• Прибутковий податок з громадян


 

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Закони України
272/94-ВР — від 01.02.94 р. «Про Державний бюджет України на 1994 рік» (зі змінами та доповненнями);
334/94-ВР — від 28.12.94 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22.05.97 р.
283/97-ВР, зі змінами та доповненнями, опубліковано у «Віснику» № 6/2003);
380-IV — від 26.12.2002 р. «Про Державний бюджет України на 2003 рік» (опубліковано у «Віснику» № 2/2003);
2181-III — від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями, опубліковано у «Віснику» № 25-26/2002);
2780-III — від 15.11.2001 р. «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 рік» (зі змінами та доповненнями);
3551-ХІІ — від 22.10.93 р. «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (зі змінами та доповненнями)

Постанова Верховної Ради України
146/96-ВР — від 25.04.96 р. «Про деякі питання сплати прибуткового податку з громадян»

Указ Президента України
727/98 — від 03.07.98 р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»
(у редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99, опубліковано у «Віснику» № 9/2000)

Декрет Кабінету Міністрів України
13-92 — від 26.12.92 р. «Про прибутковий податок з громадян» (зі змінами та доповненнями, опубліковано у «Віснику» № 1-2/2002)

Постанови Кабінету Міністрів України
486 — від 11.04.2002 р. «Про забезпечення виплати у 2002 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (зі змінами та доповненнями);
663 — від 23.04.99 р.«Про норми відшкодування витрат на відрядження у межах України та за кордон» (зі змінами та доповненнями)

Наказ Мінфіну України
59 — від 13.03.98 р. «Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон» (зареєстровано в Мін’юсті України 31.03.98 р. за № 218/2658, зі змінами та доповненнями, за текстом — Інструкція № 59)

Компенсація за використання автомобіля

Працівник використовує автомобіль для потреб підприємства. Яка можливість компенсації за використання автомобіля?

До сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянином в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються компенсаційні виплати в грошовій i натуральній формах у межах норм, передбачених чинним законодавством, за винятком компенсації за невикористану відпустку при звільненні (пп. «г» п. 1 ст. 5 Декрету № 13-92).
Як повідомило Мінпраці та соціальної політики України, відповідно до частини першої ст. 125 Кодексу законів про працю України працівник має право на компенсацію за зношування інструментів, якщо він використовує свої інструменти для потреб підприємства.
Зазначеною статтею не передбачено можливості компенсації працівникам за використання для потреб підприємства механізмів, станків, машин, у тому числі автомобілів.

Однак це не означає, що їх використання працівником в інтересах підприємства неможливе. Таке використання можливе, але на іншій правовій основі, зокрема шляхом укладання договору оренди про використання автомобіля, що перебуває у власності працівника, з яким укладено трудовий договір.

Допомога ветеранам війни

Який порядок звільнення від оподаткування прибутковим податком з громадян сум допомоги, що надається підприємствами ветеранам Великої Вітчизняної війни?

