розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 29 березня 2016 року в складі судді Чемодурової Н. О. та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 27 квітня 2016 року в складі суддів: Гапонова А. В., Біляєвої О. М., Канурної О. Д.,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК (1618-15) України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Слов'янський завод високовольтних ізоляторів" (далі - ТОВ "ВО СЗВІ") про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 з травня 2013 року по грудень 2015 року працював охоронцем у ТОВ "ВО СЗВІ". Разом з тим відповідачем не виплачено позивачу: премії, компенсацію за придбання форменого одягу, винагороду за послуги щодо покосу трави, індексацію заробітної плати, компенсацію за роботу старшим зміни у липні 2014 року та заробітну плату за роботу в нічну зміну 4 липня 2014 року.

На підставі викладеного, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути на свою корить з ТОВ "ВО СЗВІ": заборгованість по заробітній платі за невиплату в повному розмірі щомісячних премій за лютий 2014 року, червень 2014 року, липень 2014 року, лютий 2015 року, квітень 2015 року, жовтень 2015 року, грудень 2015 року; невиплату винагороди за покіс трави за 2013, 2014, 2015 роки по 200 грн за рік; невиплату компенсацій за придбання форменого одягу за 2013, 2014, 2015 роки по 250 грн за рік; невиплату індексації у зв'язку з інфляційними втратами за жовтень 2014 року в розмірі 150 грн, вересень-грудень 2015 року по 912 грн 28 коп. щомісяця; невиплату компенсацій за роботу старшим зміни у липні 2014 року в розмірі 300 грн; невиплату заробітної плати та нічних за 4 липня 2014 року в розмірі 120 грн.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 29 березня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що премія належить до категорії заохочувальних виплат та не є обов'язковою для роботодавця. Премія на підприємстві виплачувалася з урахуванням фактично виконаних працівниками, зокрема і позивачем, обов'язків. Крім того, ОСОБА_2 неодноразово знижено премію у зв'язку з неякісним виконанням останнім своїх посадових обов'язків. Прибирання території та покіс трави не входили до функціональних обов'язків позивача, а надбавка до заробітної плати за виконання вказаних дій не передбачена умовами колективного трудового договору та не є складовою, яка враховується при формуванні заробітної плати сторожам ТОВ "ВО СЗВІ". Колективним договором ТОВ "ВО СЗВІ" передбачено забезпечення сторожа спецодягом. Разом з тим позивачем не надано доказів придбання спецодягу на власні кошти. Також відсутні підстави для індексації заробітної плати ОСОБА_2 у спірний період. Позивач не працював 4 липня 2014 року у нічній зміні та старшим зміни у липні 2014 року, а тому відсутні правові підстави для стягнення додаткових виплат за вказаний період.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 27 квітня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що нарахування та виплата премії працівникам не є обов'язком, а правом роботодавця, тому невиплата позивачу премії за умови неналежного виконання своїх посадових обов'язків узгоджується з положеннями трудового законодавства. ОСОБА_2 не працював 4 липня 2014 року у нічній зміні та старшим зміни у липні 2014 року, тому вимоги про стягнення додаткових виплат за цей період не є обґрунтованими. Також в матеріалах справи відсутні докази, що позивач за власні кошти придбав спецодяг, яким за умовами колективного договору забезпечується відповідачем. Надбавка до заробітної плати за прибирання території та покіс трави, що не входило до трудових обов'язків позивача, не передбачена умовами колективного трудового договору. Індекс споживчих цін у спірний період не перевищував 101 %, а тому заробітна плата ОСОБА_2 у вказаний період не підлягала індексації.

У касаційній скарзі, поданій у червні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що заробітна плата позивача підлягала індексації. Відповідач протиправно позбавив ОСОБА_2 премії, хоча останній мав на це право та не порушував трудової дисципліни. Позивача також не ознайомлювали з наказами про позбавлення премії.

Відзив на касаційну скаргу відповідачем не подано.

17 січня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судами встановлено, що наказом від 26 вересня 2013 року № 52 ОСОБА_2 був прийнятий до ТОВ "ВО СЗВІ" на посаду сторожа у відділ сторожової охорони заводу.

Наказом від 24 грудня 2015 року № 292 позивача звільнено з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України.

