на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 5 травня 2016 року у складі судді Коробенка С. В., ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року у складі суддів: Прокопчук Н. О., Семенюк Т. А., Саліхова В. В.,

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства "Київський метрополітен" Київської міської ради (далі - КП "Київський метрополітен"), у якому просила зобов'язати відповідача розблокувати службову перепустку на основі пластикової безконтактної картки працівника підприємства і нанести на службову безконтактну картку електрону інформацію, яка надає право на безоплатний проїзд в метрополітені, та виключити пункт 3.6 з Інструкції "Про порядок використання службових перепусток на основі пластикових безконтактних карток в КП "Київський метрополітен", затвердженої наказом начальника

КП "Київський метрополітен" від 26 травня 2015 року № 193-Н.

На обґрунтування заявлених вимог зазначала, що з 26 червня 2000 року перебуває у трудових відносинах з відповідачем, а з 13 березня 2012 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною.

Як працівнику перевізника відповідач видав їй службову перепустку на основі безконтактної картки, яка надавала їй право безоплатного проїзду у метрополітені.

20 жовтня 2015 року КП "Київський метрополітен" заблокував її службову картку і вона не змогла скористатись своїм правом на безкоштовний проїзд.

Після звернення до адміністрації підприємства їй стало відомо, що її безконтактна картка заблокована відповідно до пункту 3.6 Інструкції про порядок використання службових перепусток на основі пластикових карток в КП "Київський метрополітен" (далі - Інструкція"), затвердженої наказом відповідача від 26 травня 2015 року № 193-Н.

Пунктом 3.6 вказаної Інструкції передбачено, що при оформленні соціальної відпустки по догляду за дитиною, працівник повинен здати службову безконтактну картку в бюро перепусток до фактичного виходу на роботу, а у разі не здачі завідувач бюро перепусток приймає заходи для внесення безконтактної картки в "стоп-лист", тобто блокує картку.

Вважає, що наведене суперечить вимогам частини п'ятої статті 19 Закону України "Про міський електричний транспорт", якою передбачено право працівника перевізника на безоплатний проїзд.

Посилаючись на те, що відповідач незаконно позбавив її права на безкоштовний проїзд у метрополітені, просила позов задовольнити.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 5 травня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов'язано КП "Київський метрополітен" розблокувати службову перепустку на основі пластикової безконтактної картки працівника КП "Київський метрополітен" ОСОБА_1, виключити її з "стоп-листа" та включити до системи контролю та керування доступом на об'єкти метрополітену, забезпечивши її право на безоплатний проїзд метрополітеном.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивована тим, що пункт 3.6 Інструкції звужує обсяг прав працівника метрополітену, встановлений частиною 5 статті 19 Закону України "Про міський електричний транспорт", оскільки єдиним шляхом реалізації права працівника метрополітену на безкоштовний проїзд є використання ним службової перепустки на основі пластикової безконтактної картки. Право працівника на безкоштовний проїзд є елементом соціального захисту та не пов'язане з фактичним виконанням працівником трудових обов'язків.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року апеляційну скаргу КП "Київський метрополітен" відхилено. Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 5 травня 2016 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що Інструкція є локальним нормативно-правовим актом, а тому її положення не повинні суперечити Закону України "Про міський електричний транспорт" (1914-15) , яким не встановлено будь-яких застережень щодо реалізації особою, яка перебуває у соціальній відпустці, права на безкоштовний проїзд.

У жовтні 2016 року КП "Київський метрополітен" звернувся з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Солом'янського районного суду

м. Києва від 5 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що положення Інструкції регулює порядок доступу та організації проходу працівника на об'єкти метрополітену, а не забезпечення права на безкоштовний проїзд у розумінні частини 5 статті 19 Закону України "Про міський електричний транспорт". Наявність права у працівників перевізника на безкоштовний проїзд відповідним транспортом пов'язана з необхідністю виконання працівниками трудових обов'язків і специфікою підприємства.

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просила касаційну скаргу КП "Київський метрополітен" відхилити, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 5 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року залишити без змін.

