розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2- ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Зіміна М. В. від 31 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області у складі суддів: Барильської А. П., Ляховської І. Є., Михайлів Л. В. від 29 червня 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

24 листопада 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - ПАТ "Кривбасзалізрудком"), комунального закладу "Криворізький психоневрологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради (далі - КЗ "Криворізький психоневрологічний диспансер"), ОСОБА_4 про визнання висновку медичного огляду і наказу про звільнення незаконним та поновлення на роботі.

Позовна заява обґрунтована тим, що з 10 червня 2011 року він працював монтером колії, а з 18 грудня 2014 року майстром шляховим залізничного цеху № 1 станції "Рокувата-Промислова" ПАТ "Кривбасзалізрудком".

Вказував, що наказом від 19 жовтня 2015 року його було звільнено за пунктом 7 статті 40 КЗпП України, за появу на роботі у стані наркотичного сп'яніння.

Посилаючись на те, що медичний огляд на стан сп'яніння проводився всупереч нормативним актам Міністерства охорони здоров'я України, наркотичні засоби він не вживає, у зв'язку з чим, вважав, що звільнення проведено з порушеннями чинного трудового законодавства. Уточнивши позовні вимоги, позивач просив визнати висновок від 12 жовтня 2015 року КЗ "Криворізький психоневрологічний диспансер", складений лікарем-наркологом ОСОБА_5, та наказ ПАТ "Кривбасзалізрудком" від 19 жовтня 2015 року про звільнення незаконними і поновити його на роботі на посаді майстра шляхового залізничного цеху № 1 станції "Рокувата-Промислова" ПАТ "Кривбасзалізрудком".

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2016 року, у задоволенні позові ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2016 року, рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2016 року залишено без змін.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства, так як 08 жовтня 2015 року ОСОБА_2 перебував на робочому місці у стані наркотичного сп'яніння, який виявлено та зафіксовано у встановленому законом порядку.

19 липня 2016 року представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2016 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим судом та судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Зокрема, заявник вказує на те, що позивач жодних психотропних речовин не вживав; судом апеляційної інстанції не наведено ніяких підтверджених обставин та норм права, які б спростовували доводи апеляційної скарги; не застосовано правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-703цс15; судами взято до уваги пояснення членів мобільної групи та акт медичного обстеження, які є неналежними доказами; жоден із свідків у судовому засіданні не підтвердив перебування позивача у стані наркотичного сп'яніння; лікар ОСОБА_5 не мала повноважень проводити медичний огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння та з таким висновком його ознайомлено не було, а дослідження фактично не проводилося.

29 липня 2016 року суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження в указаній справі.

15 вересня 2016 року на адресу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення ПАТ "Кривбасзалізрудком", в якій вказується про законність та обґрунтованість судових рішень і дотримання вимог трудового законодавства під час звільнення позивача, оскільки факт перебування ОСОБА_2 у стані наркотичного сп'яніння підтверджено належними доказами.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2017 року справу за позовом ОСОБА_2до ПАТ "Кривбасзалізрудком", КЗ "Криворізький психоневрологічний диспансер", ОСОБА_4 про визнання висновку медичного огляду і наказу про звільнення незаконним та поновлення на роботі призначено до судового розгляду.

Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України (1618-15) ), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Пунктом 4 частини першої Розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК (1618-15) України, передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

04 січня 2018 року вказану справу передано до Верховного Суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що 10 червня 2011 року ОСОБА_2 прийнято на роботу майстром колії 3 розряду залізничного цеху № 1 ПАТ "Кривбасзалізрудком", а з 12 грудня 2014 року його було переведено на посаду майстра шляхового залізничного цеху № 1 ПАТ "Кривбасзалізрудком" (а. с. 61-62)

Мобільною групою охорони ПАТ "Кривбасзалізрудком" складені пояснення і акт № 205 про те, що 08 жовтня 2015 о 16 год. 40 хв. на території посту № 4 "БАМ-склад № 41" БМТС був зупинений дорожній майстер ОСОБА_2 з ознаками наркотичного сп'яніння: розширені зіниці, бігаючи очі, порушена координація рухів, невелика роздратованість, опухлі долоні і пальці рук, у зв'язку з чим, ОСОБА_2 було доставлено до медпункту підприємства (а. с. 34,126-130).

Того ж дня, о 17 год. 40 хв. ОСОБА_2 було оглянуто у медпункті підприємства медичною сестрою ОСОБА_6, та за наслідками огляду було зафіксовано: сповільненість у висловлюванні думок, мова не чітка, рухи погано координовані, хода хитка, факту вживання наркотичних речовин не спростовує. Медичною сестрою було зроблено висновок про знаходження ОСОБА_2 у стані наркотичного сп'яніння, про що було складено акт медичного освідування для встановлення стану алкогольного сп'яніння (а. с. 125). В акті вказано, що факт вживання наркотичних засобів не заперечується.

Наказом ПАТ "Кривбасзалізрудком" від 08 жовтня 2015 року позивача було відсторонено від роботи та направлено для проходження відповідного медогляду до КЗ "Криворізький психоневрологічний диспансер" (а. с. 35).

Актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного КЗ "Криворізький психоневрологічний диспансер" 08 жовтня 2015 року за № 3006, підтверджено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пройшов 08 жовтня 2015 року о 18 год. 30 хв. медичний огляд, за наслідками якого лікарем ОСОБА_5 встановлено заключний діагноз (за результатами огляду та тестів): алкіламіни, гостра інтоксикація амфетаміном, метамфетаміном (а. с. 69-70).

Вказані обставин також підтверджуються витягом із журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, розпочатого 18 вересня 2015 року та закінченого 13 березня 2016 року (а.с.137-139)

Крім того, журналом реєстрації хіміко-токсикологічних досліджень, розпочатого 16 лютого 2012 року та закінченого 27 листопада 2015 року, стверджується забір матеріалу в ОСОБА_2 08 жовтня 2015 року та про отримання лікарем ОСОБА_5 12 жовтня 2015 року результатів досліджень (а.с.140-141).

Висновком за результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного лікарем КЗ "Криворізький психоневрологічний диспансер" ОСОБА_5 від 12 жовтня 2015 року, встановлено стан гострої інтоксикації амфетаміном, метамфетаміном у позивача станом на 08 жовтня 2015 року (а. с. 36).

16 жовтня 2015 року ОСОБА_2 подано до профспілки підприємства письмову заяву про розгляд справи про звільнення без його участі та присутності (а. с. 79).

Рішенням зборів профспілкового комітету ПАТ "Кривбасзалізрудком" від 16 жовтня 2015 року надано згоду на звільнення позивача, згідно із пунктом 7 статті 40 КЗпП України, за появу на роботі в стані наркотичного сп'яніння (а. с. 50).

Наказом від 19 жовтня 2015 року ОСОБА_2 звільнено з посади майстра шляхового залізничного цеху № 1 Управління залізничного транспорту ПАТ "Кривбасзалізрудком", за порушення підпункту 2.1.1. правил внутрішнього трудового розпорядку та статті 139 КЗпП України, згідно з пунктом 7 статті 40 КЗпП України, за появу на роботі у стані наркотичного сп'яніння (а. с. 4).

Відповідно до пункту 7 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана чи звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Враховуючи те, що перебування 08 жовтня 2015 року ОСОБА_2 на робочому місці в стані наркотичного сп'яніння підтверджено актами мобільної групи охорони ПАТ "Кривбасзалізрудком" у складі трьох осіб і медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння, проведеного медичною сестрою підприємства, а також складеними лікарем-наркологом КЗ "Криворізький психоневрологічний диспансер" актом огляду і висновком, профспілкова організація надала згоду на його звільнення за пунктом 7 статті 40 КЗпП України, обґрунтованими та правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що звільнення позивача було проведено відповідно до вимог трудового законодавства.

Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що судами не застосовано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-703цс15 є безпідставними, так як у даній справі профспілковим комітетом надано згоду на звільнення ОСОБА_2 з роботи. До того ж висновки, викладені у вищевказаній постанові Верховного Суду України, стосуються рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору.

Доводи ОСОБА_2 щодо незаконності взяття до уваги пояснення членів мобільної групи є необґрунтованими, так як судами їм дано належну оцінку. Позивачем вони жодним чином не спростовані, а стан наркотичного сп'яніння працівника можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими доказами, яким суд має дати відповідну оцінку (пункт 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) (з подальшими змінами і доповненнями).

За змістом статей 53, 64 ЦПК України від 18 березня 2004 року № 1618-ІV, в редакції від 07 липня 2010 року, яка була чинною на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін і які встановлюються, в тому числі, письмовими доказами, якими є будь-які документи, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Колегія суддів вважає, безпідставним твердження заявника у касаційній скарзі про незаконність актів медичного обстеження і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в цій частині, з тих підстав, що огляд на стан сп'яніння проведено лікарем ОСОБА_5, яка має вищу освіту за спеціальністю лікувальна справа, кваліфікаційну категорію "вища" за спеціальністю "наркологія" та проходила післядипломне навчання і підвищення кваліфікації (а. с. 71-73), а до контрольної комісії у зв'язку із незгодою з результатами медичного огляду ОСОБА_2 не звертався.

Порушень вимог Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 вересня 2009 року за № 400/666, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, не встановлено. А факт проходження ОСОБА_2 медичного обстеження у КЗ "Криворізький психоневрологічний диспансер" у судовому засіданні підтверджений самим позивачем.

Поряд із цим, посилання ОСОБА_2 у касаційній скарзі на те, що жодним з допитаних свідків не підтверджено факту перебування його на робочому місці у стані наркотичного сп'яніння, є не аргументованими, оскільки факт перебування позивача у стані наркотичного сп'яніння безспірно встановлений вище переліченими медичними документами, а також іншими письмовими доказами, а саме: актом від 08 жовтня 2015 року, складеним мобільною групою охорони актом (а. с. 34), письмовими поясненнями членів мобільної групи (а. с. 126-130), що також правильно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій.

Оскільки судами встановлено, що факт перебування позивача 08 жовтня 2015 року на робочому місці в стані наркотичного сп'яніння підтверджується матеріалами справи та ОСОБА_2 жодним чином не спростований, суди дійшли законного та обґрунтовано висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Встановлено, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги спрямовані на переоцінку обставин справи і висновків судів не спростовують.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2- ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2016 року залишити без змін.