Стосовно надання пільг з прибуткового податку ветеранам Великої Вітчизняної війни слід керуватись положеннями Постанови № 146/96-ВР, якою продовжено чинність ст. 23 Закону № 272/94-ВР щодо надання пільги з прибуткового податку особам, які підпадають під чинність Закону № 3551-ХІІ, у вигляді зменшення їхнього сукупного оподатковуваного доходу до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 грн. на місяць, або 3060 грн. на рік.
Згідно з порядком, установленим Декретом № 13-92 (ст. 6), пільга щодо сплати прибуткового податку громадянам, у тому числі ветеранам Великої Вітчизняної війни, протягом календарного року надається лише за місцем основної роботи.
Пільга щодо сплати прибуткового податку громадянам, у тому числі пенсіонерам, i зокрема ветеранам Великої Вітчизняної війни, які отримували протягом календарного року доходи як не за місцем основної роботи i сплачували при цьому прибутковий податок у розмірі 20 відсотків від суми виплати, надається податковими органами за місцем їх проживання на підставі одержаної від цих громадян до 1 квітня наступного року (статті 12, 19 Декрету № 13-92) річної декларації про доходи та відомостей за ф. № 2, що надійшли від підприємств, установ, організацій про виплачені громадянам суми доходів, у тому числі у вигляді допомоги, i суми утриманого з них податку. Декларація про доходи подається громадянином до податкового органу особисто або надсилається поштою.
У разі обчислення податковим органом за річним перерахунком надміру сплаченого протягом року прибуткового податку його сума підлягатиме поверненню громадянам у встановлений термін.
Щодо порядку оподаткування сум допомоги, до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються суми допомоги, вартість подарунків (призів), що надаються один раз на календарний рік у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на працездатну особу, за рахунок юридичних, фізичних осіб та громадських організацій (пп. «ч» п. 1 ст. 5 Декрету № 13-92).
Протягом календарного року сума допомоги, вартість подарунка (призу), одноразово надані громадянину за місцем основної роботи, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу, а також не оподатковуються прибутковим податком, якщо вони надані не за місцем основної роботи набувача, але лише один раз на рік у будь-якому з місяців календарного року в межах розміру прожиткового мінімуму, затвердженого законом у розрахунку на місяць на одну працездатну особу на день їх надання.
Одноразово надані громадянину протягом календарного року сума допомоги, вартість подарунка (призу), що перевищує розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, або сума допомоги, вартість подарунків (призів), надані громадянину більше ніж один раз на календарний рік, включаються до його сукупного оподатковуваного доходу i підлягають оподаткуванню прибутковим податком з громадян залежно від того, одержуються вони за місцем або не за місцем основної роботи громадянина.
При проведенні річних перерахунків за місцем основної роботи та/або податковим органом за річною декларацією із сукупного річного оподатковуваного доходу виключається фактично виплачена сума допомоги, вартість подарунка (призу), але в межах розміру прожиткового мінімуму в розрахунку на місяць, чинного на кінець звітного календарного року.
Розмір прожиткового мінімуму на 2002 р. встановлено Законом № 2780-III для працездатних осіб у розмірі 365 грн. на місяць.
Якщо допомога нараховувалась i виплачувалась протягом календарного року підприємством як не за місцем основної роботи не одноразово, а щомісяця, її суми, які виплачувались у наступні рази за першою виплатою, підлягають оподаткуванню прибутковим податком з громадян за ставкою 20 відсотків як доходи, одержувані не за місцем основної роботи (п. 3 ст. 7 Декрету № 13-92).
У разі виплати підприємством протягом календарного року допомоги відразу за всі дванадцять місяців її сума не оподатковуватиметься у джерела виплати в межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на одну працездатну особу.
Водночас постановою № 486 звільнено у 2002 р. (як i в минулих роках) від оподаткування прибутковим податком з громадян суми разової грошової допомоги та інші виплати, що здійснювались з нагоди святкування Дня Перемоги, i вартість подарунків у розмірах, які не перевищували 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що надавались ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551-ХІІ.

Відшкодування витрат

Який порядок відшкодування працівникам витрат, пов’язаних з перебуванням їх у відрядженнях?

До сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються компенсаційні виплати в грошовій i натуральній формах у межах норм, передбачених чинним законодавством (пп. «г» п. 1 ст. 5 Декрету № 13-92).
Порядок відшкодування працівникам витрат, пов’язаних з перебуванням їх у відрядженнях, та норми їх відшкодування регулюються постановою № 663, Інструкцією № 59 (п. 1) та Законом № 334/94-ВР (пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5).
За час перебування працівника у відрядженні в межах України йому, зокрема, відшкодовуються (пп. 1.7 Інструкції № 59) витрати на проїзд до місця відрядження i назад у розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним i автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов’язаних із придбанням проїзних квитків i користуванням постільною білизною в поїздах, та страхових платежів на транспорті.
Відрядженому працівникові відшкодовуються витрати на проїзд у транспорті загального користування (крім таксі) до станції, пристані, в аеропорт, якщо вони розташовані за межами населеного пункту, де постійно працює відряджений, або до місця перебування у відрядженні.
За наявності декількох видів транспорту, що зв’язує місце постійної роботи з місцем відрядження, адміністрація може запропонувати відрядженому працівникові вид транспорту, яким йому слід користуватися. У разі відсутності такої пропозиції працівник самостійно вирішує питання про вибір виду транспорту.
Відрядженому працівникові відшкодовуються також витрати на проїзд міським транспортом загального користування (крім таксі) за місцем відрядження (згідно з підтверджуючими документами) відповідно до маршруту, погодженого керівником.

