Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 25 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 5 грудня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: садове товариство "Надія" садівницького масиву "Дніпро", Вишгородський районний відділ земельних ресурсів, про визнання державного акту недійсним та усунення перешкод у користуванні садовим будинком,

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вишгородського районного суду Київської області із заявою про визнання виконавчого листа № 8/2-68, виданого 17 лютого 2006 року на підставі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 8 серпня 2005 року про визнання частково недійсним державного акта на право приватної власності на землю, виданому ОСОБА_1 у розмірі 0,025 га та зобов'язано її не чинити перешкод у користуванні садовим будинком АДРЕСА_1 ОСОБА_3, знести огорожу і відкрити проїзд на землі загального користування, таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 5 грудня 2017 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовлено.

ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку 25 грудня 2017 року звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, яка підписана представником ОСОБА_2, на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 25 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 5 грудня 2017 року.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.

У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6 - 8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити, оскільки оскаржені ухвала Вишгородського районного суду Київської області від 25 вересня 2017 року та ухвала апеляційного суду Київської області від 5 грудня 2017 року не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України,

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 25 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 5 грудня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: садове товариство "Надія" садівницького масиву "Дніпро", Вишгородський районний відділ земельних ресурсів, про визнання державного акту недійсним та усунення перешкод у користуванні садовим будинком.