розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда у складі судді - Шевченко І. М. від 28 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області у складі колегії суддів: Белінської І. М., Франко В. А., Чельник О. І., від 07 липня 2016 року,

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до філії № 10010/045 Кіровоградського обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк" (далі - філія № 10010/045 Кіровоградського обласного управління АТ "Ощадбанк") про повернення безпідставно отриманих коштів.

Позовна заява мотивована тим, що 25 листопада 2015 року, маючи намір укласти договір про відкриття депозитного вкладу, передала кошти у розмірі 2 207 доларів США своєму синові - ОСОБА_4, який працював на посаді старшого контролера-касира Територіально відокремленого безбалансового відділення № 10010/045 філії Кіровоградського обласного управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (ТВБВ № 10010/045 філії Кіровоградського обласного управління АТ "Ощадбанк"), проте в цей день вона не мала змоги прийти до банку для підписання договору у зв'язку із чим ОСОБА_4 поклав вказані гроші до сейфу банку на тимчасове зберігання.

26 листопада 2015 року співробітниками банку була проведена ревізія цінностей та готівки, які знаходились в сховищі цінностей за місцем роботи сина і за підсумками проведеної ревізії в сейфі були виявлені її кошти у розмірі 2 207 доларів США, які були оприбутковані до сховища цінностей банку про що зафіксовано в акті.

ОСОБА_3 разом із своїм сином неодноразово зверталися до банку із письмовими поясненнями та заявами про повернення їм коштів, які є власністю їхньої сім'ї, проте їм було відмовлено.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_3 просила зобов'язати банк повернути їй кошти у розмірі 2 207 доларів США.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 07 липня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_3 не доведено факту належності їй спірної суми грошей.

08 серпня 2016 рокуОСОБА_3подаладо Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права;просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що кошти в розмірі 2 207 доларів США є її власністю, що підтверджується листом Кіровоградської дирекції Українського державного підприємства зв'язку "Укрпошта" від 09 грудня 2015 року № 09-5352 про отримання грошового переказу у розмірі 800 доларів США, листом філії Кіровоградського обласного управління АТ "Ощадбанк" від 10 грудня 2015 року № 14/3-20/2269 - 768 доларів США, а також довідкою філії Кіровоградського обласного управління АТ "Ощадбанк" від 07 грудня 2015 року № 14/5-19/06-260 про відкриття депозитних рахунків на загальну суму 1 100 доларів США.

Також, ОСОБА_5 посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази приналежності банку коштів у розмірі 2 207 доларів США.

Крім того, вказані кошти не могли і не можуть бути власністю іншої особи, оскільки на час розгляду справи судами попередніх інстанцій до банку ніхто не звертався із заявою про повернення коштів у розмірі 2 207 доларів США.

24 листопада 2016 року філія Кіровоградського обласного управління АТ "Ощадбанк" подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що судові рішення є законними і обґрунтованими.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

02 січня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (частина 1 статті 1213 ЦК України).

Пунктом 2.7 розділу 2 глави ІІ Інструкції з організації касової роботи та здійснення касових операцій в установах АТ "Ощадбанк", затвердженої постановою правління АТ "Ощадбанк" від 13 грудня 2012 року № 693 зі змінами, касовим працівникам категорично забороняється зберігати на робочому місці власну готівку, особисті речі, квитанції, верхній одяг, їжу та інші предмети, що не мають відношення до виконання касових операцій"

Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до доповідної записки керуючого ТВБВ № 10010/045 філії Кіровоградського обласного управління ПАТ "Ощадбанк" Маляренко Д. В. 25 листопада 2015 року о 19:00 годині приїхавши разом із заступником керуючого ТВБВ № 10010/045 філії Кіровоградського обласного управління АТ "Ощадбанк" Федченком І. І. до відділення банку, ними було виявлено, що старший контролер-касир ОСОБА_4 та контролер-касир ОСОБА_8 знаходяться на робочому місці у стані алкогольного сп'яніння, які не могли самостійно звести касу та порахувати готівку, не виконали операції, необхідні для закриття операційного дня. ОСОБА_4 та ОСОБА_8 були відсторонені від роботи, відібрані ключі від сейфу та від відділення, проведено ревізію каси та про що складено акт ревізії, станом на 20 годину 04 хвилину, розбіжностей не виявлено.

26 листопада 2015 року, на виконання наказу від 26 листопада 2015 року № 1429 про проведення ревізії ТВБВ № 10010/045 філії Кіровоградського обласного управління АТ "Ощадбанк", в присутності ОСОБА_4 та ОСОБА_8 було проведено ревізію, станом на 10 годину 25 хвилину, про що складено акт ревізії готівки та цінностей, які знаходились у касі відділення та виявили розбіжності, а саме надлишок іноземної валюти в розмірі 2 207 доларів США.

На підставі пункту 2.7.3 розділу другого глави VII Інструкції з організації касової роботи та здійснення касових операцій в установах АТ "Ощадбанк", затвердженої постановою правління АТ "Ощадбанк" від 13 грудня 2012 року № 693, та відповідно до пункту 4.10 Постанови правління Національного Банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (z0040-05) "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", кошти у розмірі 2 207 доларів США були оприбутковані до сховища цінностей ТВБВ № 10010/045.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (стаття 89 ЦПК України), з урахуванням встановлених обставин і вимог (статей 12, 81 ЦПК України), враховуючи те, що позивач не довела факт належності їй спірної суми грошей, дійшли обґрунтованого висновку про те, що відсутні підстави для повернення безпідставно набутого майна ОСОБА_3, на підставі частин 1, 2 статті 1212 ЦК України та частини 1 статті 1213 ЦК України.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.