розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" на рішення апеляційного суду Львівської області у складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Ніткевича А. В., Павлишина О. Ф., від 05 липня 2016 року,

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2016 року публічне акціонерне товариство "Львівобленерго", в особі Львівського міського відділення електропостачання (далі - ПАТ "Львівобленерго"), пред'явило позов до ОСОБА_1 про відшкодування вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) (далі - Правил користування електричною енергією).

Позовну заяву мотивовано тим, що 15 лютого 2014 року та 27 лютого 2015 року представниками позивача було проведено перевірку, якою встановлено факт порушення Правил користування електричною енергією, а саме: самовільне підключення електроустановок споживача до електромережі з порушенням схеми обліку, підключення електропроводки споживача без виконання технічних умов і оформлення особового рахунку до квартири АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_1, про що було складено акти № № 04975 та 05403 про порушення Правил користування електричною енергією і схему порушення вказаних Правил.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь вартість не облікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил користування електричною енергією у розмірі 19 098 грн 92 коп. та судовий збір у розмірі 1 378 грн.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова у складі судді Зубачик Н. Б. від 04 квітня 2016 року позов ПАТ "Львівобленерго" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Львівобленерго" вартість необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил користування електричною енергією у розмірі 19 098 грн 92 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач всупереч Правил користування електричною енергією, самовільно підключилася до електричної мережі, а тому порушені права позивача підлягають захисту шляхом стягнення вартості не нарахованої електроенергії, визначеної на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії (далі - Методика), затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (z0782-06) .

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 05 липня 2016 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 квітня 2016 року скасовано. У задоволенні позову ПАТ "Львівобленерго" відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позивачем не доведено, що відповідач самовільно підключилася до електроустановки мережі позивача. Також позивачем не доведено вини відповідача у спричиненні шкоди ПАТ "Львівобленерго".

25 липня 2016 року ПАТ "Львівобленерго" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що 15 лютого 2014 року у квартирі АДРЕСА_1 було зафіксовано безоблікове споживання електроенергії. Акт від 15 лютого 2014 року № 04975 згідно з пунктом 53 Правил користування електричною енергією був складений та підписаний п'ятьма представниками енергопостачальника. 27 лютого 2015 року повторно зафіксовано порушення відповідачем вказаних правил. Наведене порушення за адресою відповідача підтверджується актами від 15 лютого 2014 року № 04975 та від 27 лютого 2015 року № 05403. Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що відповідачем порушено пункт 9 Правил користування електричною енергією, яким передбачено, що споживання електричної енергії без приладів обліку не допускається. При цьому судом апеляційної інстанції не наведено доказів, які б спростували безоблікове споживання електричної енергії відповідачем.

22 вересня 2016 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що позивачем не доведено вину відповідача у спричиненні шкоди ПАТ "Львівобленерго", просила відхилити касаційну скаргу ПАТ "Львівобленерго" та залишити рішення апеляційного суду Львівської області від 05 липня 2016 року без змін.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

5 січня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.

Багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі ЛКП "Цитадель-Центр" (раніше - ЛКП "Каменяр-Центр") (а. с. 52, 53).

Електроенергія, яка подається в квартири № 7, 11 та нежитлове приміщення № 12, обліковувалась електролічильником, який обліковував у тому числі і електроенергію місць загального користування даного будинку. При заміні лічильника працівниками ЛКП "Цитадель-Центр" зазначені квартири були приєднані до загальної мережі без приладу обліку (а. с. 93).

15 лютого 2014 року у квартирі АДРЕСА_1 зафіксовано порушення Правил користування електричною енергією, а саме: самовільне підключення електроустановок споживача до електромережі з порушенням схеми обліку, тобто без виконання технічних умов і оформлення особового рахунку, про що було складено акт № 04975 про порушення Правил користування електричною енергією для населення від 15 лютого 2014 року, схему порушення Правил користування електричною енергією для населення до акта № 04975; протокол засідання комісії по розгляду акта із нарахуванням завданих збитків від 14 березня 2014 року, відповідно до якого ОСОБА_1 належить сплатити 7 966 грн 34 коп. (а. с. 6)

27 лютого 2015 року за вищевказаною адресою повторно зафіксовано порушення Правил користування електричною енергією, а саме: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, після вимкнення з порушенням схеми обліку з розподільчого поверхового щитка, про що складено акт № 05403 про порушення Правил користування електричною енергією для населення від 27 лютого 2015 року; схему порушення Правил користування електричною енергією для населення до акта № 05403; акт обстеження вищевказаної квартири від 27 лютого 2015 року; протокол засідання комісії по розгляду акта із нарахуванням завданих збитків від 27 березня 2015 року, відповідно до якого ОСОБА_1 належить сплатити 11 132 грн 58 коп. (а. с. 10).

Листом від 11 березня 2011 року № 145-1697 ВАТ "Львівобленерго" повідомило ЛКП "Каменяр-Центр" щодо необхідності розроблення проекту влаштування поквартирних приладів обліку та погодження проектного рішення у встановленому порядку (а. с. 93).

Листом від 17 жовтня 2012 року № 146-475 ПАТ "Львівобленерго" повторно надіслало лист ОСОБА_1 щодо розподілу загального обліку електроенергії, який має провести Львівське комунальне підприємство "Каменяр-Центр" (а. с. 94).

Правовідносини у сфері споживання електричної енергії, в тому числі у разі виникнення спору щодо правопорушень, регулюються Законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) .

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику", у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в судах попередніх інстанцій, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, визначено, що правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення правил користування електричною енергією та інше.

Пунктом 1.3. Правил користування електричною енергією передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно з підпунктом 1 пункту 10.2. Правил користування електричною енергією споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

Споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів) (підпункт 1 пункту 10.2. Правил користування електричною енергією).

Судами установлено та не заперечується сторонами по справі, що ОСОБА_1 не укладала із позивачем договір щодо електропостачання.

Згідно із підпунктами 15 та 16 пункту 8.1. Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Відповідно до пункту 1.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією даний нормативно-правовий акт встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил.

Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку (пункт 1.2. Методики).

Пунктом 2.7. Методики прямо встановлено порядок визначення обсягу та вартості самовільно спожитої електричної енергії в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1. Методики, та за умови відсутності у такого споживача договору про постачання електричної енергії.

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції правильно виходив із того, що відповідачем порушувалися Правила користування електричною енергією для населення, про що складено відповідні акти, та, надавши оцінку письмовим доказам, долученим до справи, вважав доведеним наявність самовільного підключення струмоприймачів належної відповідачу квартири, у зв'язку з чим дійшов правомірного висновку про стягнення з неї вартості не облікованої електричної енергії.

Разом з цим, установивши, що відповідач отримувала надані позивачем послуги з постачання електроенергії до квартири АДРЕСА_1, суд першої інстанції не звернув уваги не те, що в цьому випадку склалися фактичні договірні відносини, та, виходячи з аналізу змісту статті 1166 ЦК України, положення цієї статті не можуть застосовуватися до правовідносин, які врегульовуються договором.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року в справі № 6582цс15.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 квітня 2016 року посилання на положення статті 1166 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, а тому це рішення на підставі статті 413 ЦПК України необхідно залишити в силі, а рішення апеляційного суду - скасувати.