розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Житло Інвест Полтава" на ухвалу апеляційного суду Полтавської області у складі судді Бондаревської С. М. від 16 травня 2016 року,

У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання у кімнаті АДРЕСА_1 з 03 квітня 1996 року, заінтересована особа - Управління державної міграційної служби у Полтавській області.

Заява мотивована тим, що з 03 квітня 1996 року вона зареєстрована в гуртожитку в АДРЕСА_1. Згідно з ордером від 03 квітня 1996 року її разом з чоловіком - ОСОБА_2 було поселено в кімнату АДРЕСА_1, де вона проживає дотепер. Посилаючись на те, що при здійсненні 03 квітня 1996 року реєстрації прописки у паспорті помилково не була вказана кімната АДРЕСА_1, а також що ордер на вищевказану кімнату у гуртожитку було втрачено, просила суд заяву задовольнити.

27 грудня 2012 року рішенням Октябрського районного суду міста Полтави у складі судді Материнко М. О. заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 на законних підставах у кімнаті АДРЕСА_1 з 13 квітня 1996 року.

Не погодившись з рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 27 грудня 2012 року, товариство з обмеженою відповідальністю "Житло Інвест Полтава" (далі - ТОВ "Житло Інвест Полтава") у травні 2016 року подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило рішення скасувати, провадження у справі закрити, оскільки зі змісту заявлених вимог вбачається спір про право.

16 травня 2016 року ухвалою апеляційного суду Полтавської області у складі судді Бондаревської С. М. у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Житло Інвест Полтава" на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 27 грудня 2012 року відмовлено. При цьому суд послався на положення частини третьою статті 297 ЦПК України.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що товариство не брало участі у справі, оскаржуваним рішенням районного суду питання про права та обов'язки заявника не вирішувалось, на час розгляду справи товариство не було власником гуртожитку по АДРЕСА_1.

У червні 2016 року ТОВ "Житло Інвест Полтава" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 16 травня 2016 року, постановити нову, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою товариства.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційним судом порушено положення пункту 1 статті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру. Вказує про те, що оспорюваним рішенням районного суду було порушено права ТОВ "Житло Інвест Полтава" як суб'єкта господарювання, що володіє нерухомими майном - частиною гуртожитку по АДРЕСА_1, а також що на даний час спільним рішенням учасників товариства вирішується питання про визнання реєстрації ОСОБА_1 у гуртожитку недійсною.

Підпунктом 1 пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядається спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

27 грудня 2017 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суддя апеляційного суду, відмовляючи ТОВ "Житло Інвест Полтава" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою товариства на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 27 грудня 2012 року, виходив із того, що товариство не брало участі у справі, оскаржуваним рішенням районного суду питання про права та обов'язки заявника не вирішувалось.

Однак повністю з такими висновками погодитись не можна.

Відповідно до частини першої статті 292 ЦПК України особи які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 297 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

При поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК України (у редакції чинній на час розгляду справи) права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, суддя-доповідач відповідно до цієї норми та частини третьої статті 297 ЦПК України (у редакції чинній на час розгляду справи) постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.

Таким чином, дійшовши висновку про те, що особа, яка подала скаргу, не брала участь у розгляді справи та ухваленим рішенням суду першої інстанції не порушуються її права, суд апеляційної інстанції мав відмовити у прийнятті апеляційної скарги, а не відмовляти у відкритті апеляційного провадження.

Відмова у відкритті апеляційного провадження та відмова у прийнятті апеляційної скарги тягне за собою різні правові наслідки.

З огляду на викладене, оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідно до вимог частини четвертої статті 406 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Житло Інвест Полтава" на новий розгляд до цього суду.

Керуючись статтями 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційної цивільного суду

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Житло Інвест Полтава" задовольнити.

Ухвалу судді апеляційного суду Полтавської області від 16 травня 2016 року скасувати, справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.