Частиною першої статті 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до пункту 5.1 колективного договору ТОВ "ВО СЗВІ" підприємство самостійно розробляє форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні ставки і схеми посадових окладів, умови встановлення і розміри надбавок, доплат, премій, винагород і інших заохочувальних і компенсаційних виплат і встановлює їх через положення договору з дотриманням норм і гарантій, передбачених чинним законодавством України і галузевою угодою.

За змістом Положення про матеріальне стимулювання робітників служби охорони ТОВ "ВО СЗВІ", яке є додатком до колективного договору, преміювання здійснюється згідно з відомістю, затвердженою відповідним наказом по підприємству, з коштів на оплату праці на підставі звіту начальника охорони за місяць, затвердженого директором ТОВ "ВО СЗВІ" (пункт 4.2). Розмір преміювання за конкретним виконавцем може бути знижений за поданням начальника охорони за невиконання (неякісне виконання) працівником функціональних обов'язків, наказів і розпоряджень по підприємству, а також інструкцій, що стосуються сторожової охорони (пункт 4.3). Працівникам, які вчинили прогул, що з'явилися на роботі в нетверезому стані, допустили інші порушення виробничої або трудової дисципліни і / або мають чинні стягнення премія не нараховується (пункт 4.4).

Встановлено, що наказом директора ТОВ "ВО СЗВІ" від 28 лютого 2014 року "Про преміювання" ОСОБА_2 знижено розмір премії на 20 %. Відповідно до службової записки начальника сторожової охорони Герасимова І. В. від 25 лютого 2014 року, на підставі розпорядження від 25 лютого 2014 року № 39 розмір премії знижено за неякісне виконання функціональних обов'язків, порядку несення охорони підприємства. Премія була виплачена у розмірі 327 грн 40 коп.

Наказ про преміювання за червень 2014 року, як і будь-які інші накази, не видавалися, преміювання за цей місяць не здійснювалось, оскільки на території м. Слов'янськ Донецької області проводилася антитерористична операція, діяльність підприємства наказом від 9 червня 2014 року була призупинена, всім робітникам була надана додаткова відпустка. Діяльність підприємства була відновлена наказом ТОВ "ВО СЗВІ" від 21 липня 2014 року.

Наказом директора ТОВ "ВО СЗВІ" від 30 липня 2014 року "Про преміювання" на преміювання робітників сторожової охорони було виділено 4 943 грн 30 коп. Всі шістнадцять робітників служби охорони отримали премію у 30 % розмірі. Розмір премії, отриманої позивачем, склав 381 грн 96 коп.

26 лютого 2015 року видано наказ "Про преміювання", в якому зазначено, що позивачу знижено розмір премії за лютий 2015 року на 20 % відповідно до п. 4.3 вказаного вище Положення. Згідно з розпорядженням начальника сторожової охорони № 69, зниження премії ОСОБА_2 відбулось за неякісне виконання своїх функціональних обов'язків, а також порядок несення охорони на підприємстві.

Наказом директора ТОВ "ВО СЗВІ" від 30 квітня 2014 року "Про преміювання" за неякісне виконання функціональних обов'язків розмір премії був знижений всім робітникам сторожової охорони, зокрема і позивачу.

Відповідно до наказу директора ТОВ "ВО СЗВІ" від 30 жовтня 2015 року ОСОБА_2 знижено розмір премії на 100 % за неякісне виконання своїх функціональних обов'язків. Підставою для винесення наказу стало розпорядження начальника сторожевої охорони від 29 жовтня 2015 року.

21 грудня 2015 року позивачу оголошено догану за неналежне виконання службових обов'язків, про що видано наказ, а 24 грудня 2015 року останнього звільнено з роботи.

Позивач був ознайомлений з указаними вище наказами, проте відмовився від підпису про ознайомлення.

