місяць для проведення індексації заробітної плати (для працівників бюджетної сфери (не державних службовців) - жовтень 2008 року, відповідно, приріст індексу споживчих цін для проведення індексації, визначений з урахуванням індексу інфляції в грудні 2010 року становить - 24,9 %. Отже, сума можливої індексації в грудні 2010 року для ОСОБА_4 як працівника централізованої бухгалтерії становила б 922,00*24,9%=229,58 грн.

Заробітна плата позивача, як оператора котельні в грудні 2010 року становила 922,00*0,5 = 461,00 грн. (922,00 грн. 1,0-ставки оператора газової котельні, згідно з затвердженим штатним розписом на 01.12.2010 року).

Відповідно до роз'яснення, викладеного у листі Міністерства соціальної політики України від 12 листопада 2012 року N 434/10/136-12 "Щодо індексації заробітної плати", якщо у працівника відбувається підвищення грошового доходу за рахунок зростання доходу (включаючи сумісництво), то місяць такого підвищення вважається базовим при проведенні індексації.

Судами встановлено, що посада оператора котельні Катеринопільського ліцею хоч і сезонна, але має постійний характер і її не можна вважати тимчасовою, як, наприклад, заміна тимчасово відсутнього працівника (лист роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України від 14 лютого 2007 року № 9/10/136-07), оскільки дана посада передбачена штатним розписом установи і період виконання роботи може тривати 6 місяців, а то й довше, залежно від погодних умов.

Згідно зі статтею 1 Указу Президії Верховної Ради "Про умови праці тимчасових робітників і службовців" від 24 вересня 1974 року № 311 (v0311400-74) , робітники та службовці вважаються тимчасовими, якщо їх прийнято на роботу на строк

до 2-х місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їхнє місце роботи (посада), до 4-х місяців.

Отже, суди дійшли обґрунтованого висновку, що оскільки грошовий дохід позивача за грудень 2010 року, з урахуванням суми підвищення (заробітної плати як оператора котельні), більше суми грошового доходу з урахуванням індексації, то для проведення подальшої індексації, грудень 2010 року, в якому було зростання грошового доходу, почав вважатися базовим під час розрахунку індексу споживчих цін, а відтак, індексація грошових доходів, отриманих за цей місяць (базовий), не проводиться.

Для проведення подальшої індексації обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком з наступного місяця (пункт 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення).

Суди встановили, що з січня-квітня 2011 року грошовий дохід (заробітна плата) позивача не підлягав індексації, так як приріст індексу споживчих цін для проведення індексації був відсутній.

В квітні - травні 2011 року сума індексації, що належала до перерахування нарахована та виплачена в повному обсязі. В квітні - 1,9%*960,00 грн - 18,24 грн та травні - 3,3%*960,00 грн=31,68 грн, де 1,9% та 3,3% - величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації для квітня та травня відповідно; 960,00 грн - прожитковий мінімум для працездатних осіб в квітні-вересні 2011 року відповідно до статті 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".

У червні 2011 року за рахунок зміни відсотку виплаченої премії, виплата якої мала регулярний характер, відбулося підвищення грошових доходів на 67,56 грн, а сума можливої індексації в червні 2011 року для позивачки, як працівника централізованої бухгалтерії, становила б 960,00*4,7%=45,12 грн (де 4,7 % - величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації в червні 2010; 960,00 грн - прожитковий мінімум для працездатних осіб в квітні-вересні 2011 року відповідно до статті 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік").

При порівнянні суми підвищення грошового доходу і можливої індексації в червні 2011 року встановлено, що сума підвищення перевищує суму можливої індексації.

Отже, індексація в цьому місяці не проводилась, і тому червень 2011 року став базовим при подальшому обчисленні індексу споживчих цін (пункт 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення).

З липня 2011 року по час відновлення виплати індексації, так як для червня 2011 року, який є базовим місяцем для проведення індексації заробітної плати ОСОБА_4, величина приросту індексу споживчих цін відсутня (відповідно до індексу інфляції), індексація заробітної плати в даному періоді не проводилась.

Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи питання про зміну базових місяців з грудня 2010 року та червня 2011 року, дійшли обґрунтованого висновку, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2014 року № 36 (36-2014-п) внесено зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (набрали чинності 13.02.2014 року), а саме пункт 5 цього Порядку доповнено новим абзацом 8, згідно з яким не є базовим місяць, у якому зарплата зросла за рахунок установлення доплати, зокрема, й за суміщення професій (посад), а також за рахунок збільшення розміру премії.

Місяць, в якому відбувається підвищення грошових доходів працівників у зв'язку із розширенням зони обслуговування, збільшенням обсягу робіт, суміщенням професій (посад), виконанням обов'язків тимчасово відсутнього працівника, оплатою за роботу за сумісництвом на одному підприємстві, в установі, організації, а також за рахунок збільшення розміру премії, не вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (у разі, коли не відбувається підвищення тарифної ставки (окладу).

Відповідно до статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому на час зміни базового місяця для проведення індексації (грудень 2010 року та червень 2011 року) дія Постанови Кабінету Міністрів України № 36 не поширюється (абзац 8 пункту 5 Порядку відсутній).

Таким чином, з 13 лютого 2014 року у зв'язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2014 року № 36 (36-2014-п) , якою внесено зміни до абзацу 8 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, зокрема, визначено, що місяць підвищення грошового доходу за рахунок внутрішнього сумісництва, а також за рахунок збільшення розміру премії не є базовим (якщо не відбувається підвищення посадового окладу).

Суди першої та апеляційної інстанцій, враховуючи встановлені обставини у справі, положення норм матеріального та процесуального права, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 про те, що суди невмотивовано залишили поза увагою позовні вимоги щодо неправильного нарахування індексації заробітної плати та не надали правової оцінки доводам позивача щодо неправильного визначення червня 2011 року базовим при нарахуванні індексації та щодо безпідставності визначення відповідачем грудня 2010 року базовим для розрахунку індексу споживчих цін, спростовуються встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами.

Посилання позивача у касаційній скарзі на те, що позовна заява подана в порядку адміністративного судочинства, проте справу розглянуто в порядку цивільного судочинства не заслуговують на увагу, оскільки позивач не оскаржувала судові рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Самі по собі зазначені обставини не вливають на правильність висновку суду про те, що між сторонами виник спір з трудових правовідносин, зокрема, нарахування та виплати заробітної плати, і цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, і не є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України.

Оскаржувані рішення є законними і обґрунтованими й ухваленими з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного суду

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 5 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 20 січня 2016 року залишити без змін.