розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу на заочне рішення Личаківського районного суду м. Львова від 20 травня 2015 року у складі судді Головатого Р. Я. та на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 1 грудня 2015 року в складі головуючого судді Штефаніци Ю. Г., суддів: Берези В. І., Бойко С. М.,

У лютому 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова (далі - Управління) звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідачів надміру виплаченої ОСОБА_4 пенсії в сумі 4 802 грн. 67 коп. за період з 1 лютого 2008 року до 30 червня 2009 року, яка виникла внаслідок подання недостовірних довідок про заробітну плату Спеціалізованою Державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова та їй призначено та виплачується пенсія згідно із Законом України "Про державну службу". У зв'язку зі зміною розміру заробітної плати працюючим державним службовцям ОСОБА_4 було проведено перерахунок пенсії на підставі довідки від 26 березня 2008 року №5906/05. Разом з тим, 18 червня 2009 року Державна податкова Інспекція у м. Львові звернулася до управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова з листом №10083/05 про призупинення 1 липня 2009 року виплати пенсій державним службовцям по раніше виданих довідках у зв'язку з тим, що Міністерством праці соціальної політики України не опрацьоване питання щодо врегулювання і вдосконалення механізму розмірів заробітку для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", а також були подані нові довідки для обчислення пенсії з 1 лютого 2008 року, видані згідно з чинним законодавством, у зв'язку з чим виникла переплата виплаченої ОСОБА_4 пенсії за період з 1 лютого 2008 року до 30 червня 2009 року в розмірі 4 802 грн. 67 коп.

Посилаючись на те, що позивач звертався до відповідачів із заявами про повернення зайво виплачених коштів, однак ці заяви залишились без задоволення, просив стягнути солідарно з відповідачів надмірно виплачену ОСОБА_4 пенсію в сумі 4802 грн 67 коп.

Заочним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 20 травня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів на користь Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова надміру виплачені кошти в розмірі 4 802 грн. 67 коп.

Рішення мотивовано тим, що позивачем здійснено неправильний розрахунок пенсії ОСОБА_4 на підставі поданих СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів довідок, що потягло заподіяння позивачу майнової шкоди у вигляді надміру виплаченої пенсії ОСОБА_4, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення зі спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів зайво виплачених коштів пенсійного забезпечення на користь позивача.

Додатковим рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 7 жовтня 2015 року в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова до ОСОБА_4 відмовлено.

Додаткове рішення мотивовано тим, що в діях ОСОБА_4 відсутня вина у заподіянні майнової шкоди позивачу.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 1 грудня 2015 року апеляційну скаргуСДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів відхилено, рішення Личаківського районного суду м. Львова від 20 травня 2015 року залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що винних дій з боку ОСОБА_4 щодо призначення їй пенсії у більшому розмірі не було, а завдана державі шкода повинна бути відшкодована за рахунок СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів на підставі статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

У квітні 2016 року представник СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС, яка є правонаступником СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів - ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати заочне рішення Личаківського районного суду м. Львова від 20 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 1 грудня 2015 року в частині задоволення позову до СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів й ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог

Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова до СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів.

Рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позову до ОСОБА_4 СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів не оскаржує.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки правовідносини виникли внаслідок неправильного перерахунку пенсії, що визначається Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення", і саме його норми як спеціальні підлягають застосуванню під час вирішення зазначеного спору. При цьому матеріальна відповідальність страхувальника за подання ним недостовірних документів за цим Законом не передбачена.

19 квітня 2016 року суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження в даній справі.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2017 року справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова до СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів, ОСОБА_4 про стягнення надмірно виплаченої пенсії внаслідок подання недостовірних довідок про заробітну плату призначено до судового розгляду.

1 червня 2016 року від Управління пенсійного фонду України в Личаківському районі м Львова до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення на касаційну скаргу СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС на заочне рішення Личаківського районного суду м. Львова від 7 жовтня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 1 грудня 2015 року, які мотивовані тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому вказана касаційна скарга підлягає відхиленню.

Статтею 338 ЦПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України (1618-15) ) визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Підпунктом 4 пункту першого Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

15 грудня 2017 року вказану справу передано до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Статтею 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним. Вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, у зв'язку з чим оскаржуване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 не є предметом перегляду касаційного розгляду.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" як колишній працівник Державної податкової інспекції м. Львова.

У зв'язку зі зміною розміру заробітної плати на підставі довідки від 26 березня 2008 року наданої Державною податковою інспекцією у місті Львові, було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_4 з 1 лютого 2008 року, виходячи із загального заробітку в сумі 3354 грн. 11 коп.

ОСОБА_4 подала зазначену довідку до Управління Пенсійного фонду у м. Львові, який відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" з 1 лютого 2008 року здійснив перерахунок раніше призначеної їй пенсії.

18 червня 2009 року Державна податкова інспекція м. Львова видала позивачу нову довідку, відповідно до якої для проведення перерахунку призначеної ОСОБА_4 з 1 лютого 2008 року пенсії необхідно брати до уваги новий розмір заробітної плати, який становив 3000 грн. 98 коп.

На підставі нової довідки позивачем було проведено перерахунок раніше призначеної ОСОБА_4 пенсії, і сума надмірно виплачених їй за період з 1 лютого 2008 року до 30 червня 2009 року коштів становила 4 802 грн. 67 коп.

Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою статті 15 ЦПК України (в редакції чинній на момент розгляду справи) у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) (стаття 17) або Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

За змістом статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент розгляду справи) господарським судам підвідомчі справи за позовами підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб, які звертаються до господарських судів за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За таких обставин позовні вимоги Управління до СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Отже, у зазначеній справі суди попередніх судових інстанцій помилково прийняли до розгляду позовні вимогиУправління до СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів.

Ураховуючи викладене, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині вирішення позовних вимог Управління до СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів необхідно скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити на підставі частини першої статті 414 ЦПК України .

Керуючись статтями 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду,

Касаційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України задовольнити частково.

Заочне рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 20 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 1 грудня 2016 року в частині стягнення зі Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів скасувати. Провадження у справі в цій частині закрити.