На підставі викладеного суди дійшли вірного висновку, що премія належить до категорії заохочувальних виплат та не є обов'язковою для роботодавця. Премія на підприємстві виплачувалася з урахуванням фактично виконаних позивачем обов'язків. ОСОБА_2 неодноразово знижено премію у зв'язку з неякісним виконанням останнім своїх посадових обов'язків. За таких обставин, правові підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Встановлено, що прибирання території та покіс трави на ній не належить до функціональних обов'язків працівників сторожової охорони ТОВ "ВО СЗВІ", що підтверджується колективним договором. Крім того, надбавка до заробітної плати за виконання вказаних дій не передбачена умовами колективного трудового договору та не є складовою, яка враховується при формуванні заробітної плати сторожам ТОВ "ВО СЗВІ".

Суди вірно врахували вказані обставини справи та обґрунтовано відмовили в задоволенні позову в цій частині.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення компенсації за придбання спецодягу, суди вірно виходили і з того, що позивач, перебуваючи на посаді сторожа зовнішнього, не звертався до роботодавця з вимогою про надання йому спецодягу відповідно до умов колективного договору ТОВ "ВО СЗВІ" та не подавав скарг про відсутність цього одягу. Крім того, ОСОБА_2 не надав доказів того, що він купував спецодяг за власні кошти.

Судами встановлено на підставі наявних у справі доказів, що ОСОБА_2 не працював 4 липня 2014 року, а також не працював старшим зміни у липні 2014 року, тому відсутні правові підстави для стягнення додаткових виплат за вказаний період. Вказаний висновок судів є вірним та відповідає вимогам закону.

Відповідно до частини третьої статті 94 КЗпП України питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" (108/95-ВР) та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом частини третьої статті 2 Закону України "Про оплату праці" до заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) .

Відповідно до пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (1078-2003-п) (далі - Порядок № 1078) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Встановлено, що останній раз заробітна плата на підприємстві підвищувалася у вересні 2015 року, а тому цей місяць для працівників ТОВ "ВО СЗВІ", зокрема і для ОСОБА_2, є базовим при розрахунку індексації заробітної плати.

У жовтні 2015 року індекс інфляції (індекс споживчих цін) склав 98,7 %. Поріг індексації величини індексу споживчих цін, перевищення якої надає підстави для індексації грошових доходів населення і в першу чергу заробітної плати працівників, був встановлений на спірний період у розмірі 101 %, а з 1 січня 2016 року - 103 %.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення індексації заробітної плати за листопад та грудень 2015 року, суди виходили з того, що у листопаді 2015 року індекс інфляції становив 100 %, а у грудні 2015 року - 100,7 %.

Позивач з 1 по 15 грудня 2015 року перебував у відпустці, а 24 грудня 2015 року його звільнено. На час перебування у відпустці індексація визначається з розрахунку повного робочого часу, а нараховується пропорційно відпрацьованому часу. Індекс приросту споживчих цін у грудні 2015 року склав 100,7 % та не перевищував 101 %.

На підставі вказаного суди дійшли висновку про відсутність правових підстав для виплати ОСОБА_2 індексації за фактично відпрацьований ним час у період листопад - грудень 2015 року, оскільки величина індексу споживчих цін за вказаний період не перевищила поріг індексації.

Вказаний висновок судів не відповідає вимогам закону, з огляду на наступне.

Відповідно до повідомлення Державної служби статистики України, яка є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, індекс споживчих цін за листопад 2015 року склав 102 %.

За правилом частини першої статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Суди не врахували зазначеного та дійшли помилкового висновку про відсутність правових підстав для виплати ОСОБА_2 індексації заробітної плати за вказаний ним період.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідач протиправно позбавив ОСОБА_2 премії не заслуговують на увагу, оскільки нарахування та виплата премії працівникам не є його обов'язком, а є правом роботодавця. Крім того, відповідачем відповідними наказами було зменшено ОСОБА_2 розмір премії за неналежне виконання останнім функціональних обов'язків. Вказані вище накази є чинними та позивачем не оскаржені.

Судами також встановлено, що позивач був ознайомлений з наказами про зменшення розміру премії, проте відмовився їх підписувати, а тому доводи касаційної скарги в цій частині є необґрунтованими та не заслуговують на увагу.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

На підставі викладеного рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення індексації заробітної плати підлягає скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України.

У решті позовних вимог судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому вказані судові рішення в указаній частині відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 29 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 27 квітня 2016 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Слов'янський завод високовольтних ізоляторів" про стягнення індексації заробітної плати скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.