Відзив на касаційну скаргу мотивовано тим, що єдиним способом реалізації права працівника метрополітена на безоплатний проїзд є використання ним службової перепустки на основі пластикової безконтактної картки, заблокування якої позбавляє можливості реалізовувати право безоплатного проїзду у метрополітені.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) , у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами установлено, що наказом від 26 червня 2000 року № 416-к Прокоф'єва Н. С. призначена на посаду контролера АПП в КП "Київський метрополітен".

Після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на "ОСОБА_1".

Наказом від 12 березня 2012 року № 225-к ОСОБА_1 надано соціальну відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 14 березня 2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_1.

Наказом від 9 грудня 2015 року № 1860-к/к позивачу надано відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею віку чотирьох років шести місяців.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 посилалась на те, що внаслідок заблокування службової безконтактної картки відповідач незаконно позбавив її права на безкоштовний проїзд у метрополітені, передбачений частиною п'ятою статті 19 Закону України "Про міський електричний транспорт".

З такими доводами позивача погодились й суди першої та апеляційної інстанцій, однак не звернули увагу на наступне.

Частиною першою статті 19 Закону Країни "Про міський електричний транспорт" передбачено, що трудові відносини працівників перевізника регулюються законодавством про працю та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Пунктами 3.1.2 та 3.1.3 Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників КП "Київський метрополітен" встановлено, що працівники зобов'язані вчасно приходити на роботу, дотримуватись встановленої тривалості робочого часу, якісно виконувати свої посадові обов'язки, накази та розпорядження підприємства. Неухильно дотримуватись вимог Правил технічної експлуатації метрополітену, наказів і інструкцій, діючих на метрополітені.

Таким чином нормативно-правовими актами, які регулюються трудові відносини між позивачем та відповідачем, встановлено обов'язок працівника дотримуватись діючих на підприємстві, в тому числі, наказів і інструкцій.

Наказом КП "Київський метрополітен" від 26 травня 2015 року № 193-н з метою забезпечення чіткого обліку службових перепусток на основі пластикових безконтактних карток та для підвищення відповідальності працівників КП "Київський метрополітен" за їх збереженням затверджено Інструкцію про порядок використання службових перепусток на основі пластикових безконтактних карток в КП "Київський метрополітен".

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції вона визначає порядок забезпечення, обліку, перезапису та контролю за використанням службових перепусток на основі пластикових безконтактних карток, призначених для проходу працівників на станції метрополітену та об'єкти підприємства, що обладнані пристроями контролю доступу до них.

Пунктами 1.5 та 1.6 Інструкції встановлено, що службова безконтактна картка є невід'ємною частиною посвідчення працівника підприємства, передача їх іншим особам заборонена. Інструкція обов'язкова для виконання всіма працівниками підприємства.

Згідно з пунктом 3.6 Інструкції при оформленні працівником соціальної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-х (6-ти) років, працівник повинен здати службову безконтактну картку в бюро перепусток до фактичного його виходу на роботу, при цьому службове посвідчення залишається у працівника.

Наказом КП "Київський метрополітен" від 9 жовтня 2015 року № 355-н введено в дію з 12 жовтня 2015 року Правила користування службовими перепустками на основі пластикових безконтактних карток для працівників КП "Київський метрополітен" на об'єкти метрополітену (далі - Правила).

Відповідно до пункту 1.1 Правил вони визначають порядок отримання та організації проходу на об'єкти КП "Київський метрополітен", обладнані пристроями контролю доступу до них (турнікетами), та для проходу на територію метрополітену, за допомогою службових перепусток на основі пластикових безконтактних карток.

Зазначеними нормативно-правовими актами визначено, що службові перепустки на основі пластикових безконтактних карток призначені для проходу працівників на станції метрополітену та об'єкти підприємства, що обладнані пристроями контролю доступу до них, а не на забезпечення права на безкоштовний проїзд у розумінні частини 5 статті 19 Закону України "Про міський електричний транспорт". Видача та блокування службової перепустки на основі пластикової безконтактної картки, пов'язується саме з виконанням чи припиненням виконання працівником своїх трудових обов'язків, забезпечуючи йому право на безкоштовний поїзд зазначеним видом транспорту.

Будь-яких доказів, які б свідчили про те, що відповідач у інший спосіб не забезпечує право позивача на безкоштовний проїзд (окрім блокування дії службової перепустки на основі пластикової безконтактної картки) у розумінні частини п'ятої статті 19 Закону України "Про міський електричний транспорт", ОСОБА_1 не надала.