Відшкодування працівнику зазначених витрат провадиться лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат.

Зарахування прибуткового податку

Який порядок зарахування прибуткового податку до бюджету філіалами (відділеннями) підприємств?

Платниками податків визначено юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності, на яких згідно із законами покладено обов’язок утримувати та сплачувати податки i збори (обов’язкові платежі), пеню та штраф (ст. 1 Закону № 2181-III).
Обов’язок своєчасно i в повному обсязі нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету прибутковий податок з громадян Декретом № 13-92 (статті 9, 12, 14, 19) покладено на підприємства, установи, організації всіх форм власності та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які провадять виплати доходів громадянам як в грошовій, так i в натуральній формі.
Порядок перерахування податку до бюджету визначено ст. 10 Декрету № 13-92. Цим порядком передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності одночасно з поданням чеків на отримання коштів для виплати належних громадянам сум подають до установ банків платіжне доручення на перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку.
Відповідно до статей 65 та 66 Бюджетного кодексу України перерахування до бюджету прибуткового податку з громадян здійснюється за принципом територіального розташування підприємств, установ i організацій всіх форм власності та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють виплати доходів i на яких покладено обов’язок нарахування, утримання i перерахування до бюджету прибуткового податку з громадян.
Отже, якщо нарахування, утримання прибуткового податку та виплату доходів працівникам філій (відділень) головного підприємства покладено на ці філії (відділення), перерахування до бюджету прибуткового податку, утриманого з доходів зазначених працівників, провадиться до місцевого бюджету за місцем територіального розташування цих філій.
Якщо нарахування, утримання прибуткового податку та виплату доходів працівникам філій (відділень) головного підприємства здійснює головне підприємство, перерахування до бюджету прибуткового податку, утриманого з доходів зазначених працівників, провадиться до місцевого бюджету за місцем територіального розташування головного підприємства.
Зазначимо, що відповідно до ст. 70 Закону № 380-IV Кабінет Міністрів України доручив Мінфіну України розробити порядок, за яким, починаючи з 2004 р., прибутковий податок з громадян, які працюють у підрозділах, філіях, на дільницях, що розташовані та функціонують на території сіл, селищ, міст, районів, має справлятися i зараховуватися до доходів відповідних місцевих бюджетів незалежно від місцезнаходження юридичної особи (підприємства, установи, організації) відповідно до нормативів, визначених Бюджетним кодексом України.

Садово-городні товариства

Чи дозволяється на підставі норм, установлених пп. «р» п. 1 ст. 5 Декрету № 13-92, звільнити від сплати прибуткового податку громадян, що одержують доходи від садово-городніх товариств за виконані для них роботи (послуги)?
(м. Донецьк)

У пп. «р» п. 1 ст. 5 Декрету № 13-92 йдеться про звільнення від оподаткування доходів працівників сільськогосподарських підприємств i рибних товариств, одержаних натурою (сільськогосподарською, рибною продукцією власного виробництва таких підприємств i продукцією її переробки).
Необхідно звернути увагу, що Законом № 380-IV (п. 63.39 ст. 63) дію вищезазначеного підпункту зупинено, i такі доходи оподатковуються на загальних підставах.
Члени садово-городніх товариств сплачують із власних коштів членські внески, що становлять грошовий фонд товариства.

Грошові кошти, виплачені громадянам за виконані для товариства роботи (надані послуги) за рахунок цього фонду, є доходом такого громадянина i оподатковуються прибутковим податком залежно від того, одержані вони за місцем чи не за місцем основної роботи.

Консультують фахівці департаменту оподаткування фізичних осіб ДПА України

 

ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 18 травень 2003 року