розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_5, яка на підставі договору про надання правової допомоги діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення апеляційного суду міста Києва від 1 червня 2016 року у складі колегії суддів Кравець В. А., Качана В. Я., Шиманського В. Й.,

У вересні 2015 року ПАТ "НЕОС БАНК" звернулося до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів ТОВ "АВІОНІКА" та ОСОБА_4 заборгованості за договором овердрафту № 14/64-1603/2012 від 14 вересня 2012 року в сумі 535 140 грн 50 коп. та вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що 14 вересня 2012 року між ПАТ "Банк Кіпру", правонаступником якого є ПАТ "НЕОС БАНК", та ТОВ "АВІОНІКА" було укладено договір про надання овердрафту № 14/64-1603/2012, з розміром ліміту овердрафту не більше 400 000,00 грн, з кінцевим терміном повернення заборгованості за Договором, в тому числі заборгованості за овердрафтом, до 13 вересня 2014 року. В рахунок забезпечення виконання вказаних зобов'язань між ПАТ "Банк Кіпру" та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 14/64-1603/2012/П.

Оскільки боржник не виконує належним чином вимоги кредитного договору, утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню з боржника та поручителя в солідарному порядку.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 29 березня 2016 року провадження в частині вимог ПАТ "НЕОС БАНК" до ТОВ "АВІОНІКА" про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрито.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 29 березня 2016 року у складі судді Кицюк В. С. у задоволенні позову ПАТ "Неос Банк" до ОСОБА_4 - відмовлено.

Вказане рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що порука ОСОБА_4 є такою, що припинилася 14 березня 2015 року на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України, оскільки строком виконання основного зобов'язання є 13 вересня 2014 року, а з даним позовом до поручителя банк звернувся з пропуском шестимісячного строку 8 вересня 2015 року.

Рішенням апеляційного суду міста Києва від 1 червня 2016 року рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29 березня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ "Неос Банк" задоволено: стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Неос Банк" 535 140 грн 50 коп. заборгованості за кредитним договором та вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що порука ОСОБА_4 не припинилася, оскільки договором поруки встановлено строк, після закінчення якого порука припиняється, і це три роки після 13 вересня 2014 року.

21 червня 2016 року представник ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду міста Києва від 1 червня 2016 року та залишити в силі рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 29 березня 2016 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що в договорі поруки від 14 вересня 2012 року не встановлено строку його дії, а сторонами кредитного договору погоджено строк виконання основного зобов'язання до 13 вересня 2014 року, у зв'язку з чим представник відповідача вважає, що 14 березня 2015 року порука ОСОБА_4 за кредитним договором припинилася, а апеляційний суд дійшов безпідставного висновку про задоволення позову ПАТ "НЕОС БАНК".

8 серпня 2016 року суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у даній справі.

Статтею 338 ЦПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України (1618-15) ), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Підпунктом 4 частини першої Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) , передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

4 січня 2018 року вказану справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2018 року справу за позовом ПАТ "Неос Банк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором овердрафтупризначено до судового розгляду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення та задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що 14 вересня 2012 року між ПАТ "Банк Кіпру", правонаступником якого є ПАТ "НЕОС БАНК", та ТОВ "АВІОНІКА" укладено договір №14/64- 1603/2012 про надання овердрафту.

Відповідно до п. 1.1.2 Кредитного договору з урахуванням додаткової угоди №1 кінцевим терміном повернення заборгованості за Кредитним договором, в тому числі заборгованості за овердрафтом, є 13 вересня 2014 року.

З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань того ж дня укладено договір поруки між Банком та ОСОБА_4, в подальшому доповнений додатковою угодою №1 до договору поруки.

Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Відповідно до частини першої та третьої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

На підставі частини першої статті 252, частини першої статті 253 ЦК строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок

Пунктом 7.1.2 договору поруки встановлено, що строк дії договору поруки встановлюється до настання однієї з наступних обставин, зокрема, якщо кредитор впродовж трьох років з дня настання терміну виконання зобов'язань за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, договором поруки встановлено строк її припинення - після закінчення трьох років, починаючи від останнього дня, передбаченого для виконання зобов'язань за договором кредиту.

Підпунктом 1.1.2. кредитного договору №14/64- 1603/2012 від 14 вересня 2012 рокуз урахуванням додаткової угоди № 1 до нього, укладеного між банком та позичальником, установлено дію цього договору до 13 вересня 2014 року. Отже, днем настання строку виконання основного зобов'язання, з якого починається відлік трирічного строку для пред'явлення кредитором вимоги до поручителів, буде - 13 вересня 2014 року, а припинення поруки відповідно до вимог частини четвертої статті 559 ЦК України - 13 вересня 2017 року.

До аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд України у справах № 6-3 цс 13 від 13 лютого 2013 року, № 6-438 цс 15 від 2 вересня 2015 року та № 6-18 цс 16 від 3 лютого 2016 року.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку апеляційного суду, оскільки поручитель хоч і пов'язаний з боржником певними зобов'язальними відносинами, але є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором.

За таких обставин відсутні підстави для висновку про те, що оскаржуване судове рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або з порушенням норм процесуального права.

Підстав для задоволення касаційної скарги та скасування рішення апеляційного суду у передбаченому статтями 411, 412 ЦПК України порядку немає.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої палати Касаційного цивільного суду

Касаційну скаргу ОСОБА_5, яка на підставі договору про надання правової допомоги діє в інтересах ОСОБА_4, залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду міста Києва від 1 червня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.