відповідач - публічне акціонерне товариство "Терра Банк" в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Терра Банк" Ірклієнка Юрія Петровича,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 7 вересня 2016 року у складі головуючого судді Зіміна М. В. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2016 року у складі головуючого судді Барильської А.П., суддів: Зубакової В.П., Михайлів Л. В.,

У травні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до публічного акціонерного товариства "Терра Банк" в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Терра Банк" Ірклієнка Юрія Петровича (далі - ПАТ "Терра Банк") про повернення майна з компенсаційними виплатами за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Позов мотивовано тим, що 28 липня 2014 року між нею та ПАТ "Терра Банк" був укладений договір банківського вкладу (депозиту Добробут) № ВДД-894:840, з виплатою процентів по закінченню строку договору, терміном на 1 місяць до 28 серпня 2014 року.

Крім того, 19 листопада 2013 року між нею та ПАТ "Терра Банк" був укладений договір банківського вкладу (депозиту "Батьківський") № ДБ- 894:980, з виплатою процентів по закінченню строку договору, терміном на 70 днів, до 24 листопада 2014 року.

Також позивач у ПАТ "ТЕРРА БАНК" має рахунок № НОМЕР_1, на якому знаходяться грошові кошти у сумі 658 доларів США.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2015 року задоволено її позовні вимоги до ПАТ "Терра Банк" та стягнуто з відповідача на її користь за договорами № ВДД-894:840 від 28 липня 2014 року, № ДБ-894:980 від 19 листопада 2013 року грошові кошти у сумі 117 800,12 грн.

Виконавчий лист за даним рішенням та заява про примусове виконання рішення суду 19 серпня 2015 року були направлені до ВДВС Печерського районного управління юстиції в м. Києві.

Крім того, 21 листопада 2015 року позивач письмово зверталась до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ "ТЕРРА БАНК" з пропозицію добровільно виконати рішення суду, однак судове рішення до цього часу відповідачем не виконане.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_3 просила: зобов'язати відповідача повернути грошові кошти в сумі 117 тис. грн 12 коп; стягнути з відповідача індекс інфляції в сумі 9 518 грн 54 коп.; три проценти річних у розмірі 3 262 грн 90 коп.; штраф за невиконання зобов'язання, встановленого за рішенням суду протягом одного року у розмірі 49 844 грн 22 коп.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 7 вересня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб запровадив тимчасову адміністрацію та розпочав процедуру виведення ПАТ "Терра Банк" з ринку та на момент ухвалення рішення судом першої інстанції у банку вже було введено тимчасову адміністрацію, що унеможливило стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що судом першої інстанції не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог порушують права позивача, як споживача банківських послуг, не відповідають вимогам Конституції України (254к/96-ВР) .

5 грудня 2016 року суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 червня 2017 року справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ "Терра Банк", в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Терра Банк" Ірклієнка Ю. П., про повернення майна з компенсаційними виплатами за несвоєчасне виконання зобов'язань призначено до судового розгляду.

Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України (1618-15) ), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

16 січня 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Частинами першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами попередніх інстанцій установлено, що28 липня 2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ "Терра Банк" був укладений договір банківського вкладу (депозиту Добробут) № ВДД-894:840, з виплатою процентів по закінченню строку договору, терміном на 1 місяць до 28 серпня 2014 року.

Крім того, 19 листопада 2013 року між нею та ПАТ "Терра Банк" був укладений договір банківського вкладу (депозиту "Батьківський") № ДБ-894:980, з виплатою процентів по закінченню строку договору, терміном на 370 днів, до 24 листопада 2014 року.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 червня 2015 року було задоволено позов ОСОБА_3 Стягнуто з ПАТ "ТерраБанк" на користь ОСОБА_3 за договорами № ВДД - 894:840 від 28 липня 2014 року, № ДБ - 894:980 від 19 листопада 2013 року грошові кошти у сумі 117 800 грн12 коп. Рішення набрало законної сили 23 липня 2015 року.

19 серпня 2015 року ОСОБА_3 зверталась до ВДВС Печерського районного управління юстиції м. Києва із заявою про примусове виконання рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 червня 2015 року.

21 листопада 2015 року позивач звернулась із письмовою пропозицією до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо добровільного виконання рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 червня 2015 року.

Звертаючись до суду з указаним позовом, ОСОБА_3 зазначала про те, що у зв'язку з невиконанням умов укладених договорів та рішення суду, з відповідача підлягає стягненню грошові кошти за договорами банківських вкладів, а також індекс інфляції, три проценти річних та штраф за невиконання зобов'язання.

23 грудня 2014 року на підставі постанови Правління Національного банку України № 831 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Терра Банк" відкликано баківську ліцензію та ліквідовано ПАТ "Терра Банк".

Відповдіно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичзних осіб від 24 грудня 2014 року № 159 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Терра Банк" з 24 грудня 2014 року та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Терра Банк" Ірклієнка Ю. П. строком на один рік з 24 грудня 2014 року по 23 грудня 2015 року включно.

Згідно рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 грудня 2015 року № 222 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Терра Банк" на один рік по 23 грудня 2016 року.

Згідно з пунктом 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з підпунктами 1 - 3 частини п'ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.

Відповідно до частини другої статті 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.

Судом першої інстанції установлено та не заперечується сторонами, що Фондом, відповідно до вимог частини п'ятої статті 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ОСОБА_3 було виплачено 200 тис. грн в рахунок відшкодування коштів за її вкладами, а залишок коштів було включено до реєстру кредиторів банку.

З огляду на зазначене суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення про відмову в позові, правильно виходили із того, що з 24 грудня 2014 року Фонд запровадив тимчасову адміністрацію та розпочав процедуру виведення ПАТ "Терра Банк" з ринку. На момент ухвалення заочного рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2015 року та оскаржуваного рішення суду першої інстанції - 7 вересня 2016 року у банку вже було введено тимчасову адміністрацію, що унеможливило стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 7 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2016 року залишити без змін.