Зважаючи на викладене, обґрунтованими є доводи касаційної скарги про те, що службові безконтактні картки видаються працівникам підприємства для доступу та проходу на об'єкти і територію КП "Київський метрополітен", необхідність доступу до яких пов'язана з виконанням працівниками своїх трудових обов'язків.

Судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що зазначені нормативно-правові акти локальної дії не скасовані, а є чинними та обов'язковими для виконання всіма працівниками підприємства.

Зобов'язуючи відповідача розблокувати службову перепустку на основі пластикової безконтактної картки працівника КП "Київський метрополітен", забезпечуючи право позивача на безоплатний проїзд, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про незаконність пункту 3.6 Інструкції, оскільки його вимоги звужують обсяг прав працівника метрополітену. Одночасно суди дійшли висновку про відмову у задоволенні позову в частині зобов'язання виключити з Інструкції "Про порядок використання службових перепусток на основі пластикових безконтактних карток в КП "Київський метрополітен", затвердженої наказом начальника КП "Київський метрополітен" від 26 травня 2015 року № 193-Н указаний пункт. Такі висновки судів є суперечливими та не узгоджуються між собою.

За приписами статті 212 ЦПК України (у редакції, чинній на момент ухвалення рішень судів першої та апеляційної інстанцій у вказаній справі) суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

У порушення вказаних вимог суди першої та апеляційної інстанції не надали належної правової оцінки доказам у їх сукупності та дійшли помилкового висновку про те, що зобов'язавши КП "Київський метрополітен" розблокувати службову перепустку на основі пластикової безконтактної картки працівника КП "Київський метрополітен" ОСОБА_1, буде забезпечено її право на безоплатний проїзд у метрополітені.

Ураховуючи наведене, а також те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права і порушено норми процесуального права, відсутні підстави для направлення справи на новий розгляд, визначені статтею 411 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про необхідність ухвалення у справі нового рішення про відмову в задоволенні позову в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1

Касаційна скарга не містить обґрунтувань неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних рішень в частині відмови у задоволені позовних вимог про виключення пункту 3.6 з Інструкції "Про порядок використання службових перепусток на основі пластикових безконтактних карток в КП "Київський метрополітен", затвердженої наказом начальника КП "Київський метрополітен" від 26 травня 2015 року № 193-Н, а тому відповідно до положень статті 400 ЦПК України не вбачається підстав для скасування оскаржуваних судових рішень в цій частині.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпунктів "б", "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Ураховуючи, що рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції, підлягають скасуванню в частині задоволення позовних вимог, то підлягає скасуванню і рішення суду першої інстанції в частині стягнення з КП "Київський метрополітен" на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 487 грн 20 коп.

Оскільки касаційна скарга КП "Київський метрополітен" підлягає задоволенню, то сплачений при її поданні судовий збір у розмірі 584 грн 64 коп. підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь відповідача.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Касаційну скаргу комунального підприємство "Київський метрополітен" Київської міської ради задовольнити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 05 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року скасувати в частині зобов'язання комунального підприємства "Київський метрополітен" Київської міської ради розблокувати службову перепустку на основі пластикової безконтактної картки працівника комунального підприємства "Київський метрополітен" Київської міської ради ОСОБА_1, виключити її з "стоп-листа" та включити до системи контролю та керування доступом на об'єкти метрополітену, забезпечивши її право на безоплатний проїзд метрополітеном, а також в частині розподілу судових витрат, та ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального підприємства "Київський метрополітен" Київської міської ради про захист прав працівника та зобов'язання вчинити дії, в частині зобов'язання комунального підприємства "Київський метрополітен" Київської міської ради розблокувати службову перепустку на основі пластикової безконтактної картки працівника комунального підприємства "Київський метрополітен" Київської міської ради ОСОБА_1, виключити її з "стоп-листа" та включити до системи контролю та керування доступом на об'єкти метрополітену, забезпечивши її право на безоплатний проїзд метрополітеном, відмовити.

В іншій частині рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 05 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства "Київський метрополітен" Київської міської ради 584 грн 64 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.